журнал
Наше завдання — аналіз соціальної дійсності у вітчизняному та світовому масштабі.
Tag Archives: студенти
КРИМІНАЛІЗАЦІЯ МІГРАЦІЇ У КИЄВІ: приклад підпалів шулявського секонд-хенду
В умовах швидкої глобалізації післярадянських років міграційні процеси в Україні активізувалися, зросла кількість іноземних громадян, зокрема так званих «нетрадиційних» мігрантів. Цей термін використовують Блер Рубл та його колеги (вперше у статті Popson and Ruble 2000) для позначення «іммігрантів, які не належать до етносів, що історично проживали в Україні чи колишньому СРСР» (Рубл і Малиновська 2003: 9). Нерідко спілкування з нетрадиційними мігрантами відбувається з недовірою, острахом чи відвертим вираженням негативного ставлення, в основному через криміналізацію міграції органами внутрішніх справ, представниками ультраправих угруповань, а також пересічними громадянами та ЗМІ.
«КОЖЕН СТУДЕНТСЬКИЙ ПРОТЕСТ – ЧАСТИНА ГЛОБАЛЬНОЇ БОРОТЬБИ»
Інтерв’ю з Мо ШМІДТОМ, координатором мережі «International student movement» (http://ism-global.net).
Розмовляв Ігор САМОХІН
– Будь ласка, представ себе. Де ти навчався чи навчаєшся? Як ти потрапив у студентський рух? У якій діяльності зараз береш участь?
– Мене звати Мо Шмідт. Я вивчаю соціологію та економіку в Марбурзькому університеті (Німеччина) й водночас належу до студентських представників у відділі міжнародного співробітництва.
Вперше я зіткнувся з освітнім рухом 2005 р., коли в деяких федеральних землях Німеччини запровадили плату за навчання, зокрема і в землі Гессе, де розташований Марбург. Відтоді я включився в рух. Спершу я зосереджувався на боротьбі проти плати за навчання, але тепер я дедалі більше наполягаю на боротьбі за вільну емансипативну освіту (free emancipatory education). Я не належу до жодної політичної партії. Я переконаний, що неможливо досягнути фундаментальних соціальних змін через політичні партії. А такі фундаментальні зміни необхідні задля впровадження вільної емансипативної освіти.
Проте я входжу до місцевої групи активістів, яка називає себе «Марбурзький рух вільної освіти» (Free Education Movement Marburg, freedumm). Я переконаний, що зростаюча приватизація освіти та дедемократизація освітніх закладів (зокрема університетів) є симптомами панівної економічної системи, яка демонструє свою силу на глобальному рівні. Тому 2008 р. я започаткував незалежну платформу для комунікації «Міжнародний студентський рух» (International Student Movement, ISM). Наразі я все ще допомагаю адмініструвати цю платформу.
ЧИ МОЖЛИВА В УКРАЇНІ СТУДЕНТСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ?
Інна СОВСУН
Коли в українських умовах студентські протести збирають декілька тисяч протестувальників, то в Європі ці цифри сягають декількох сотень тисяч. Чому в один і той самий час виникає така різниця у кількісних показниках, чому вимоги та результати протестів у кожному з цих випадків суттєво відрізняються? В чому проблема українського студентського протестного руху? Чи можна говорити про його право говорити? Чому йому не приділяє і крихти уваги українське інтелектуальне середовище? Це перелік головних запитань щодо українського студентського руху сьогодні.
Студентський протест – це не для двієчників
ОЛЕКСАНДР БІКБОВ: Студентський протест – це не для двієчників
Болонському процесу виповнилося 11 років. Які можна робити висновки?
Як не дивно, ці висновки будуть не про сам Болонський процес. Основи Болонської системи закладалися поміркованими соціал-демократами, і задачі цієї реформи були спрямовані на створення спільного інтелектуального простору. По-перше, було бажання подолати консерватизм національних освітніх систем. По-друге, підвищити шанси випускників знайти роботу. Це та сама “мобільність”, про яку зараз модно говорити. Але сьогодні процес радикально повернув в інший бік – у бік комерціалізації знань.
