Commons/Спільне

Тамара ЗЛОБІНА

Україна очима актуальних художників

У лютому в Києві  триває кілька виставок, які так  чи інакше торкаються теми Батьківщини  – чи то засобами критичного реалізму, чи через ліричний живопис. У час запеклих боїв за владу митці стороняться політичних висловлювань, що досить показово – на відміну від попередніх, ці президентські вибори художня спільнота наче не помітила. Нагадаймо, у буремні місяці 2004 сформувалась група Р.Е.П., яка вже у 2005-2006 провела серію публічних акцій, спрямованих на гостру критику організації політичного життя в країні. Партійні лідери ставали героями робіт Стаса Волязловського, Іллі Чічкана, Олександра Ройтбурда. На початку нового десятиліття художники демонструють інший настрій – їх цікавлять не конкретні особистості чи політика як така, а різні аспекти громадського співжиття. Від часткового до загального: об’єктом вивчення стає земля та люди, які її населяють, а популярним жанром – пейзаж. Митці оперують темами, близькими до повсякдення, таким чином створюють простір для осмислення глядачами власної ролі у соціальних процесах.

Леся Хоменко “Wonderland”, куратори Катерина Тейлор та Володимир Кадигроб, Український дім, до 25 лютого;

Олександр Бабак “Зима 2009-2010″, галерея Карась, до 9 березня;

“Генофонд – проекти молодих авторів”, Володимир Стецькович, Садан, арт-центр “Я Галерея” на Хорива, до 9 березня;

Сергій Братков “Україна”, ПАЦ, до 21 березня;

“Імпресіонізм і Україна”, куратор Ольга Жбанкова, Національний художній музей, до 11 квітня. (more…)

4 лютого 2010 о 18.00

Дискусію розпочне доповідь німецького історика та публіциста Вольфганга Темпліна:  «Ліва ідентичність сьогодні: погляд Німеччини»

• Ліві цінності та ідеї після НДР; ліві ідеї сьогодні в країнах так званого «Східного блоку».
• Діагноз сучасної політичної ситуації: ліва політика в Німеччині  та в Європі сьогодні (Соціал-демократи, Ліва партія, Зелені, «Піратенпартай», Нові Ліві, Антифа).
• Актуалізація лівої ідеї в сучасному світі.

Вольфганг Темплін – німецький історик, публіцист та правозахисник, спеціалізується на історії НДР. Автор книг «Міста пам’яті НДР» (2009), «Україна після Помаранчевої революції» (2008) та інших. Докладніше про його публікації: http://www.wtemplin.de/

Мета дискусійного кола – об’єднати наукові, журналістські, активістські і  мистецькі ініціативи задля вільного спілкування і діяльності в напрямку соціальної критики. Створити відкриту дискусію для аналізу традиції лівої політичної думки і пошуку розуміння сучасної соціальної, культурної та політичної ситуації  на перетині академічних та активістських кіл.

Зустрічі проходять при організаційній підтримці представництва  Фонду імені Гайнріха Бьолля в Києві. Перша організаційна зустріч відбулася 3 грудня 2010 в рамках проекту «Революційні моменти» (Куратор Єжи Онух).

Друга зустріч відбудеться 4 лютого в приміщенні ЦВК, о 18.00

Початок доповіді: 18.30

Адреса: Перший поверх Староакедемічного корпусу НаУКМА, Сковороди, 2.

15 та 18 грудня (вівторок та п’ятниця), о 17:00

Науково-дослідний центр візуальної культури

Староакадемічний корпус НаУКМА, перший поверх (вулиця Сковороди, 2)

www.vcrc.ukma.kiev.ua

Дискусія «ІНША РЕВОЛЮЦІЯ»

— Реконцептуалізація революції: «негативна межа» політичної рефлексії.

— Objet petit «р» лівої політики.

— Р-р-революція чи (р)еволюція: радикалізм проти реформізму.

— «Будьте реалістами, програвайте краще!»: революційна боротьба і мумія 68-го.

— «Революція» як ідеологема: від «оксамитової» до «кольорової».

— Розколений помаранчевий суб’єкт і плаваючий означник Майдану.

— Новий радикалізм: соціальні рухи і «революційний наратив».

— Революція Реального як Realpolitik.

— Революції «довгої тривалості» у ХХ столітті.

В рамках проекту «REVOLUTIONARY MOMENTS»

У співпраці з Інститутом Кеннана

(more…)

Мета дискусійного кола – об’єднати наукові, журналістські й мистецькі ініціативи задля вільного спілкування і діяльності в напрямку соціальної критики. Створити відкритий простір для аналізу традиції лівої політичної думки і пошуку розуміння сучасної соціальної, культурної та політичної ситуації  на перетині академічних та активістських кіл. Хотілося би уникнути при цьому витіснення розмови до царини суто академічної думки.

