<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Commons/Спільне &#187; кіно</title>
	<atom:link href="http://commons.com.ua/archives/tag/%d0%ba%d1%96%d0%bd%d0%be/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>http://commons.com.ua</link>
	<description>ЖУРНАЛ СОЦІАЛЬНОЇ КРИТИКИ</description>
	<lastBuildDate>Thu, 02 Sep 2010 22:17:29 +0000</lastBuildDate>
	<language>en</language>
	<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=3.0.1</generator>
		<item>
		<title>ИЗУМИТЕЛЬНОЕ ПОЛИТИЧЕСКОЕ КИНО</title>
		<link>http://commons.com.ua/archives/8800?utm_source=rss&amp;utm_medium=rss&amp;utm_campaign=%25d0%25b8%25d0%25b7%25d1%2583%25d0%25bc%25d0%25b8%25d1%2582%25d0%25b5%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25bd%25d0%25be%25d0%25b5-%25d0%25bf%25d0%25be%25d0%25bb%25d0%25b8%25d1%2582%25d0%25b8%25d1%2587%25d0%25b5%25d1%2581%25d0%25ba%25d0%25be%25d0%25b5-%25d0%25ba%25d0%25b8%25d0%25bd%25d0%25be</link>
		<comments>http://commons.com.ua/archives/8800#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Sep 2010 21:47:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Jerzy</dc:creator>
				<category><![CDATA[Мультимедіа]]></category>
		<category><![CDATA[Ревкульт]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[історія]]></category>
		<category><![CDATA[терор]]></category>
		<category><![CDATA[антикомунізм]]></category>
		<category><![CDATA[демократія]]></category>
		<category><![CDATA[кіно]]></category>
		<category><![CDATA[мафія]]></category>
		<category><![CDATA[маніпуляція]]></category>
		<category><![CDATA[мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://commons.com.ua/?p=8800</guid>
		<description><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong><a href="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/09/andreotti-in-il-divo.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-8801" style="margin: 10px;" title="Джулио Андреотти в фильме "Изумительный" ("Il Divo", 2008)" src="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/09/andreotti-in-il-divo-300x200.jpg" alt="" width="300" height="215" /></a>Сергей РЕШЕТИН</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Маленький смешной человечек, вечно сутулый, почти с горбом, с оттопыренными ушами и почти бесстрастный. Предмет страсти многих женщин и зависти, перемешенной со скрытым страхом, многих мужчин. Знакомитесь, его зовут Джулио Андреотти. Символ Власти второй половины ХХ века.</p>
<p style="text-align: justify;">Андреотти с 1946 года бессменно являлся членом Конституционного собрания, а затем Палаты депутатов Италии. Став министров внутренних дел в 1954 году, он ни на минуту не покидал политический Олимп следующие 40 лет, фактически управляя Италией, тайно или явно. Италия – парламентская республика, и главной фигурой, де факто является премьер-министр. На этом посту Андреотти проработал шесть сроков. Седьмое его переизбрание было ознаменовано крупнейшим коррупционным скандалом в истории Италии.</p>
<p style="text-align: justify;">В этой истории замешаны одновременно Правительство, Ватикан и Коза Ностра. «Дело Века» перевернуло политическую жизнь Апеннин с ног на голову. 110 политиков, крупных промышленников и банкиров попали под следствие и оказались в тюрьме. Андреотти же не счел эти «мелочи» даже достойными внимания.</p>
<object classid="clsid:d27cdb6e-ae6d-11cf-96b8-444553540000" width="400" height="170" codebase="http://download.macromedia.com/pub/shockwave/cabs/flash/swflash.cab#version=6,0,40,0"><param name="allowfullscreen" value="true" /><param name="allowscriptaccess" value="always" /><param name="src" value="http://vimeo.com/moogaloop.swf?clip_id=9588339&#038;server=vimeo.com&#038;show_title=1&#038;show_byline=1&#038;show_portrait=1&#038;color=&#038;fullscreen=1&#038;autoplay=0&#038;loop=0" /><embed type="application/x-shockwave-flash" width="400" height="170" src="http://vimeo.com/moogaloop.swf?clip_id=9588339&#038;server=vimeo.com&#038;show_title=1&#038;show_byline=1&#038;show_portrait=1&#038;color=&#038;fullscreen=1&#038;autoplay=0&#038;loop=0" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true"></embed></object>]]></description>