Сьогодні ми бачимо, що “товаризація” освіти йде по сьому світу. Причому Україна і Росія тут на крок попереду європейських держав.
Так в чому проявляється комерціалізація?
Наприклад, студенти Франції, Німеччині, Австрії і багатьох інших країн платять так зване “адміністративне досьє”. Це плата за користування бібліотеками, за страховку, за житло. Йдеться про достатньо скромні суми — 250 євро на рік. Раніше це вважалось символічною платою, яка не попирає принципу рівності. Сплатити таку суму можуть навіть бідні сім’ї. Перші ж масові студентські протести викликала спроба підняти плату, поріг якої стає “непідйомним” для значної кількості сімей. Погодьтесь, 3000 євро — це вже серйозно.
ЖУРНАЛ «СПІЛЬНЕ», № 3: Політика освіти
Питання освіти знову на порядку денному. Воно викликає дедалі більше суспільного резонансу, примушує кожного стати на певну позицію і відстоювати її. В Україні цьому посприяв галас навколо особи міністра Табачника, але невдовзі наголос на «українофобії» змінився широкомасштабними протестами студентів та вчителів, що висувають соціальні та системні вимоги. На Заході студенти вже кілька років чинять опір неоліберальним реформам, через які університет, одна з найстійкіших інституцій європейської «соціальної держави», стає дедалі більш подібним на бізнес-корпорацію. На можливе спрямування подальших реформ натякають плани російського уряду зробити платною ще й середню школу.
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАХОПЛЕННЯ «АУДІМАКС»: Базова демократія в дії – між організацією та відповідальністю
Пройшло вже більше року від події, яка сколихнула студентство всієї Європи, – захоплення Аудімакс, найбільшої лекційної аудиторії Віденського університету. Ті, хто брав участь у тодішніх подіях, тепер можуть зважено оцінити свій досвід протесту з часової дистанції. У пропонованій публікації Барбара Маєр та Якоб Арнім-Елісен діляться досвідом організації та аналізують зроблені помилки.
НАДЕЖДА ПРОТИВ НАДЕЖДЫ: необходимое предательство
Ник БОЙРЕТ
Что забрали у них, что сделало их настолько обозленными? Надежду – вот что. Надежду и непрочный пузырь социальных притязаний, который поддерживал нас на протяжении десятилетий возрастающего неравенства; надежду и веру в то, что если мы будем упорно работать, будем держать своё слово и покупать правильные вещи, то хотя бы некоторые из нас, как минимум, получат хорошую работу и безопасные места для жизни, как и было нам обещано.
- Лори Пенни
Одно из изображений дней общественных волнений илюстрирует эти противоречивые понимания надежды. Пролетающий сквозь окно банка Millbank ботинок, питает мечты о сопротивлении, о котором многие левые страстно молили с того момента, когда начались разговоры о режиме строгой экономии.
Вопрос о том, каким образом студенты вдохновили людей интересоваться, действовать и организовываться для борьбы с правительственным планом сокращения расходов – это важный вопрос. Один из таких, что может не совпадать с некоторыми мнениями самих же студентов. Для того чтобы внести ясность – желания и мечты людей вне студенческого движения мобилизуют не университеты или их защита. Защита «права на образование» может быть тем, что зажгло студенческие протесты, но те из нас, кто не является студентами, были в них вовлечены, поскольку мы хотим большего, чем просто «чего-нибудь», хотим сопротивляться и сражаться. И для этого вы должны знать, что сопротивление возможно, что вы не одиноки, что вы можете выиграть. До сих пор сопротивление режиму экономии было механическим и скучным – преданная забастовка здесь, уволенные сотрудники там.
