Commons/Спільне

Кріс ФОРД

Сумна звістка спіткала нас в неділю 20 червня. Після довгої хвороби помер Левко Майстренко у Нью-Джерсі, США.

Левко був сином добре відомого українського марксиста та історика Івана Майстренка. Мешкаючи в Харкові до німецького вторгнення в 1941 р., згодом Левко разом з батьком перебралися до Києва, де ледве не потрапили в руки гестапо. Певний час він провів на Західній Україні, де недовго був членом Української повстанської армії. З підставними документами він дістався Німеччини під кінець війни, де знайшов притулок у західній окупаційній зоні. Їх розлучили з батьком, якому відмовили у в’їзді до США через його комуністичну діяльність в радянській Україні.

У США Левко став одним з лідерів емігрантської Української революційно-демократичної партії разом із Всеволодом Голубничим, Борисом Левицьким та Іваном Майстренко, яка видавала місячник «Вперед» у 1948-1958 рр. Протягом багатьох років він був близьким до американської лівиці, будучи знайомим із Максом Шахтманом, Джуліусом Джейкобсоном, Ерлом Браудером. Він був особливо близьким із Голубничим. У той час українська діаспорна політика була значно плюралістичніша, ніж зараз, і такі активісти як Левко зберігали українську марксистську та соціалістичну традиції, що були майже повністю знищені Сталіним та Гітлером. Пізніше вони співробітничали із молодшим поколінням лівих активістів у діаспорі: Джоном-Полом Химкою, Богданом Кравченком та Марком Бойцуном.

Левко також був активним у культурній сфері діаспорного життя. Будучи другом відомого бандуриста Зиновія Штокалка, він організував презентацію його мемуарів, записів та фотоархіву. Левко також виступав з лекціями, зокрема щодо розвитку козацького бароко.

Нещодавно Левко допомагав мені з перевиданням (вперше за 50 років) класичного дослідження Івана Майстренка з історії партії боротьбистів «Боротьбизм: глава в історії Української революції». Левко із захопленням сприйняв появу в Україні нового покоління радикальних лівих. Він був останнім з живих членів УРДП (Вперед) і його смерть перегортає сторінку з історії української революційної лівої, у той час як ми починаємо писати нову. Віддамо йому належне.

Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.

17.05 Сальвадор / Salvador (реж. Олівер Стоун, 1986)

Теми дискусії: революція, Третій світ, залежність, імперіалізм, насильство

Американський журналіст Річард Бойл, втративши дружину, роботу і перебуваючи під загрозою арешту, направляється в маленьку центральноамериканську країну Сальвадор. Передчуття казкової відпустки з дешевими жінками, алкоголем і наркотиками в фантастичному тропічному раю не виправдалися. Річард разом зі своїм товаришем опиняються в пеклі громадянської війни. Революційні повстанці готуються взяти владу в столиці, а маріонетковий диктатор Хосе Наполеон Дуарте Фуентес жорстоко придушує прояви непокори за допомогою армії та парамілітарних угруповань. Чи втрутяться США – «старший брат» американського континенту – щоб припинити насильство і на чиєму боці?

(more…)

УВАГА! Запрошуємо на першу презентацію журналу соціальної критики «Спільне» – українського лівого інтелектуального видання. Презентація відбудеться 15 квітня о 18:00 у Староакадемічному корпусі Києво-Могилянської академії, 1 поверх (вул. Сковороди 2) у рамках конференції «Візуальний диспозитив / Соціальний диспозитив»

Ідея створити журнал соціальної критики «Спільне» зародилася в мережі «Ліва думка» близько року тому. На той час ми мали онлайн-журнал commons.com.ua, де регулярно подавали авторські тексти, передруки та переклади. Нашою «родзинкою» були і є спільні переклади: в них один текст перекладає група людей, а це не лише пришвидшує процес, але й покращує якість. Колективні переклади відповідають одному з ключових принципів «Спільного»: спільні проблеми слід вирішувати із залученням якнайширшого кола людей, яких вони стосуються.

Коли ми обирали тему для першого числа, саме вийшла друком книжка американського соціолога Лоїка Вакана «Покарати бідних», і ми запропонували авторові провести інтерв’ю. Вакан запросив нас долучитися до міжнародного симпозіуму на тему криміналізації соціальних проблем, який у 2009–2010 роках набув розголосу у провідних журналах із суспільних наук в усьому світі.

