Entries tagged with “без кордонів”.


Франко МОРЕТТІ

Моя місія – сказати це простіше, ніж я це розумію

Арнольд Шьонберґ, «Мойсей та Аарон»

«В наш час національна література не має великого значення: починається доба всесвітньої літератури, і слід прискорювати її настання». Це був, звісно, Ґьоте в розмові з Еккерманом в 1827 р. А ось Маркс і Енґельс, двадцять років потому, в 1848: «національна однобічність і обмеженість стають все більш і більш неможливими, і з багатьох національних і місцевих літератур утворюється одна світова література». Weltliteratur: ось що Ґьоте і Маркс мають на увазі. Не «порівняльна», а всесвітня література: китайський роман, що його читав Ґьоте на час тієї розмови, або буржуазія «Маніфесту», яка «надала космополітичного характеру виробництву та споживанню в усіх країнах». Що ж, я скажу дуже просто: порівняльна література, компаративістика [1], не виправдала таких сподівань. Це була значно скромніша, західноєвропейська інтелектуальна ініціатива, що оберталась переважно довкола річки Рейн (німецькі філологи, які працювали з французькою літературою). Не більше.

В цьому руслі відбувалось і моє власне інтелектуальне формування, до того ж наукова праця завжди має межі. Але межі змінюються, і я гадаю, що настав час повернутись до тієї давньої амбіції Weltliteratur: зрештою, література навколо нас тепер безсумнівно становить планетарну систему. Питання не в тому, що ми повинні робити – питання в тому, як. Що це означає – вивчати всесвітню літературу? Як ми можемо це робити? Я досліджую західноєвропейську прозу між 1790 та 1930 рр., і досі почуваю себе шарлатаном поза Британією чи Францією. Всесвітня література? (more…)

Щороку десятки тисяч людей – 90 відсотків із них із Центральної Америки – перетинають усю Мексику в надії досягти Сполучених Штатів. Вони подорожують пішки, поїздами, машинами, автобусами та вантажівками. В дорозі цим людям доводиться стикатися з ризиком викрадення, шантажу, зґвалтування, хвороби, голоду та смерті.

Фотограф із Еквадору Феліпе Хакоме Марчан проїхав разом із мігрантами цією небезпечною дорогою, документуючи випробування та небезпеки подорожі на північ.

Усе тільки погіршилося після того, як Мексика посилила війну з наркокартелями: тепер у пошуках легких прибутків злочинні синдикати почали захоплювати мігрантів, вимагаючи від їхніх і так небагатих родичів викупу.

В результаті збільшення ризиків, у квітні цього року Міжнародна Амністія назвала шлях мігрантів “одним із найнебезпечніших у світі”. Хакоме провів 5 місяців, живучи в наметах і хибарах уздовж цього шляху, документуючи постійний потік мігрантів із Центральної Америки, що стали на довгий шлях до кращого життя.

(more…)

Юрій ГРИЦИНА

Вступ Львова у неоліберальну епоху міського врядування можна безпосередньо пов’язати з підготовкою до Євро-2012, хоча це лише привід. «Це найбільший політичний та соціальний проект за 18 років незалежності України» – говорить Васюник (віце-прем’єр-міністр України в уряді Тимошенко) про Євро-2012, артикулюючи основну ідею для розвитку Львова у наступні кілька років.

Неолібералізм — відносно нова економічна модель, «м’який капіталізм», в основі якого лежить ідея про вивільнення індивідуальних підприємницьких свобод у рамках, встановлених міжнародними інституціями. Вільні ринки і вільна торгівля у поєднанні з сильним законодавством повинні створювати конкурентоспроможну економіку. Неолібералізм заохочує більшу продуктивність, індивідуальні чи корпоративні ініціативи та інновації. Не довіряючи здатності демократичної держави проводити ефективну економічну політику, неоліберали перекладають управління на експертів та еліти. Відбувається дерегуляція всіх галузей життя, з метою подальшого структурного регулювання — приватизації, скорочення соціальних виплат, збільшення гнучкості законів ринку праці. Всі людські дії переводяться у економічну площину, чим досягається руйнування соціальних солідарностей і колективних структур. Культивується своєрідний соціальний дарвінізм (виживання більш продуктивного, креативного та гнучкого), результатом якого стає війна всіх проти всіх. Не встиг — лишився за бортом. І неолібералізм переконує нас у тому, що той/та хто не встиг сам у цьому винен. (more…)

