Commons/Спільне

Віталій АТАНАСОВ

Сучасна Україна «виросла» з пізнього Радянського Союзу, переживши мирну еволюцію, та зберегла чимало його питомих рис. Ця історична спадковість є фактом, який можна по-різному трактувати залежно від ідеологічних уподобань, але заперечити його неможливо.

Згідно з уявленнями націонал-ліберальної інтелігенції, функціонерів західних інституцій та радикальних правих політиків, радянський спадок є істинною причиною незліченних соціальних лих, що спіткали країну протягом двох останніх десятиліть. Корупція та економічна нерівність, надексплуатація та депопуляція, ксенофобія та расизм, епідемії та атрофія медицини – усе це, так чи інакше, є наслідками сімдесяти з гаком років радянської влади. Країна лишилася надто «комуністичною», й тому не змогла відчути на собі всі принади побудови капіталізму та демократії, – приблизно так розмірковують ліберали та націоналісти.

(more…)

Євгенія БІЛОРУСЕЦЬ

Для більшості українських ЗМІ сьогоднішні президентські вибори стали символом завершення чергового циклу в політичному і, можливо, історичному житті країни. Підбиття підсумків за «період після Помаранчевої революції» та соціологічні опитування промовисто свідчать не тільки про справжні проводи нинішньої української влади, але й про очікування її відходу з політичної та суспільної сцени. Золотий фонд надбань Помаранчевої революції найчастіше включає «свободу слова», «демократію», «повалення режиму Кучми», але що стоїть за цими поняттями сьогодні, чи не набули вони порожнього значення та паразитарної форми – їхня суспільна оцінка та аналіз найбільш резонансних подій, що привели до формування цієї оцінки, можуть пролити світло на справжні підсумки так званої «епохи Ющенка».

У 2009 році українське суспільство особливо гостро відчуло присутність цензури в культурному просторі.

(more…)

Андрій ЗДОРОВ

Доба української революції 1917 – 1920 рр. і період Української Центральної Ради зокрема здавна привертає увагу істориків. Чимало з них, описуючи причини поразки Центральної Ради, згадують і повстання, підняте проти неї більшовиками в січні 1918 р. в Києві, як раз тоді коли більшовицькі війська зі сходу вели повномасштабний наступ на столицю УНР. Проте спеціальних наукових досліджень саме цього повстання до сих пір практично немає. Як не дивно, але навіть у радянські часи наукова розробка цієї теми була зведена до написання кількох популярних нарисів, енциклопедичних та ювілейних статей. Причини ж, підготовка, перебіг повстання, склад його учасників, роль різних політичних сил у ньому практично залишились недослідженими.

Не багато зробили в цьому напрямку і дослідники з української діаспори. Ось як описує причини і початок січневого повстання в Києві „Енциклопедія українознавства”: „Під впливом большевицької пропаганди чужонаціональні (росіяни та жиди) робітники київського заводу „Арсенал” під проводом А. Іванова, захопивши стратегічні пункти міста (Арсенал, Печерськ, Поділ, Вантажну станцію, Старе місто) і намагаючись оточити Центральну Раду, почали 29.01.1918 р. (дата подана за новим стилем. За старим стилем це 15 січня 1918 р. – А. З.) повстання”.

(more…)

Андрей МАНЧУК

В конце ноября два депутата от правой президентской фракции «Наша Украина» внесли на рассмотрение парламента законопроект «О запрете коммунистической идеологии и ликвидации символов тоталитарного и коммунистического режимов». Будучи заведомо непроходным, он, тем не менее, интересен попыткой определить очертания того призрака, против которого ведут пламенную борьбу современные украинские антикоммунисты:

«Коммунистической идеологией считается система концептуально оформленных представлений, идей и взглядов на политическую жизнь, основанных на нетерпимости одного социального класса (социального слоя) по отношению к другому, антигуманизме и тоталитаризме, предусматривает развитие идеи о превосходстве одного социального класса над другим, верховенстве одного класса и государства над личностью, отрицание права народов и наций на самоопределение, отрицание права частной собственности на средства производства, любые силовые действия на установление диктатуры одного слоя, агрессию к другому социальному слою, нетерпимость к другим мыслям, установление однопартийной системы управления. Под коммунистической идеологией также понимается трактовка ее разных форм в изложении ее основных представителей: В.Ленина, И.Сталина, М.Цзэдуна, К.Маркса»

(more…)

Дмитрий КОЛЕСНИК

«.. похоже на гильотину.
- После сэра Чарльза Дарвина, я готов
от них ожидать электрического стула».

«Человек с бульвара Капуцинов».

Мракобесие наступает вместе с продвижением неофеодализма. Как много еще осталось разнообразных предметов, бытовых явлений и научных теорий, не вписывающихся в рамки реставрации средневековья. Есть где разгуляться фантазии. Сколько «вредных» теорий породил 20-й, 19-й век.… Но, все же, особую ненависть вот уже полтораста лет вызывает сэр Чарльз Дарвин. В уходящем году в Великобритании, в связи с его 200-летием, проходили юбилейные торжества, включавшие массовые переиздания работ и выпуск юбилейных монет.

