Олексій РАДИНСЬКИЙ

Ще кілька тижнів тому, коментуючи переїзд в Україну сервера одного з найбільших у світі піратських трекерів Demonoid, комерційний директор компанії Colocall, що надала прихисток цьому сайту, міг дозволити собі безтурботно посилатися на українське інтернет-законодавство: «В українському законі «Про зв’язок» чітко прописано, що провайдер не відповідає за контент своїх клієнтів. А те, чого хочуть власники прав – це їх приватна думка, вони не є законодавчими органами. Нехай куплять собі депутата і пролобіюють такий закон, тоді ми його виконаємо. Поки такого закону нема – вони нам ніхто і ми їм теж».

Минуло зовсім небагато часу, й такий закон з’явився і навіть був проголосований Верховною Радою у двох читаннях. Число 404 швидко перетворилося з традиційного коду відсутності доступу до веб-сайту на гасло кампанії проти цензури в інтернеті. Саме 404 депутати проголосувало за внесення змін до закону «Про телекомунікації», що зобов’язує інтернет-провайдерів зберігати інформацію про всі ресурси, відвідувані користувачами, й у разі порушення законодавства інформувати відповідні органи. Причому останній пункт так само стосується звичайних користувачів: побачивши в мережі «незаконний контент» (мабуть, найбільш слизьке й сумнівне формулювання в історії українського законодавства), вони також змушені будуть проінформувати правоохоронців. Покарання за саботаж цієї норми, як не дивно, законом не передбачено.