Інтерв’ю з Максимом БУТКЕВИЧЕМ, координатором проекту «Без кордонів» Центру «Соціальна дія», старшим викладачем Школи журналістики Національного університету «Києво-Могилянська академія». Розмовляв Олександр ШПИГУНОВ.

Наскільки криміналізація міграції є поширеною в українському суспільстві? І чому це явище існує?

Проблема почала криміналізуватися у контексті боротьби із нелегальною міграцією. Ця «боротьба» з одного боку стала слоганом частини політичних сил, а з іншого – вимогою, яку до України висуває Європейський Союз. Тому що на даний момент, після останнього розширення ЄС, а потім і Шенгенської зони, Україна стала прикордонним фільтром, буфером для убезпечення Євросоюзу від притоку «непотрібних» людей. «Непотрібних» – це жорстко, але власне, так воно і звучить. Крім посилення східного кордону ЄС, існує низка програм з боку Євросоюзу, скерованих на зміцнення структур, які би протидіяли нелегальній імміграції, у самій Україні. Це  допомога українським прикордонникам, угода про реадмісію, будівництво нових центрів тимчасового утримання нелегальних мігрантів за кошти ЄС тощо.

Власне, оці два паралельні процеси: з одного боку – кампанія проти нелегальної міграції, яка почасти набуває форми істерії, з іншого – тиск із боку структур ЄС – і спричинили просування цієї теми дедалі більше.

(more…)

Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.

17.05 Сальвадор / Salvador (реж. Олівер Стоун, 1986)

Теми дискусії: революція, Третій світ, залежність, імперіалізм, насильство

Американський журналіст Річард Бойл, втративши дружину, роботу і перебуваючи під загрозою арешту, направляється в маленьку центральноамериканську країну Сальвадор. Передчуття казкової відпустки з дешевими жінками, алкоголем і наркотиками в фантастичному тропічному раю не виправдалися. Річард разом зі своїм товаришем опиняються в пеклі громадянської війни. Революційні повстанці готуються взяти владу в столиці, а маріонетковий диктатор Хосе Наполеон Дуарте Фуентес жорстоко придушує прояви непокори за допомогою армії та парамілітарних угруповань. Чи втрутяться США – «старший брат» американського континенту – щоб припинити насильство і на чиєму боці?

(more…)

master-genie

На теренах колишнього СРСР досі не вщухають суперечки щодо окремих дій більшовиків 90-літньої давнини. Ліберальні діячі регулярно нагадують своїм лівим опонентам, зокрема, про обмеження низки ліберальних прав і свобод для окремих категорій громадян, здійснене більшовиками під час Громадянської війни. Найчастіше в цьому контексті згадується “Філософський пароплав”, на якому було вислано з Радянської Росії “цвіт національної інтелігенції”. Цей аргумент використовується досі, незважаючи на те, що сьогодні кожен охочий може ознайомитися з творчим спадком пасажирів того судна і самостійно оцінити вагомість їх внеску до скарбниці світової культури. Не береться до уваги й те, що “Філософський пароплав” відправляли представники конкретної політичної сили, тоді як відповідати за їх дії нерідко змушують “неавторитарних лівих”, з чиїми ідейними попередниками в ті роки більшовистський уряд розправлявся значно жорстокішими методами.

Між тим, історія знає й інший пароплав. Його відправляв приблизно в той же час ліберально-демократичний уряд США – країни, де з тих пір формально не змінилась ані конституція, ані базові ідейні засади. Йдеться про пароплав Buford, на борту якого в 1919 році зі Сполучених Штатів вислали “небажаних осіб” – анархістів, соціалістів, пацифістів і робітничих активістів.