		<wfw:commentRss>http://commons.com.ua/archives/8800/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>1</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЙОНАС МЕКАС: «Флюксус тільки починається»</title>
		<link>http://commons.com.ua/archives/8723?utm_source=rss&amp;utm_medium=rss&amp;utm_campaign=%25d0%25b9%25d0%25be%25d0%25bd%25d0%25b0%25d1%2581-%25d0%25bc%25d0%25b5%25d0%25ba%25d0%25b0%25d1%2581-%25d1%2584%25d0%25bb%25d1%2583%25d0%25ba%25d1%2581%25d1%2583%25d1%2581-%25d1%2582%25d1%2596%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25ba%25d0%25b8-%25d0%25bf%25d0%25be%25d1%2587%25d0%25b8%25d0%25bd%25d0%25b0%25d1%2594%25d1%2582%25d1%258c</link>
		<comments>http://commons.com.ua/archives/8723#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 14 Aug 2010 13:08:58 +0000</pubDate>
		<dc:creator>zumka</dc:creator>
				<category><![CDATA[Ревкульт]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[художній авангард]]></category>
		<category><![CDATA[Флюксус]]></category>
		<category><![CDATA[кіно]]></category>
		<category><![CDATA[мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[ексклюзив]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://commons.com.ua/?p=8723</guid>
		<description><![CDATA[<strong><span style="font-family: Times New Roman;"><img class="alignleft" style="margin: 5px;" src="http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b2/Jonas_Mekas.jpg/399px-Jonas_Mekas.jpg" alt="" width="216" height="323" /></span>Олексій РАДИНСЬКИЙ</strong>

<strong> </strong>
<p style="text-align: justify;">Американський кіноекспериментатор Йонас Мекас – живе втілення поразки повоєнного мистецького авангарду. Виставка, яку він привіз до Києва в червні 2010 року показала, що ця поразка не є остаточною.</p>
<p style="text-align: justify;">87-річний Мекас у капелюсі a la Фредді Крюґер та пляшкою «Чернігівського» в руці ходить по Музею сучасного образотворчого мистецтва України, де саме відкрилася виставка «З Нью-Йорка з любов’ю: Флюксус та американський кіноавангард». На стінах – роботи Джорджа Мачунаса, Нам Джун Пайка, Джорджа Брехта, Бена Вотьє, Йоко Оно та інших художників руху Флюксус, які віддали чимало зусиль задля того, щоб мистецтво не виставлялося в музеях, а взаємодіяло безпосередньо з навколишнім середовищем. «Митці повинні поміняти вежу зі слонової кістки на контрольну вежу суспільства» - йдеться в творі Джорджа Брехта «Текст, що стосується питань про мистецтво й суспільство»[<a id="_ftnref1" class="ftn" title="" name="_ftnref1" href="#a1">1</a>]. Під англійською назвою твору на виставці – лаконічний український переклад: «Текст про мистецтво». Крапка. В одному залі з Флюксусом – об’єкти з постійної «образотворчої» експозиції: богоматір з білого каменя та Ісус на колінах. Наступного дня з колонок у музейному залі лунатиме fm-радіо, а плазмові монітори з фільмами Мекаса, здається, виконують функцію подібних екранів над барною стійкою в кабаку. Якщо ж врахувати, що центральною установкою Флюксуса було «скасувати мистецтво», розчинити його в потоці побутових практик й таким чином революціонізувати повсякденність, ця виставка виглядає надзвичайно влучною іронією історії чи помстою естетики.]]></description>
		<wfw:commentRss>http://commons.com.ua/archives/8723/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>СОЦІОЛОГІЧНИЙ КІНОКЛУБ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ &#8211; літо 2010</title>
		<link>http://commons.com.ua/archives/8349?utm_source=rss&amp;utm_medium=rss&amp;utm_campaign=%25d1%2581%25d0%25be%25d1%2586%25d1%2596%25d0%25be%25d0%25bb%25d0%25be%25d0%25b3%25d1%2596%25d1%2587%25d0%25bd%25d0%25b8%25d0%25b9-%25d0%25ba%25d1%2596%25d0%25bd%25d0%25be%25d0%25ba%25d0%25bb%25d1%2583%25d0%25b1-%25d0%25ba%25d0%25b8%25d1%2594%25d0%25b2%25d0%25be-%25d0%25bc%25d0%25be%25d0%25b3%25d0%25b8%25d0%25bb%25d1%258f-3</link>
