Commons/Спільне

Иван ОВСЯННИКОВ

Так же, как в политическом плане прообразом всех буржуазных наций являются античные и средневековые города-республики с их патрицианской демократией (не распространявшейся на рабов и метеков и рассматривавшей плебеев исключительно как объект манипуляции), все капиталистические империи были «сшиты» по образцу Emporium Romanum. Ядро их обычно составляют национальные государства, более или менее либеральные, зажиточные и стабильные; периферию – более или менее нищие, вечно мятежные провинции, управляемые самым деспотическим образом. В существовании подобного гибрида нет ничего противоестественного. Паразитизм буржуазной нации предопределен самим фактом ее буржуазности. Симбиоз «демократии» и империи обусловлен политической необходимостью: пространственно рассредоточить и разобщить пролетариат, изолировав одну его часть от империалистических центров власти и внушив другой иллюзию «равенства» с буржуазией и национального превосходства. Это именно то, за что ратовал недоброй памяти Сесиль Родс: «Если вы не хотите гражданской войны, вы должны стать империалистами». 

(more…)

rtwokh

В середу, 14 жовтня, відбулась лекція канадського професора  історії Якова Рабкіна «Юдаїзм та сіонізм на перехресті релігії та політики». Науковця запросили Центр дослідження візуальної культури та Центр польських та європейських студій і під час лекції пройшла презентація недавно перекладеної на російську мову книги професора «Еврей против еврея: иудейское сопротивление сионизму» (Москва, Текст, 2009).

Чому, здавалося б, така маргінальна тема, як анти-сіоністські течії юдаїзму має нас цікавити? (more…)

Переклала: Оксана Дутчак

джерело – Єврозін

Девід Гребер – американський антрополог, професор Лондонського університету. Викладав у Єльському університеті, звідки звільнений за свою активну політичну позицію. Відомий своїм активізмом, брав активну участь у протестах проти економічного форуму в Нью-Йорку, член міжнародної спілки «Індустріальні робітники світу» (IWW.org), відомої своєю войовничою позицією

***

За п’ять тисяч років історії існування боргів, за ними завжди стояли певні інституції – чи то «священні» правителі Месопотамії, чи іудейські Ювілеї, закон шаріату чи християнське канонічне право. Ці інституції намагалися контролювати борги, щоб уникнути потенційно катастрофічних наслідків для суспільства. І тільки в наш час, за словами антрополога Девіда Гребера, люди почали усвідомлювати, що перша ефективна глобальна структура управління створена за великим рахунком  в інтересах кредиторів.

***

Ця стаття є фрагментом значно більшого дослідницького проекту про борги і боргові гроші в історії цивілізації. Перший і найбільш загальний висновок цього проекту можна сформулювати наступним чином: досліджуючи економічну історію, вчені схильні ігнорувати роль насильства, абсолютно центральну роль війни і рабства в створенні й розвитку базових інститутів того, що ми сьогодні називаємо «економікою». Більше того, це джерело створення має велике значення. Насилля може бути невидимим, але воно вписане в саму логіку нашого економічного мислення, в безсумнівно очевидну природу інститутів, які просто б ніколи не існували і не могли існувати поза сучасною державною монополією на насильство.

(more…)

master-genie

Рынок земли в Украине еще не открыт, а землю уже начали скупать иностранные государства и корпорации. Компрадорская буржуазия приветствует неоколониальных «инвесторов» из Ливии, Саудовской Аравии и Китая

Землю феллахам

25-26 мая сего года премьер-министр Юлия Тимошенко посетила Великую Социалистическую Народную Ливийскую Арабскую Джамахирию, где достигла ряда договоренностей с местным руководством. В частности, вместе со своим ливийским коллегой Аль-Багдади Али Аль-Махмуди она утвердила проект «100 тысяч гектаров», предусматривающий выделение на украинской территории земельного участка соответствующего размера, на котором будут выращивать зерновые для нужд Ливии и других стран африканского континента. Эту землю передадут в аренду ливийской стороне. Кроме того, на правах аренды ливийцам будут переданы элеваторы для хранения зерна, а в одесском порту будет построена специальная зона, которая позволит транспортировать урожай по морю. (more…)

Едвард В. Саїд

Вперше я зустрівся з Жаном Жене навесні 1970 року — в той надзвичайно бурхливий і натхненний період, коли енерґія та честолюбство з соціяльної уяви Америки випустили в її соціяльне тіло. Завжди була якась хвилююча подія для святкування, якийсь привід для виступу, якийсь новий поворот у війні в Індокитаї, що вимагав або оплакування, або демонстрації. За кілька тижнів до американського вторгнення до Камбоджі, в час, який, схоже, був апоґеєм весняних подій в Колумбійському університеті, котрий — слід нагадати — все ще не оговтався після заворушень 1968 року (невпевненість керівництва у власних діях, різкий розкол у викладацькому складі, нескінченні студентські демарші), з’явилось оголошення про мітинґ на підтримку Чорних Пантер. Мітинґ мав відбутися після обіду на сходинках Нижньої бібліотеки, імпозантної адміністративної будівлі університету; я мав велику охоту піти, бо ходили чутки, що виступати на ньому збирався Жан Жене. Коли я вийшов з Гемілтон-голлу, я зіткнувся з одним своїм студентом, котрий був надзвичайно активним у студмістечку і запевнив мене, що Жене таки мав робити промову, а він (студент) буде синхронним перекладачем Жене.

(more…)