Планується, що зустрічі учасників будуть серед іншого присвячені історичній пам’яті, рефлексіям з приводу класики, знаменитим суперечкам в історії лівого руху і історії ліворадикальної думки, – із спробою вийти за межі цитувань і осмислити у живому діалозі життєздатність і соціальну дію поглядів та ідей. Звучатимуть питання про суб’єкта лівої політики, просвітництво та (само)освіту.

Також обговорюватимуться: питання політизації мистецтва, місце лівої ідеї у сучасній культурі – розмова про (не)ангажоване мистецтво, і про те, що значить для мистецтва бути політичним. Розглядатимуться можливості адогматичного розвитку лівої ідеї, будуть зроблені нариси до аналізу сучасних медіа. Дискусійний простір планується і як інтелектуальне звернення до проблематики солідарності, сьогоднішнього активізму, культурного і політичного, питань субкультурності і герметизації активістських співтовариств, повсюдної роздробленості лівих рухів. Особлива увага приділяється актуальним для України проблемам, серед них: бідність, освіта, ксенофобія, націоналізм, гендерна рівність, екологічний активізм, права ЛГБТ.

Передбачається, що у дискусійному просторі будуть неієрархічно пов’язані різні бачення та позиції. Тему кожної зустрічі визначатимуть учасники дискусії.

На першій зустрічі виступить активіст Йорг Дрешер (Joerg Drescher) із темою «Приватне та суспільне в перспективі соціальної критики».

Також пропонується розпочати діалог з наступних питань:

• історична пам’ять як ідеологічний конструкт
• чи може історична пам’ять бути лівою?
• які альтернативи віктимізації національної свідомості?

і установчих питань:

• Якими будуть теми наступних зустрічей?
• Яким учасники бачать «Дискусійне коло лівих ідей»?
• Коли відбудеться наступна зустріч і як часто будуть відбуватися зустрічі?

Просимо усіх зацікавлених надіслати ваші тематичні пропозиції щодо дискусій до 2 грудня на адресу belorusez@boell.org.ua, щоб ми їх змогли озвучити.

Зустрічі проходитимуть при організаційній підтримці представництва Фонду  імені Гайнріха Бьолля в Києві. За більш докладною інформацією звертайтеся до belorusez@boell.org.ua.

Кураторське та самоосвітнє об’єднання ХУДРАДА розпочинає постер-кампанію Вуличний проект з протидії соціальним захворюванням. У рамках проекту постери, спрямовані проти гомофобії та інших форм ксенофобії, надані художниками з Києва, Харкова, Берліна, Москви, Санкт-Петербурга, а також Загребським Квір-фестивалем будуть виклеюватися у публічних місцях Києва.

Останнім часом ми спостерігаємо владні спроби ввести в Україні цензуру, зокрема діяльність одіозної НЕК з питань моралі, репресії проти активістів, до яких належить резонансна справа Олександра Володарського, придушення вільного публічного висловлення під прикриттям боротьби з порнографією, спроби введення цензури у мережі Інтернет. Водночас – бурхливий розвиток ультраправих рухів, чия активність та впевненість у собі не залишає сумнівів. Очевидним стало те, що ксенофоби приділяють особливу увагу діяльності в галузі культури. Результатами цієї діяльності стали зриви презентацій квір-антології «120 сторінок Содому» та спалення Арт-центру Павла Гудімова «Я галерея».

(more…)

28 листопада в інституті „Нова демократія” відбудеться презентація мережевої спільноти „ukrevcult” – „Архів революційної культури України”.

Спільнота була утворена з метою збереження, пошуку та актуалізації забутої спадщини революційної соціалістичної культури України. Тут накопичуються поезії, есеї, оповідання, графіка, які булирепресовані разом із їх авторами,а в наш час або замовчуються, або ж цитуються у кастрованому вигляді. Багато творів з цього доробку репрезентовані у мережілише на сторінках „ukrevcult”.