		<comments>http://commons.com.ua/archives/8349#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 12 May 2010 09:01:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Nastia</dc:creator>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[Ревкульт]]></category>
		<category><![CDATA[революція]]></category>
		<category><![CDATA[real utopias]]></category>
		<category><![CDATA[бідність]]></category>
		<category><![CDATA[базовий дохід]]></category>
		<category><![CDATA[без кордонів]]></category>
		<category><![CDATA[кіно]]></category>
		<category><![CDATA[мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[публічна соціологія]]></category>
		<category><![CDATA[Бурдьє]]></category>
		<category><![CDATA[Латинська Америка]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://commons.com.ua/?p=8349</guid>
		<description><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><a href="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/05/ladybird.jpg"><img class="alignleft size-medium wp-image-8350" style="margin-left: 10px; margin-right: 10px;" title="ladybird" src="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/05/ladybird-300x226.jpg" alt="" width="300" height="226" /></a>Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>17.05 Сальвадор / Salvador (реж. Олівер Стоун, 1986) </strong></p>
<p style="text-align: justify;"><span style="text-decoration: underline;">Теми дискусії</span>: революція, Третій світ, залежність, імперіалізм, насильство</p>
<p style="text-align: justify;">Американський журналіст Річард Бойл, втративши дружину, роботу і перебуваючи під загрозою арешту, направляється в маленьку центральноамериканську країну Сальвадор. Передчуття казкової відпустки з дешевими жінками, алкоголем і наркотиками в фантастичному тропічному раю не виправдалися. Річард разом зі своїм товаришем опиняються в пеклі громадянської війни. Революційні повстанці готуються взяти владу в столиці, а маріонетковий диктатор Хосе Наполеон Дуарте Фуентес жорстоко придушує прояви непокори за допомогою армії та парамілітарних угруповань. Чи втрутяться США – «старший брат» американського континенту – щоб припинити насильство і на чиєму боці?</p>]]></description>
		<wfw:commentRss>http://commons.com.ua/archives/8349/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>2</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>LA COMMUNE (DE PARIS, 1871) [Статья режиссёра фильма]</title>
		<link>http://commons.com.ua/archives/8030?utm_source=rss&amp;utm_medium=rss&amp;utm_campaign=la-commune-de-paris-1871-%25d1%2581%25d1%2582%25d0%25b0%25d1%2582%25d1%258c%25d1%258f-%25d1%2580%25d0%25b5%25d0%25b6%25d0%25b8%25d1%2581%25d1%2581%25d1%2591%25d1%2580%25d0%25b0-%25d1%2584%25d0%25b8%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25bc%25d0%25b0</link>
		<comments>http://commons.com.ua/archives/8030#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 30 Jan 2010 21:20:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Jerzy</dc:creator>
				<category><![CDATA[Ревкульт]]></category>
		<category><![CDATA[історія]]></category>
		<category><![CDATA[робітничий клас]]></category>
		<category><![CDATA[революція]]></category>
		<category><![CDATA[кіно]]></category>
		<category><![CDATA[мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://commons.com.ua/?p=8030</guid>
