Освіта, наука, знання

ЗЛИТТЯ ЧЕРНІВЕЦЬКИХ УНІВЕРСИТЕТІВ: кому холодно, кому гаряче

4654

Майже не уявляю, як виглядає ситуація про злиття двох чернівецьких вишів збоку, себто з інших міст, але тут, у Чернівцях, це радше схоже на аншлюс, у якому, безумовно, є свої нюанси. Якщо абстрагуватися від конкретної ситуації, то мені цілком логічним видається приєднання колишнього технікуму, а нині – фінансово-економічного університету до економічного факультету більш потужної структури: ну не потребує ця країна стільки «висококваліфікованих» носіїв вищої освіти в галузі фінансів, економіки та юриспруденції, бо як у нас із економікою та правосуддям – відомо всім. От лише факт надшвидких трансформацій із технікуму в університет викликає якщо не сумнів, то принаймні подив. Щоб уникнути суб’єктивізму, я намагатимусь охопити всю панораму поглядів на цю ситуацію.

Ракурс 1. Очима студента БДФЕУ

Життя в БДФЕУ налагоджене: хтось учиться, хтось відвідує пари. Все, як то кажуть, «схвачено», знають, хто «бере», а хто бере аж так багато, що «не бере». Аж тут як грім посеред ясного неба, без попереджень з’являється наказ від самого Яценюка про приєднання. Студенти та викладачі не в захваті, адже всім зрозуміло, що обіцяє такий аншлюс: масові скорочення викладацького складу з метою оптимізації, ліквідація керівного органу БДФЕУ, ходять чутки, що зникнуть бюджетні місця, ЧНУ відбере навчальні корпуси, студенти асимілюються, розчиняться в численній студентській громаді ЧНУ, та й узагалі – як так, цілий університет приєднують до факультету. Студенти не марнують часу й одразу ж починають акції протесту, флешмоби, активно форсять це під тегом #БДФЕУживи (поки я пишу це, приблизно за кілометр від мене страйкують та перекривають дороги студенти БДФЕУ). Кому це вигідно? – питають себе студенти БДФЕУ. Вони вважають, що ректор ЧНУ вступив у змову з Яценюком, тому на своїх транспарантах звинувачують саме «куля-в-лоба» та малюють різноманітні карикатури на нього.

Ракурс 2. Очима студента ЧНУ

Два речення з попереднього ракурсу доречні й тут. Ще й раптом виявляється, що студенти колишнього «не ПТУ, а коледжу» не хочуть приєднуватися до величного ЧНУ, від величності якого, втім, залишилася лише резиденція митрополита, внесена до переліку спадщини ЮНЕСКО. Як так? ЧНУ може похвалитися стасорокалітньою історією, тут і можливість міжнародних обмінів є, і викладацький склад сильніший, etc. У студентів ЧНУ є теорія, що насправді ректор БДФЕУ просто боїться відійти від фінансових потоків, а тому залякує своїх студентів, аби вони страйкували. До речі, проти того самого ректора БДФЕУ також бували страйки – студенти звинувачували його в корупції та хабарництві. Але це так, до слова. Це погляд очима більш-менш притомного студентства ЧНУ: активісти студентського самоврядування, профорги груп, ті, хто планують залишитися в рідній альма матер, а більшості фіолетово – приєднають чи не приєднають.

Ракурс 3. Пересічний чернівчанин

Наведу пост із фейсбуку мого колеги, письменника Макса Дупешка.

Бачу, що багато людей підняли галас з приводу приєднання БДФЕУ до ЧНУ. Маю свою думку на це питання і я.
1. Невже БДФЕУ такий унікальний університет, без якого не зможе проіснувати наша планета, наша країна чи наше місто? Там викладають чи викладали Нобелівські лауреати? Там унікальна наукова база? Врешті-решт, чим БДФЕУ кращий за економічний факультет ЧНУ чи ЧТІ КНТЕУ? 
2. Коли ми подивимося на ринок праці, то побачимо, що найбільш перенасиченим він буде якраз економістами та юристами, які шукають роботу. Нашій державі не потрібно стільки економістів. 
3. Ми всі хочемо, щоб у нашій країні відбулися реформи. А як ми собі їх уявляємо? Такі дії і є частиною цих реформ. Навіщо державі тримати собі у збиток університет, що випускатиме спеціалістів, які потім не будуть затребувані на ринку праці? Я не говорю конкретно про випускників БДФЕУ. Це стосується всіх випускників економічних ВУЗів.
4. За наші з вами гроші сотні тисяч молодих людей відбувають яслі з 17 по 22 роки. За це їм платять стипендію, а потім випускають у білий світ із дипломом, який вартує стільки ж, скільки рулон туалетного паперу.
5. Через величезну кількість випускників, багато з яких корупційним шляхом отримали дипломи, навіть найкращі студенти мають заново доводити роботодавцям свої високі знання.
6. Поставте собі таке запитання. Чи потрібна продавцеві в магазині вища освіта? Чи торгівцеві на базар? Чи торговому агенту? 
7. Тепер уявіть собі, скільки в кожному місті є коледжів і ПТУ. Скільки там працює людей, скільки виплачується стипендій, скільки грошей держава, а отже й ми витрачаємо на ці незрозумілі навчальні заклади… Ви скажете, що країні потрібні токарі, електрики і т.д. А на кого працюють ці токарі та електрики? Вони працюють на заводах, які належать олігархам. Країна витрачає сотні мільйонів гривень для того, щоб готувати спеціалістів для приватного бізнесу. Це не надто велика розкіш? В одному з училищ навчаються на перукарок. Ця перукарка буде працювати в державній перукарні? Таких уже немає. То чому держава витрачає на неї гроші? Інша справа коли Укрзалізниця має свої залізничне училище, Міністерство освіти – педучилища, Міністерство охорони здоров’я – медучилища. Це нормально. Бо це державні сектори. 
8. А ви не задумувались, навіщо потрібні ЧНУ такі факультети, як педагогічний чи філософсько-теологічний? А факультет іноземних мов використовується випускниками здебільшого як можливість для виїзду закордон. Невже для України не вистачить одного інституту Сковороди у Києві, який готуватиме півсотні добротних філософів у рік? 
9. Висновки мають бути прості. Вища освіта повинна займатися тільки а) наукою; б) навчати за тими спеціальностями, які потрібні державі, а не приватному бізнесу. 
10. За великим рахунком, для такого міста, як Чернівці, достатньо було б одного ВУЗу з кількома сильними факультетами + медичний університет. Тоді можна було б говорити про якість освіти і цінність дипломів. А так яка, перепрошую, хрін різниця, будеш ти випускником ЧНУ чи БДФЕУ. Один тільки Прядко буде плакати, бо заберуть від фінансових потоків.

 
Поділитись