Лишь небольшое количество побед и тысячи сказанных слов о неминуемом бунте, о массовых выступлениях против «реформ». Ботинок в окне выбил нас за пределы риторики и тоски. Показал ярость и волю к борьбе. Он показал недостаточно подготовленную и ошеломлённую полицию, разграбленные офисы тори и красоту избытка мятежного импульса. Это вдохновляло, поскольку было действительно волшебно, и люди воочию убеждались, что борьба может вестись, люди будут бороться, и победа – возможна.
БРИТАНСЬКІ СТУДЕНТИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ПОЛІТИКИ СУВОРОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ПОТРІЙНОГО ПІДВИЩЕННЯ ВАРТОСТІ НАВЧАННЯ
Марк ХАРРІСОН
Минулого тижня десятки тисяч британських студентів вийшли на вулиці в рамках протесту проти планів коаліційного уряду підвищити плату за навчання з £3000 ($4,800) до £9,000 ($14,400) на рік[1]. Це підвищення є лише частиною цілого пакету заходів жорсткої економії, спрямованих, головним чином, проти робочого класу. В своєму звіті, написаному для Marxist-Humanist Initiative, Марк Харрісон аналізує реакцію студентів на ці урядові заходи.
Лондон, 10 листопада
Національна студентська профспілка та поліція були не готові зустріти 50 000 розгніваних студентів, які спустилися в центральну частину Лондона 10-го листопада. Демонстрація мала відверто хаотичний характер: люди пересувалися в різних напрямках, а в якості агітаційних матеріалів були представлені різноманітні плакати ручної роботи – починаючи від не надихаючих закликів стримувати апетити та саркастичних картинок (на кшталт, Девіда Кемерона, котрий займається анальним сексом з Ніком Клеггом[2]) до мрійливих гасел «Університет для кожного». Знайти представників «Блоку за безкоштовну освіту» (“Free education bloс” [3]) було неможливо, не кажучи вже про можливість зустрічі зі своїми товаришами.
СИМФЕРОПОЛЬ ПРОТИВ «796»: провинциальный протест национального значения
Алексей АРУНЯН
За неделю до многотысячного всеукраинского студенческого протеста 12 октября полтысячи симферопольских студентов первыми выступили против одиозного постановления Кабмина № 796, вводящего платные услуги в университетах.
Перед тем как принять какое-либо непопулярное решение власти часто проводят его апробацию в одном из регионов. Исключение не составило нашумевшее введение платных услуг в вузах, решение о котором принял Кабмин 27 августа. В роли «подопытного кролика» чиновниками МОН был избран Таврический национальный университет – крупнейший вуз Крыма. Один из симферопольских студенческих активистов сравнил эту ситуацию с игрой в морской бой. Власти наугад поставили крестик в игровом поле… и нарвались на мину.
Вы нам коррупцию? Мы вам революцию!
Поначалу для министерства образования и науки ничего не предвещало беды. Студенты крымской столицы выглядели благонадежно, и в том, что они коллективно и массово проявляли гражданскую позицию учащиеся замечены не были. Накануне ректорат с одобрения студенческой профсоюзной организации в 3 раза повысил плату за проживание в общежитие: поматюкавшись на курилках, студенты молча отправились оплачивать квитанции в кассу.
Администрация вуза решила не медлить, и начала вводить платные услуги спринтерскими темпами, не дожидаясь вступления постановления № 796 в силу. Ректор провел разъяснительные беседы с деканами факультетов и представителями студенческого самоуправления, которые всегда на ура воспринимали любые антистуденческие решения руководства. Это шаг оказался первым промахом ректората. Кто-то из участников встречи с вузовским руководством опубликовал в социальных сетях прейскурант на новые «образовательные услуги» не дожидаясь «официального релиза». Цифры, которые содержались в прайсах, были впечатляющими. Студенты мгновенно оценили любовь и заботу строгого, но справедливого руководства. Теперь нерадивых прогульщиков будут наказывать на сумму от __ до __, а размер оплаты за пересдачу экзаменов доходит до 900 гривен.
2010 - 2013 • Cпільне: журнал соціальної критики