(more…)

Тамара ЗЛОБІНА

Україна очима актуальних художників

У лютому в Києві  триває кілька виставок, які так  чи інакше торкаються теми Батьківщини  – чи то засобами критичного реалізму, чи через ліричний живопис. У час запеклих боїв за владу митці стороняться політичних висловлювань, що досить показово – на відміну від попередніх, ці президентські вибори художня спільнота наче не помітила. Нагадаймо, у буремні місяці 2004 сформувалась група Р.Е.П., яка вже у 2005-2006 провела серію публічних акцій, спрямованих на гостру критику організації політичного життя в країні. Партійні лідери ставали героями робіт Стаса Волязловського, Іллі Чічкана, Олександра Ройтбурда. На початку нового десятиліття художники демонструють інший настрій – їх цікавлять не конкретні особистості чи політика як така, а різні аспекти громадського співжиття. Від часткового до загального: об’єктом вивчення стає земля та люди, які її населяють, а популярним жанром – пейзаж. Митці оперують темами, близькими до повсякдення, таким чином створюють простір для осмислення глядачами власної ролі у соціальних процесах.

Леся Хоменко “Wonderland”, куратори Катерина Тейлор та Володимир Кадигроб, Український дім, до 25 лютого;

Олександр Бабак “Зима 2009-2010″, галерея Карась, до 9 березня;

“Генофонд – проекти молодих авторів”, Володимир Стецькович, Садан, арт-центр “Я Галерея” на Хорива, до 9 березня;

Сергій Братков “Україна”, ПАЦ, до 21 березня;

“Імпресіонізм і Україна”, куратор Ольга Жбанкова, Національний художній музей, до 11 квітня. (more…)

4 лютого 2010 о 18.00

Дискусію розпочне доповідь німецького історика та публіциста Вольфганга Темпліна:  «Ліва ідентичність сьогодні: погляд Німеччини»

• Ліві цінності та ідеї після НДР; ліві ідеї сьогодні в країнах так званого «Східного блоку».
• Діагноз сучасної політичної ситуації: ліва політика в Німеччині  та в Європі сьогодні (Соціал-демократи, Ліва партія, Зелені, «Піратенпартай», Нові Ліві, Антифа).
• Актуалізація лівої ідеї в сучасному світі.

Вольфганг Темплін – німецький історик, публіцист та правозахисник, спеціалізується на історії НДР. Автор книг «Міста пам’яті НДР» (2009), «Україна після Помаранчевої революції» (2008) та інших. Докладніше про його публікації: http://www.wtemplin.de/

Мета дискусійного кола – об’єднати наукові, журналістські, активістські і  мистецькі ініціативи задля вільного спілкування і діяльності в напрямку соціальної критики. Створити відкриту дискусію для аналізу традиції лівої політичної думки і пошуку розуміння сучасної соціальної, культурної та політичної ситуації  на перетині академічних та активістських кіл.

Зустрічі проходять при організаційній підтримці представництва  Фонду імені Гайнріха Бьолля в Києві. Перша організаційна зустріч відбулася 3 грудня 2010 в рамках проекту «Революційні моменти» (Куратор Єжи Онух).

Друга зустріч відбудеться 4 лютого в приміщенні ЦВК, о 18.00

Початок доповіді: 18.30

Адреса: Перший поверх Староакедемічного корпусу НаУКМА, Сковороди, 2.

15 та 18 грудня (вівторок та п’ятниця), о 17:00

Науково-дослідний центр візуальної культури

Староакадемічний корпус НаУКМА, перший поверх (вулиця Сковороди, 2)

www.vcrc.ukma.kiev.ua

Дискусія «ІНША РЕВОЛЮЦІЯ»

— Реконцептуалізація революції: «негативна межа» політичної рефлексії.

— Objet petit «р» лівої політики.

— Р-р-революція чи (р)еволюція: радикалізм проти реформізму.

— «Будьте реалістами, програвайте краще!»: революційна боротьба і мумія 68-го.

— «Революція» як ідеологема: від «оксамитової» до «кольорової».

— Розколений помаранчевий суб’єкт і плаваючий означник Майдану.

— Новий радикалізм: соціальні рухи і «революційний наратив».

— Революція Реального як Realpolitik.

— Революції «довгої тривалості» у ХХ столітті.

В рамках проекту «REVOLUTIONARY MOMENTS»

У співпраці з Інститутом Кеннана

(more…)

Мета дискусійного кола – об’єднати наукові, журналістські й мистецькі ініціативи задля вільного спілкування і діяльності в напрямку соціальної критики. Створити відкритий простір для аналізу традиції лівої політичної думки і пошуку розуміння сучасної соціальної, культурної та політичної ситуації  на перетині академічних та активістських кіл. Хотілося би уникнути при цьому витіснення розмови до царини суто академічної думки.

Планується, що зустрічі учасників будуть серед іншого присвячені історичній пам’яті, рефлексіям з приводу класики, знаменитим суперечкам в історії лівого руху і історії ліворадикальної думки, – із спробою вийти за межі цитувань і осмислити у живому діалозі життєздатність і соціальну дію поглядів та ідей. Звучатимуть питання про суб’єкта лівої політики, просвітництво та (само)освіту.

