Commons/Спільне

Всеволод Голуб

В сучасній економічній думці в світі, особливо після Другої світової війни, в центрі уваги стає економічна динаміка, проблеми економічного росту і розвитку країн і народів, проблеми акумуляції капіталу. На ці теми написані вже великі томи праць, як також не випадково перевидано недавно в Америці університетським виданням «Акумуляцію капіталу» Рози Люксембурґ. Світ справді надто довго не звертав уваги на проблему економічного росту і розвитку. Його увага була звернута на це останнім часом з кількох причин. Темпи економічного росту совєтського бльоку виявилися вищими за темпи росту капіталістичного бльоку. На арену історії вийшли так звані «економічно недорозвинуті країни», бувші колонії, що тепер усамостійнилися і хочуть рости й розвиватися, хочуть індустріялізуватися і потребують для цього капіталу. Шалено швидкий розвиток науки і техніки знаходиться останнім часом в конфлікті з надто повільним розвитком економіки, не може вживатись і використовуватись у повній мірі для добра людства, бо існуючі економічні інституції, як і рівень розвитку продукційних сил та нестача капіталу, перешкоджають цьому. І так далі. Всі ці причини поставили проблематику економічного росту в центрі уваги і вона безперечно ще довго й довго тут залишиться.

(more…)

Всеволод Голуб (ГОЛУБНИЧИЙ)

Дослідження наявних офіційних першоджерел — урядових постанов, господарської статистики, тогочасної київської й московської періодики — дозволяє відтворити наступну картину причин і обставин голоду в УРСР, що стався 25 років тому.

Перший П’ятирічний Плян індустріалізації СРСР був під кожним оглядом імпровізацією. Пляновики були ще недосвідчені, а сталіністська більшість у ВКП(б) — захоплено завзята. Замість раціонального калькулювання, економіка СРСР рухалася штурмовщиною, ударництвом, підстьобуванням. В наслідку, протягом 1930-31-32 рр. пляни, передбачені П’ятирічкою, були значно перевиконані, а річні пляни, встановлювані сталіністами незалежно від П’ятирічки, виявилися всі недовиконаними як на Україні, так і в цілому Союзі.

(more…)

Крістофер ФОРД

Про «Причини голоду 1932-33 рр.»[1] Всеволода Голубничого писали як про «видатну спробу приступитися до основних питань, важливих для розуміння голоду, до якої слід ставитися зі всією серйозністю».[2] Написаний в 1958 році, аналіз голодомору Голубничим, нажаль, залишається однією з найменш відомих робіт цього видатного українського вченого і, як це не дивно, не увійшов до «Радянської реґіональної економіки» (збірки його вибраних творів, опублікованої 1982 року).[3]

Голубничий народився 5 червня 1928 року в Богодухіві неподалік Харкова. Його мати, етнічна росіянка, працювала у сфері охорони дитинства, а його батько був аґрономом; під час революції він служив в Червоній Армії, в кавалерійському загоні Будьонного, а під час сталінського терору був двічі заарештований. В часи другої світової війни Голубничий був депортований відступаючими німцями і до 1945 року працював в Німеччині як «остарбайтер».[4] Попри дві спроби американців депортувати його до СРСР він спромігся 1951 року імміґрувати до США, де навчався в Колумбійському університеті, а в 1962-1976 рр. читав лекції з економіки в Гантер-колледжі. Протягом 32 років, з кінця війни до своєї передчасної смерті 10 квітня 1977 року, Голубничий залишався плодовитим автором, підготувавши низку наукових робіт з широкого кола питань, зокрема політичної економії, історії та філософії. Його статті з Марксової трудової теорії вартості передбачили багато сучасних дискусій, а його роботи з радянської економіки були серед перших, в яких вивчення окремих республік називалось важливим для розуміння СРСР в цілому. Статті Голубничого з української політики, економіки та історії вважаються одними з найкращих в царині українознавства. В своїх післявоєнних статтях про майбутній розвиток СРСР він запропонував проґноз, який, хоча і не помічений більшістю совєтолоґів, виявився вражаюче точним.[5]

(more…)

Тамара ЗЛОБІНА

Проект Лади Наконечної “Місце” було презентовано протягом кількох годин 3 березня 2009 року, за підтримки Фундації Центр Сучасного Мистецтва.

