Всеволод Голуб (ГОЛУБНИЧИЙ)

Дослідження наявних офіційних першоджерел — урядових постанов, господарської статистики, тогочасної київської й московської періодики — дозволяє відтворити наступну картину причин і обставин голоду в УРСР, що стався 25 років тому.

Перший П’ятирічний Плян індустріалізації СРСР був під кожним оглядом імпровізацією. Пляновики були ще недосвідчені, а сталіністська більшість у ВКП(б) — захоплено завзята. Замість раціонального калькулювання, економіка СРСР рухалася штурмовщиною, ударництвом, підстьобуванням. В наслідку, протягом 1930-31-32 рр. пляни, передбачені П’ятирічкою, були значно перевиконані, а річні пляни, встановлювані сталіністами незалежно від П’ятирічки, виявилися всі недовиконаними як на Україні, так і в цілому Союзі.

Крістофер ФОРД

Про «Причини голоду 1932-33 рр.»[1] Всеволода Голубничого писали як про «видатну спробу приступитися до основних питань, важливих для розуміння голоду, до якої слід ставитися зі всією серйозністю».[2] Написаний в 1958 році, аналіз голодомору Голубничим, нажаль, залишається однією з найменш відомих робіт цього видатного українського вченого і, як це не дивно, не увійшов до «Радянської реґіональної економіки» (збірки його вибраних творів, опублікованої 1982 року).[3]

Голубничий народився 5 червня 1928 року в Богодухіві неподалік Харкова. Його мати, етнічна росіянка, працювала у сфері охорони дитинства, а його батько був аґрономом; під час революції він служив в Червоній Армії, в кавалерійському загоні Будьонного, а під час сталінського терору був двічі заарештований. В часи другої світової війни Голубничий був депортований відступаючими німцями і до 1945 року працював в Німеччині як «остарбайтер».[4] Попри дві спроби американців депортувати його до СРСР він спромігся 1951 року імміґрувати до США, де навчався в Колумбійському університеті, а в 1962-1976 рр. читав лекції з економіки в Гантер-колледжі. Протягом 32 років, з кінця війни до своєї передчасної смерті 10 квітня 1977 року, Голубничий залишався плодовитим автором, підготувавши низку наукових робіт з широкого кола питань, зокрема політичної економії, історії та філософії. Його статті з Марксової трудової теорії вартості передбачили багато сучасних дискусій, а його роботи з радянської економіки були серед перших, в яких вивчення окремих республік називалось важливим для розуміння СРСР в цілому. Статті Голубничого з української політики, економіки та історії вважаються одними з найкращих в царині українознавства. В своїх післявоєнних статтях про майбутній розвиток СРСР він запропонував проґноз, який, хоча і не помічений більшістю совєтолоґів, виявився вражаюче точним.[5]