Також обговорюватимуться: питання політизації мистецтва, місце лівої ідеї у сучасній культурі – розмова про (не)ангажоване мистецтво, і про те, що значить для мистецтва бути політичним. Розглядатимуться можливості адогматичного розвитку лівої ідеї, будуть зроблені нариси до аналізу сучасних медіа. Дискусійний простір планується і як інтелектуальне звернення до проблематики солідарності, сьогоднішнього активізму, культурного і політичного, питань субкультурності і герметизації активістських співтовариств, повсюдної роздробленості лівих рухів. Особлива увага приділяється актуальним для України проблемам, серед них: бідність, освіта, ксенофобія, націоналізм, гендерна рівність, екологічний активізм, права ЛГБТ.

Передбачається, що у дискусійному просторі будуть неієрархічно пов’язані різні бачення та позиції. Тему кожної зустрічі визначатимуть учасники дискусії.

На першій зустрічі виступить активіст Йорг Дрешер (Joerg Drescher) із темою «Приватне та суспільне в перспективі соціальної критики».

Також пропонується розпочати діалог з наступних питань:

• історична пам’ять як ідеологічний конструкт
• чи може історична пам’ять бути лівою?
• які альтернативи віктимізації національної свідомості?

і установчих питань:

• Якими будуть теми наступних зустрічей?
• Яким учасники бачать «Дискусійне коло лівих ідей»?
• Коли відбудеться наступна зустріч і як часто будуть відбуватися зустрічі?

Просимо усіх зацікавлених надіслати ваші тематичні пропозиції щодо дискусій до 2 грудня на адресу belorusez@boell.org.ua, щоб ми їх змогли озвучити.

Зустрічі проходитимуть при організаційній підтримці представництва Фонду  імені Гайнріха Бьолля в Києві. За більш докладною інформацією звертайтеся до belorusez@boell.org.ua.

Кураторське та самоосвітнє об’єднання ХУДРАДА розпочинає постер-кампанію Вуличний проект з протидії соціальним захворюванням. У рамках проекту постери, спрямовані проти гомофобії та інших форм ксенофобії, надані художниками з Києва, Харкова, Берліна, Москви, Санкт-Петербурга, а також Загребським Квір-фестивалем будуть виклеюватися у публічних місцях Києва.

Останнім часом ми спостерігаємо владні спроби ввести в Україні цензуру, зокрема діяльність одіозної НЕК з питань моралі, репресії проти активістів, до яких належить резонансна справа Олександра Володарського, придушення вільного публічного висловлення під прикриттям боротьби з порнографією, спроби введення цензури у мережі Інтернет. Водночас – бурхливий розвиток ультраправих рухів, чия активність та впевненість у собі не залишає сумнівів. Очевидним стало те, що ксенофоби приділяють особливу увагу діяльності в галузі культури. Результатами цієї діяльності стали зриви презентацій квір-антології «120 сторінок Содому» та спалення Арт-центру Павла Гудімова «Я галерея».

(more…)

28 листопада в інституті „Нова демократія” відбудеться презентація мережевої спільноти „ukrevcult” – „Архів революційної культури України”.

Спільнота була утворена з метою збереження, пошуку та актуалізації забутої спадщини революційної соціалістичної культури України. Тут накопичуються поезії, есеї, оповідання, графіка, які булирепресовані разом із їх авторами,а в наш час або замовчуються, або ж цитуються у кастрованому вигляді. Багато творів з цього доробку репрезентовані у мережілише на сторінках „ukrevcult”.

Початок заходу о 15.00 Контактні адреси організаторів:

Андрій Манчук - kermanich@gmail.com
Павло Солодько - solodko@gmail.com
Георгій Ерман - institutenewdemocracy@gmail.com

Телефони: +380504455168
+38(044)2382473

Адреса інституту „Нова демократія” – м. „Політехнічний інститут”, вул. Ванди Василевської 7, оф.704

В четверг, 22-го октября, произошло нечто неожиданное. Сотни студентов заполнили университетскую аудиторию Maximum Венского университета. Их поддержало большинство профессоров, объединений и граждан всех годовых категорий. Целью собравшихся стало привлечение внимания общественности и призыв к переменам. Под “переменами” австрийские студенты подразумевают отмену существующей ныне системы Бакалавр/Магистр, которая приносит студентам гораздо больше вреда, нежели пользы. Протест длится по сей день и должен всколыхнуть европейскую общественность. Поддержите требования австрийских студентов! распространяйте информацию об их выступлении!

Требования:
(more…)