Commons/Спільне » Палестина

ЄВРЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОЛІТИКИ І РЕЛІГІЇ

rtwokh — Thu, 15 Oct 2009 19:56:55 +0000

В середу, 14 жовтня, відбулась лекція канадського професора історії Якова Рабкіна «Юдаїзм та сіонізм на перехресті релігії та політики». Науковця запросили Центр дослідження візуальної культури та Центр польських та європейських студій і під час лекції пройшла презентація недавно перекладеної на російську мову книги професора «Еврей против еврея: иудейское сопротивление сионизму» (Москва, Текст, 2009).

Чому, здавалося б, така маргінальна тема, як анти-сіоністські течії юдаїзму має нас цікавити?

Обзор современной социалистической мысли (март-апрель 2009)

Jerzy — Sun, 24 May 2009 16:40:01 +0000

Влад СОФРОНОВ

Ривка Бар Зохар «Вальс с Баширом»: показательный случай соучастия израильской культурной индустрии в израильском апартеиде. Ryvka Bar Zohar Waltz With Bashir: A Case Study on the Complicity of the Israeli Cultural Industry with Israeli Apartheid Rethinking marxism

В статье проводится параллель между расистской и милитаристской политикой государства Израиль и его же культурной дискриминацией палестинского меньшинства. Рассматривается собравший много международных призов анимационный фильм израильского режиссера Ари Фольмана «Вальс с Баширом» и показывается как там за видимостью изображения драмы израильского солдата скрыт один из видов государственной пропаганды (пусть даже не сознаваемой самим режиссером). Для нас пример анализа такой связи искусства и государственной пропаганды в последнее время становится все актуальнее – в связи с все чаще появляющимися махровыми образчиками такого «искусства» в пространстве российской культуры.

Про Жана Жене

Jerzy — Tue, 05 May 2009 17:11:53 +0000

Едвард В. Саїд Вперше я зустрівся з Жаном Жене навесні 1970 року — в той надзвичайно бурхливий і натхненний період, коли енерґія та честолюбство з соціяльної уяви Америки випустили в її соціяльне тіло. Завжди була якась хвилююча подія для святкування, якийсь привід для виступу, якийсь новий поворот у війні в Індокитаї, що вимагав або оплакування, або демонстрації. За кілька тижнів до американського вторгнення до Камбоджі, в час, який, схоже, був апоґеєм весняних подій в Колумбійському університеті, котрий — слід нагадати — все ще не оговтався після заворушень 1968 року (невпевненість керівництва у власних діях, різкий розкол у викладацькому складі, нескінченні студентські демарші), з’явилось оголошення про мітинґ на підтримку Чорних Пантер. Мітинґ мав відбутися після обіду на сходинках Нижньої бібліотеки, імпозантної адміністративної будівлі університету; я мав велику охоту піти, бо ходили чутки, що виступати на ньому збирався Жан Жене. Коли я вийшов з Гемілтон-голлу, я зіткнувся з одним своїм студентом, котрий був надзвичайно активним у студмістечку і запевнив мене, що Жене таки мав робити промову, а він (студент) буде синхронним перекладачем Жене.

КОЛИ ГОВОРИТЕ ПРО ГАЗУ, НЕ ТУЛІТЬ ДО КУПИ ЩЕ Й ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ

admin — Wed, 01 Apr 2009 14:40:36 +0000

Роберт ФІСК Як почуваються ізраїльтяни, які пережили Голокост, коли їх називають нацистами? Перебільшення завжди мені допікало до живого. Я почав їх ненавидіти ще в 70-ті, коли Тимчасова ІРА стверджувала, що табір для інтернованих Лонг Кеш «гірший за Бельзен». Не те, щоб щось хорошого було у Лонг Кеші – чи у в’язниці Мейз, як його потім ввічливо називали – просто він не був таким поганим, як Бельзен. І ось знову почалось. Проїжджаючи через Париж цього тижня я бачив пропалестинських демонстрантів, що несли написи «Газа – це Герніка» та «Газа-сюр-Глан». Як ми всі добре знаємо, Герніка – це баскське місто, розбомблене люфтваффе у 1937 р., а Орадур-сюр-Глан – це французьке село, вирізане СС у 1944 р. Також звірства ізраїльтян у Газі порівнювали із «геноцидом» та, звичайно, із «голокостом». Французький Союз ісламських організацій назвав це «безпрецедентним геноцидом» - що не дивує, адже навіть папський «міністр миру та справедливості» порівняв Газу із «великим концентраційним табором».