(more…)

П’єр РУССЕ

Після періоду дивовижного розвитку процес Всесвітнього соціального форуму (ВСФ) загальмувався. Практика нещодавніх зустрічей виявилась дуже суперечливою. Якщо дуже спрощувати, то можна сказати, що політично негативним виявився досвід форуму в Найробі (Кенія) у 2007-му, але, тим не менше, позитивним був досвід форуму в Белемі (Бразилія) двома роками пізніше.

Проблема, що постає в першу чергу, полягає не в кількості учасників. Успіх не залежить (або залежить не тільки від) кількості учасників, а й має ще й політичне підґрунтя: у чому сенс цих форумів? Відповідь здавалась очевидною на початку 2000-х, але на сьогодні вона не настільки явна.

(more…)

Иван ОВСЯННИКОВ

Так же, как в политическом плане прообразом всех буржуазных наций являются античные и средневековые города-республики с их патрицианской демократией (не распространявшейся на рабов и метеков и рассматривавшей плебеев исключительно как объект манипуляции), все капиталистические империи были «сшиты» по образцу Emporium Romanum. Ядро их обычно составляют национальные государства, более или менее либеральные, зажиточные и стабильные; периферию – более или менее нищие, вечно мятежные провинции, управляемые самым деспотическим образом. В существовании подобного гибрида нет ничего противоестественного. Паразитизм буржуазной нации предопределен самим фактом ее буржуазности. Симбиоз «демократии» и империи обусловлен политической необходимостью: пространственно рассредоточить и разобщить пролетариат, изолировав одну его часть от империалистических центров власти и внушив другой иллюзию «равенства» с буржуазией и национального превосходства. Это именно то, за что ратовал недоброй памяти Сесиль Родс: «Если вы не хотите гражданской войны, вы должны стать империалистами». 

(more…)

Кураторське та самоосвітнє об’єднання ХУДРАДА розпочинає постер-кампанію Вуличний проект з протидії соціальним захворюванням. У рамках проекту постери, спрямовані проти гомофобії та інших форм ксенофобії, надані художниками з Києва, Харкова, Берліна, Москви, Санкт-Петербурга, а також Загребським Квір-фестивалем будуть виклеюватися у публічних місцях Києва.

Останнім часом ми спостерігаємо владні спроби ввести в Україні цензуру, зокрема діяльність одіозної НЕК з питань моралі, репресії проти активістів, до яких належить резонансна справа Олександра Володарського, придушення вільного публічного висловлення під прикриттям боротьби з порнографією, спроби введення цензури у мережі Інтернет. Водночас – бурхливий розвиток ультраправих рухів, чия активність та впевненість у собі не залишає сумнівів. Очевидним стало те, що ксенофоби приділяють особливу увагу діяльності в галузі культури. Результатами цієї діяльності стали зриви презентацій квір-антології «120 сторінок Содому» та спалення Арт-центру Павла Гудімова «Я галерея».

poster

(more…)

ПРОSTORY запрошують на дискусію, присвячену актуалізації поняття «війна», його сьогоднішньому локальному українському контекстові.

 

Ґете-Інститут, Київ (вул. Волоська, 12/4; актова зала, 4-й поверх)

Четвер, 8.10.2009

19.00

 

 У центрі дискусії:

-  зростання ксенофобії і можливості відкритої дискусії – обговорення нещодавніх київських подій;

- «активізм», культурний і політичний;

-  протестні рухи, що виникають і діють в Україні;

- чи можливе в Україні ефективне лобіювання цілей протестного руху через офіційні інститути? Якими є успіхи у цій сфері?

- перспективи мережевих журналів та міждисциплінарних проектів, які опрацьовують питання соціальної критики;

- про що потрібно писати сьогодні?

У ході зустрічі буде представлено мережевий проект «Сommons» (Володимир Іщенко), центр «Соціальна дія» / проект «Без кордонів» (Максим Буткевич), регіональний інформаційний і правозахисний центр «Наш мир»; також буде про анонсовано друге видання газети «Простори».

Запрошуються учасники активістський ініціатив, міждисциплінарне об’єднання «Худрада», літератори, перекладачі, усі бажаючі.   

(more…)