Початок заходу о 15.00 Контактні адреси організаторів:

Андрій Манчук - kermanich@gmail.com
Павло Солодько - solodko@gmail.com
Георгій Ерман - institutenewdemocracy@gmail.com

Телефони: +380504455168
+38(044)2382473

Адреса інституту „Нова демократія” – м. „Політехнічний інститут”, вул. Ванди Василевської 7, оф.704

В четверг, 22-го октября, произошло нечто неожиданное. Сотни студентов заполнили университетскую аудиторию Maximum Венского университета. Их поддержало большинство профессоров, объединений и граждан всех годовых категорий. Целью собравшихся стало привлечение внимания общественности и призыв к переменам. Под “переменами” австрийские студенты подразумевают отмену существующей ныне системы Бакалавр/Магистр, которая приносит студентам гораздо больше вреда, нежели пользы. Протест длится по сей день и должен всколыхнуть европейскую общественность. Поддержите требования австрийских студентов! распространяйте информацию об их выступлении!

Требования:
(more…)

Заява організації Rote Hilfe

Будьте готовими до екстрених протестів!

Вони хочуть вбити Мумія Абу-Джамала – разом ми можемо перешкодити цьому!

Афроамериканського журналіста та політв’язня Мумія Абу-Джамала ось уже 27 років  утримують у в’язниці смертників штату Пенсильванія (США). Процес над ним та вирок 1982-го року були взірцем расизму та класової юстиції. Голова суду відхилив клопотання про фінансування захисту та називав його „н…ром“, – вдаючись таким чином до найгидкішої за американськими стандартами расистської лайки. Натомість колегія присяжних, що їх добрав прокурор, складалась майже винятково з консервативних білих. Прокурор зобразив Мумія холоднокровним вбивцею-ліворадикалом. Від самого початку його було позбавлено навіть примарної надії на успіх. Унаслідок цього процесу, що вирізнявся расизмом та мав усі ознаки політичної репресії, колишньому речнику „Чорної Пантери“ винесли смертний вирок. Але нелюдським умовам ув’язнення в тюрмі смертників не вдалося ані зламати його, ані змусити замовкнути. Він не здався навіть в камері смертників, пишучи звідти тексти, в яких викриває несправедливість капіталістичного суспільства.

Чому ми підтримуємо Мумія Абу-Джамала:

Смертна кара в США має расистський характер – більше половини ув’язнених у місцевих в’язницях для смертників є афроамериканцями. Смертна кара спрямована проти бідних – більш ніж 90% цих в’язнів є бідняками. Мумія Абу-Джамал – лише один з багатьох. Саме бідність позбавила його захисту в суді. Так само він чорношкірий. До цього додається ще й те, що він – політичний активіст, а отже – більмо на оці можновладців. Усі ці роки Мумія бореться не лише за свою особисту свободу, але й встає на оборону всіх засуджених до смертної кари в усьому світі. Як „Voice Of The Voiceless“ (Голос Пригноблених), – так його називали ще в зв’язку з його роботою журналістом на радіо, він допомагає ув’язненим та всім тим, кого обійдено увагою ЗМІ, отримати власний голос та власне лице.

(more…)

ПРОSTORY запрошують на дискусію, присвячену актуалізації поняття «війна», його сьогоднішньому локальному українському контекстові.

Ґете-Інститут, Київ (вул. Волоська, 12/4; актова зала, 4-й поверх)

Четвер, 8.10.2009

19.00

 У центрі дискусії:

-  зростання ксенофобії і можливості відкритої дискусії – обговорення нещодавніх київських подій;

- «активізм», культурний і політичний;

-  протестні рухи, що виникають і діють в Україні;

- чи можливе в Україні ефективне лобіювання цілей протестного руху через офіційні інститути? Якими є успіхи у цій сфері?

- перспективи мережевих журналів та міждисциплінарних проектів, які опрацьовують питання соціальної критики;

- про що потрібно писати сьогодні?

У ході зустрічі буде представлено мережевий проект «Сommons» (Володимир Іщенко), центр «Соціальна дія» / проект «Без кордонів» (Максим Буткевич), регіональний інформаційний і правозахисний центр «Наш мир»; також буде про анонсовано друге видання газети «Простори».

Запрошуються учасники активістський ініціатив, міждисциплінарне об’єднання «Худрада», літератори, перекладачі, усі бажаючі.   

(more…)

Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.

ОСІНЬ 2009

7/09 Документальний фільм «Кошмар Дарвіна» (Darwin’s Nightmare, 2004). Режисер: Хуберт Саупер.

Танзанія, 60-ті роки. В озеро Вікторія (найбільше тропічне озеро світу) впускають рибу-хижака – нільську щуку – яка знищує майже всю фауну озера. Екологічна катастрофа породжує прибуткову індустрію: біле мясо величезної риби експортується до Європи. Але ця торгівля, не покращила рівень життя місцевого населення, навпаки: за інтенсивним експортом йде не менш інтенсивний імпорт, на цей раз зброї…

(more…)