		<description><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><strong><a href="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/01/la_commune_afisha.png"><img class="size-medium wp-image-8031 alignleft" style="margin: 10px;" title="la_commune_afisha" src="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/01/la_commune_afisha-237x300.png" alt="" width="237" height="300" /></a>Питер УОТКИНС</strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong>Парижская Коммуна 1871 года — краткий исторический обзор</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Март 1871 года: Адольф Тьер, глава Временного национального правительства, встревожен революционной активностью Парижской Национальной гвардии — вооружённых ополченцев (прим. 260 батальонов), организованных предыдущим правительством для защиты Парижа от пруссаков в последние дни провальной Франко-прусской войны. Социальные проблемы Парижа ужасают. К ним добавляется массовая безработица и то, что население всё ещё не может оправиться от последствий осады Парижа. Нарастание социалистических и воинственных настроений сопровождается образованием большого количества «красных клубов», находящих поддержку во многих батальонах Национальной гвардии — особенно тех, что набраны из рабочих округов (районов) столицы.</p>
<p style="text-align: justify;">18 марта Тьер предпринимает рискованную (некоторые считают: заранее провокационную) попытку захвата орудий Национальной гвардии, но она пресекается женщинами Монмартра, обращающихся к правительственным солдатам, многие из которых отказываются стрелять в жителей Парижа и в знак солидарности переворачиват свои ружья. За пару часов Париж становится центром восстания, а ратуши (здания муниципалитета) большинства столичных округов переходят в руки мятежной Национальной гвардии. В эти неспокойные часы разъярённой толпой схвачены два правительственных генерала (один из которых принимал участие в попытке захвата пушек). Их некоторое время держат в плену, а затем — казнят напротив стены сада Монмартра. Среди стрелявших были как члены Национальной гвардии, так и недовольные из правительственных войск.</p>
<p style="text-align: justify;">Тьер и его правительство спешно удирают в Версаль, чтобы присоединиться к Национальной ассамблее (в коей, после недавних выборов, большинство принадлежит монархистам). Отныне правительственные силы именуют «Версальцами», а Национальную гвардию и коммунаров в целом — «Федератами» (согласно их замыслу свободного сплочения Федерации коммун Франции). Центральный комитет Национальной гвардии занимает брошенный дворец Отель-де-Виль (главную ратушу, управляющую Парижем) и объявляет о подготовке к новым муниципальным выборам. 26 марта левое крыло получает достаточно голосов, чтобы учредить социалистически ориентированную «Коммуну» — последним днём которой станет 28 мая. 28 же марта правительство Коммуны размещается в главной ратуше и в течение следующих двух месяцев сосредоточивает свои усилия на управлении Парижем и осуществлении программы социальных преобразований, в то же время противостоя усиливающейся осаде версальцев, в кровопролитных сражениях всё ближе подбирающихся к столице со стороны её западных границ.</p>
<p style="text-align: justify;">Коммунары предпринимают ряд радикальных социальных преобразований. Как то: отделение церкви от государства и создание системы светского образования, определение пособий незамужним женщинам, запрет ночного труда в пекарнях, введение профессионального образования для женщин и т.д. Но из-за нехватки времени и явного неравенства противостоящих сил (восстановленная Тьером регулярная армия к маю насчитывала 300 000 чел.), армия Версаля 21 мая входит в Париж через неохраняемые ворота во внешних стенах. Так начинается La Semaine sanglante — «кровавая неделя». Наслаждаясь расправой, французская армия, под руководством своих самых старших генералов, в ходе кровавой борьбы за парижские баррикады убивает от 20 до 30 000 мужчин, женщин и детей; пока, наконец, не устраняет последние очаги коммунарского сопротивления в рабочих кварталах: в 11, 19 и 20 округах.</p>
<p style="text-align: justify;"><strong>К чему этот фильм сегодня?</strong></p>