Протягом одного березневого вечора 2009 року в залі колишнього ЦСМ при НаУКМА художниця презентувала результат тривалої праці – заповнення білих стін штрихами олівця. Вона зафіксувала певне місце, прагнучи вловити невловиме – ті зміни значення проекту, які відбуваються після його інсталяції, зв’язок художника й інституції, їхню взаємну залежність та взаємний вплив. Однак, попри симпатичність авторського тексту, в якому Лада розмірковує про “життя” твору мистецтва, особливості української художньої ситуації, її проект наштовхнув радше на роздуми/питання щодо співвідношення форми й змісту мистецького твору, про чистоту та ясність авторського висловлювання.

(more…)

master_genie

Откровение

В начале апреля на самом популярном украинском информационно-аналитическом ресурсе «Украинская правда» появилась статья некоего Михаила Соколова «Кризис проедания». Автор поражает воображение читателя комбинациями умных слов и словосочетаний, чтобы тот сразу понял, что имеет дело с настоящим интеллектуалом, который хорошо разбирается в вопросе и знает, что говорит.

Между тем, говорит он вещи довольно незамысловатые, высказанные еще в позапрошлом веке, а опровергнутые на заре прошлого столетия. Дескать, народец у нас неважный, более того, «экономически неэффективный». Любит, стервец, кушать и размножаться, а работать не очень любит – зря только небо коптит. И бессовестно проедает богатства, нажитые непосильным трудом горстки «экономически эффективных граждан». (more…)

Час брати своє (відео)

Час брати своє

rebel jesus

Теологія визволення є  формою теології у християнстві, і зокрема в католицизмі, що зосереджується на Ісусі Христі не лише як Відкупителя, але й як Визволителя пригноблених. Вона наголошує на християнській місії надати справедливість убогим та пригнобленим – в основному через політичний активізм.

Виникнення теології визволення

Головним чиному розвиток теології визволення приписується католицькому священнику в Перу Ґуставо Ґуттьєресу (Gustavo Gutiérrez), що було його відгуком на недолю вбогих. У 1971 році він написав працю Теологія визволення”, котра стала основним підручникому такого руху. Ця тенденція набула широкого розголосу в Латинській Америці, як і в інших місцях, і до неї активно приєдналися також бразилійські богослови Л. Бофф (Boff), К. Бофф та теолог Х. Ассман та ін.

Що таке теологія визволення

“Теологія визволення” здебільшого займається пошуками прогресивних шляхів розвитку, зокрема місцевих зразків соціалізму. (more…)

рев.іслам

Мусульманский арабский Ближний Восток и Иран пережили в 20 в веке сложные процессы  модернизации и деколонизации.  Были предприняты масштабные попытки укрепления национальных государств. Модернизационные процессы возглавило государство, так как сильная местная буржуазия в этих странах отсутствовала. Это привело к возникновению различных форм государственного капитализма – развитию местной промышленности на основе государственной собственности и инвестиций – от политики Насера в Египте и баасизма в Ираке и Сирии, до белой шахской революции в Иране.  Мощные государственные аппараты, управлявшие собственностью, опирались на идеологию светского национализма и рационалистические системы образования.

Модернизация потерпела крах. (more…)

Бертел ОЛЛМАН

О серьезном с юмором? Марксизм в комиксах? Бертел Оллман, известный американский марксист, предлагает своим читателям вместе поразмыслить над важными социально-философскими проблемами, — и посмеяться!

(more…)

master_genie

початок

Зіткнення з армією

Успіхи Ради підтверджуються тим фактом, що вже за чотири дні влада запропонувала піти на поступки. В четвер генерал Гріффін відвідав засідання Торгової палати, на якому запропонував роботодавцям самостійно видавати перепустки своїм працівникам. Крім того, він був готовий обговорити з командуванням пропозицію дозволити торговцям видавати перепустки своїм постійним клієнтам-селянам. Це було суттєвою поступкою: на початку страйку молокозавод Клівза попросив видати групову перепустку всім 600 своїм робітницям, але тоді прохання було відкинуто. Тепер, висуваючи таку пропозицію, військові розраховували розділити спільноту Лімерика, яка досі була єдиною в протистоянні владі, й налаштувати роботодавців на опір Раді.

(more…)