А в Украине Окружной административный суд Киева решает вопрос о происхождении видов. Истцы, родители школьников, полагают, что на уроках должна изучаться и теория креационизма, то есть сотворение человека и прочих видов всевышним повелением. Религиозная доктрина должна быть приравнена к научной, чтобы не возникал диссонанс между религиозным воспитанием и школьной программой.

(more…)

Дмитрий КОЛЕСНИК

Единственное, чего нам следует бояться – это самого страха.

Из иннаугурационной речи Ф.Д. Рузвельта.

Глубинка. Сёла Черкасской, Полтавской и Черниговской областей – слухом земля полнится. Надвигается зараза – апокалипсис.

Здесь, равно как и в Киеве, впечатляет осеннее обострение не гриппа, а паранойи. Иррациональный страх (именно иррациональный, рационально не обоснованный) порождает нередко столь же иррациональные действия: закупить в магазине почти все, что там есть, на месяц вперед и закрыться дома перед телевизором. И уж тут один на один, в «интимной обстановке», он (телевизор) не отпустит старушку-пенсионерку, ну разве что ненадолго – по хозяйству.

(more…)

Олексій РАДИНСЬКИЙ

Найгучніші скандали року в Україні та світі продемонстрували, що дитяча сексуальність лишається сліпою плямою сучасного суспільства.

Український «педо-ґейт» є не винятково вітчизняною проблемою, яку соромно виносити назовні, а радше черговою ланкою в глобальному ланцюзі політичних скандалів, пов’язаних із педофілією, правами дітей та криміналізацією сексуальності. Звісно, подібні скандали аж ніяк не є новинкою нинішнього сезону – згадаймо бодай справу Фрітцля. Але небачене пожвавлення педофільської тематики у медіях усього світу свідчить не стільки про активізацію маніяків, скільки про потребу сконцентрувати суспільний консенсус на певному образі ворога, якого можна знищити персонально й у такий спосіб відвернути увагу від розв’язання критичної суспільної проблеми.

(more…)

rtwokh

В середу, 14 жовтня, відбулась лекція канадського професора  історії Якова Рабкіна «Юдаїзм та сіонізм на перехресті релігії та політики». Науковця запросили Центр дослідження візуальної культури та Центр польських та європейських студій і під час лекції пройшла презентація недавно перекладеної на російську мову книги професора «Еврей против еврея: иудейское сопротивление сионизму» (Москва, Текст, 2009).

Чому, здавалося б, така маргінальна тема, як анти-сіоністські течії юдаїзму має нас цікавити? (more…)

master_genie

Ирландцы дали «зелёный свет» созданию огромной милитаризированной авторитарной империалистической сверхдержавы. Теперь – не только на восточных, но и на западных границах Украины.

2 октября в Ирландии прошёл референдум по вопросу ратификации Лиссабонского договора. Мнением жителей Зелёного острова относительно документа, который бы превратил ЕС в гигантскую федерацию, интересуются уже в четвёртый раз. Сначала они отвергли эту идею на референдуме по поводу Договора в Ницце, подписанного главами государств в 2001 г.; правительство не успокоилось и провело ещё один референдум на ту же тему. Договор таки протащили.

Потом была эпопея с Конституцией ЕС: этот унификационный неолиберальный проект отвергли на референдумах французы и голландцы, поэтому дальнейшее проведение плебисцитов представлялось бессмысленной публичной поркой евробюрократов, и его прекратили. Ведь по результатам опросов, отношение жителей всех европейских стран к конституции становилось тем более враждебным, чем больше информации об этом документе просачивалось в прессу. Это касалось и тех стран, где даже не собирались проводить референдум – например, Германии. Так что до Ирландии очередь просто не дошла.

(more…)

Александра ЖДАНОВСКАЯ

начало

ГАТС

Меморандум ВТО от 19 марта 2001 постановляет, что национальные законы и регулирование стран мож­но отменить, если ВТО посчитает их «более обременительными, чем необходимо». Это означает, что ВТО будет пересматривать уже принятые законы! При этом в суде ВТО, согласно этому меморандуму, нужно отклонять «контраргументы, указывающие на гарантирование общественного блага», вместо это­го на первом месте должен стоять принцип эффективности³⁵. Статья VI.4 соглашения ГАТС³⁶ предусма­тривает такую «проверку необходи­мости» для национальных законов. Это значит, что комиссия ГАТС по урегулированию споров обладает правом вето на решения любого парламента или любого правитель­ственного органа любой страны. Именно она решает, является ли тот или иной закон или правило «более обременительными, чем необходи­мо». Причем что такое «необходи­мо», тоже будет решать комиссия ГАТС, а не парламент страны³⁷. За­дача комиссии по урегулированию споров при ВТО — гарантировать, «чтобы правительства мира руко­водствовались не тем, что хорошо для их населения, а чтобы законы были как можно выгоднее для ино­странных инвесторов и торговых корпораций»³⁸. Каждое националь­ное постановление, касающееся защиты природы, должно в соот­ветствии с ГАТС ВТО пройти тест на «необходимость».

Кристиан Фельбер резюмирует: «Короче говоря, если даже защита окружающей среды, регулирование финансовых рынков, поддержка на­циональной экономики и социаль­ную защиту ГАТС относит к сфере своего регулирования, то можно сказать, что ни одному националь­ному закону не гарантирована без­опасность от ВТО»³⁹.

(more…)