<p style="text-align: justify;">Мы с вами — современники довольно мрачного периода истории человечества — когда воедино соединились постмодернистский цинизм (устраняющий гуманистическое и критическое мышление из системы образования), откровенная алчность, порождённая потребительским обществом и охватывающая под своим крылом немало людей; общественная, хозяйственная и экологическая катастрофа в виде глобализации; в огромных масштабах увеличилось страдание и эксплуатация людей так называемого «третьего мира», а также — отупляющее «подчинение и стандартизация», постоянно пропагандируемые мировыми аудиовизуальными СМИ — всё это создало мир, в котором мораль, нравственность, общественная солидарность и долг (кроме как к оппортунизму) — считаются «старомодными». Где безудержная и дешёвая эксплуатация стала нормой жизни — этому учат с детства. В таком мире, как тот, что был в Париже весной 1871 года, представлена (и до сих пор представляется) идея необходимости борьбы за лучший мир и потребности в определённой форме общественно-социальной Утопии — в которой МЫ сегодня нуждаемся столь отчаянно, как умирающие люди нуждаются в плазме. Задача фильма — показать, из чего рождается эта потребность.</p>]]></description>
		<wfw:commentRss>http://commons.com.ua/archives/8030/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>СОЦІОЛОГІЧНИЙ КІНОКЛУБ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ &#8211; ВЕСНА 2010</title>
		<link>http://commons.com.ua/archives/7987?utm_source=rss&amp;utm_medium=rss&amp;utm_campaign=%25d1%2581%25d0%25be%25d1%2586%25d1%2596%25d0%25be%25d0%25bb%25d0%25be%25d0%25b3%25d1%2596%25d1%2587%25d0%25bd%25d0%25b8%25d0%25b9-%25d0%25ba%25d1%2596%25d0%25bd%25d0%25be%25d0%25ba%25d0%25bb%25d1%2583%25d0%25b1-%25d0%25ba%25d0%25b8%25d1%2594%25d0%25b2%25d0%25be-%25d0%25bc%25d0%25be%25d0%25b3%25d0%25b8%25d0%25bb%25d1%258f-2</link>
		<comments>http://commons.com.ua/archives/7987#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 15 Jan 2010 19:07:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator>Jerzy</dc:creator>
				<category><![CDATA[Ревкульт]]></category>
		<category><![CDATA[кіно]]></category>
		<category><![CDATA[мистецтво]]></category>

		<guid isPermaLink="false">http://commons.com.ua/?p=7987</guid>
		<description><![CDATA[<p style="text-align: justify;"><a href="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/01/Pink-Gang.jpg"><img class="alignleft size-full wp-image-7988" style="margin: 10px;" title="Pink-Gang" src="http://commons.com.ua/wp-content/uploads/2010/01/Pink-Gang.jpg" alt="" width="331" height="214" /></a><strong>Щопонеділка о 18:30 у Бурсі (9 корпус, 1 поверх, 13 кімната)
по вул. Набережно-Хрещатицькій 27
Вхід вільний. Після фільму – дискусія.</strong></p>
<p style="text-align: justify;"></p>
<p style="text-align: justify;"><strong> </strong></p>
<p style="text-align: justify;"><strong>18.01 </strong>Хліб і троянди / Bread and Roses (реж. Кен Лоуч, 2000)</p>
<p style="text-align: justify;">Молода мексиканка Майя нелегально перетинає кордон Мексики і США, щоб приєднатися до своєї сестри Рози у Лос-Анджелесі. Але по інший бік кордону нелегальну мігрантку зустрічає зовсім не солодке життя. Попрацювавши певний час офіціанткою, вона за допомогою сестри влаштовується прибиральницею у великому офісному центрі. Це вважається більш престижною і непогано оплачуваною роботою серед імігрантів. Невдовзі Майя знайомиться з профспілковим активістом Семом, який закликає її подивитися правді в очі й переконатися, що компанія грабує їх, виплачує мізерні зарплати. Перед імігрантами стає вибір: жити так, як жили, вдовольняючись малим, або боротися за свої права, за кращі умови праці й життя, соціальні гарантії... Здається, що страх і безправ'я -  неуникний фон їх майбутнього життя. Невже ці несправедливі порядки можна змінити?..</p>]]></description>
		<wfw:commentRss>http://commons.com.ua/archives/7987/feed</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
