Історія

СТРАСТІ ЗА ВІЙНОЮ: КОЛЕКТИВНА ПАМ’ЯТЬ В УКРАЇНІ (2010‐і роки)

Політична сфера будується на рівності й компромісі, це її природний стан, тоді як у суспільній сфері існує надто багато конфліктних інтересів, надто багато відмінностей, тож її треба регулювати за допомогою політики дуже обережно й продумано, тільки в найнеобхідніших речах, на противагу економічній сфері, що потребує політичних рамок регулювання й вирівнювання для самопідтримки її нормальної функціональності в інтересах більшості громадянин (і тут варто чітко розуміти різницю між регулюванням і регламентацією, які зумисне або через незнання змішано в різних дебатах про політику дерегуляції, хибно представлено й переплутано — про що обґрунтовано застерігав Мішель Крозьє (Крозье 1993)). Можна погодиться з аргументом Ханни Арендт, навіяним аристотелівською інтерпретацією, що мета політики — гармонізувати суспільство, а не вносити в нього додатковий розбрат і конфлікти між різними суспільними групами (Арендт 2013).

ВОЛОДИМИР СВЯТИЙ: «чьих будешь?» Частина 2. Реакція

Воєнний конфлікт завжди породжує сприятливі умови для розвитку агресивних взаємовиключних історичних дискурсів у кожній країні-учасниці. Історія традиційно є ефективним мобілізаційним ресурсом. У цій ролі вона спирається на старі, добре перевірені стереотипи й на примітивні інстинкти розмежування «свого» й «чужого»: ось ми, ось вони; ми – добрі, вони – погані; це – наше, то – чуже. Така історія не потребує рефлексій і не терпить спроб відстороненого аналізу.

ВОЛОДИМИР СВЯТИЙ: «Чьих будешь?» Частина 1. Акція

Відкриття пам’ятника князю Володимиру Святому в Москві 4 листопада 2016 року викликало бурхливу реакцію української громадськості. Відповідні сюжети на радіо й телебаченні починалися з обурення: як це так, наш Володимир у Москві?! або: у нас хочуть забрати Володимира! Оскільки перші хвилі радості (для одних) і гніву (для інших) вляглися, можна спробувати спокійно поговорити про те, що ж власне відбулося, і ширше подивитися на сам пам’ятник та на його смисли.

ПРО ИВАНА И ПЕТРА

Конфликту военно-политическому сопутствует конфликт идеологический, а заключается он в том числе и в различном понимании субъектами таких категорий, как право, свобода, справедливость и т. д. Так как господствующей идеологией эпохи есть идеология господствующего класса, то тут мы имеем дело с конфликтом между казацкой автономической шляхтой с одной стороны и российским абсолютизмом с другой.

Website Security Test