Що коїться зі стипендіями?

  • 12 грудня 2016
  • 455
Що коїться зі стипендіями?

Туряниця Михайло

Стипендіальне забезпечення в Україні регулюється системою нормативних актів, що включає:

  1. Закон України «Про державний бюджет» на відповідний рік,
  2. Закон України «Про вищу освіту»,
  3. Постанову Кабміну «Питання стипендіального забезпечення» та пов’язані з нею документи.

Усі три рівні наразі переживають серйозні зміни, та про них — трохи згодом.

 

Що визначається в кожному з документів?

  1. ЗУ «Про державний бюджет»

Бюджет встановлює обсяг коштів, які виділяються на виплату всіх видів стипендій. Як виявилося, ще у 2016 році стипендії студентам не були окремим пунктом витрат — кошти на них виділялися разом із видатками на інші аспекти діяльності університетів. За словами Міністра освіти і науки Лілії Гриневич, загальний стипендіальний фонд у 2016 році становив близько 4,1 млрд грн.

У 2017 році на стипендії планується виділити загальну суму 4,98 млрд грн. Спершу пропонувалося 2 млрд спрямувати на академічні стипендії, а решту — на соціальні, однак МОН досить швидко звернув увагу на те, що фонд соціальних стипендій є занадто великим. Міністерства взялися перерозподіляти згадані 4,98 млрд. Як — читайте нижче.

  1. Закон України «Про вищу освіту» 1

Якщо бути точними, то питання стипендій регулюється тільки статтею 62 цього Закону. Пункт 2 згаданої статті гучно проголошує: «Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних і соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку». Перші виплачуються на основі навчальних досягнень, а другі — відповідно до соціально-економічного статусу студента; деталі нарахування та розмір ані одних, ані других у Законі не визначено.

            А от що в Законі є (чи то пак «було») — то це два ключові параметри:

  • По-перше: «Розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів… денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії. (…) Академічні стипендії виплачуються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Академічну стипендію отримують студенти (курсанти), які згідно з рейтингом, складеним у вищому навчальному закладі за результатами семестрового контролю, здобули найкращі результати навчання. До проведення першого семестрового контролю академічна стипендія у мінімальному розмірі призначається всім студентам (курсантам), зарахованим до вищого навчального закладу на перший курс навчання». Словом, не менше ніж 66% і не більше ніж 75% студентів на кожному курсі та спеціальності мають отримувати академічну стипендію, усі першокурсники впродовж першого семестру отримують мінімальну академічну стипендію.
  • По-друге: «Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
    Розмір мінімальної академічної та соціальної стипендій для здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць». Забігаючи наперед, маємо Вас засмутити: усі ці прекрасні гарантії скасовано нещодавно ухваленим Законопроектом 5130.
  1. Постанови Кабміну

Якщо Ви досі уважно читали, то помітили, що Закон посилається на «Порядок призначення і виплати, встановлений Кабінетом Міністрів». Цей порядок і визначає Постанова «Питання стипендіального забезпечення»: у ній перераховано категорії студентів, які мають право на стипендію, та умови, які вони мають виконати, аби її отримати. Цікаво, що розміри стипендій, прописані в цій Постанові, давно застаріли й корегуються іншим документом (Постановою «Деякі питання стипендіального забезпечення» від 5 березня 2008 р., № 165). Він установлює нинішні суми, зокрема, 825 грн ординарної академічної стипендії «для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр».

 

Чи все тут було гаразд?

Ні! Існувала очевидна проблема: Закон вимагав, аби мінімальна академічна і соціальна стипендії були не меншими за прожитковий мінімум, і ця норма порушувалася. Чому ніхто не кричав: «Зрада!»? Виявляється, Прикінцеві положення Бюджету на 2016 рік (пункт 11) передбачали, що вимоги Закону «Про вищу освіту» «…застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України». Якщо коротко: немає грошей — немає Закону про вищу освіту. Цікаво, що вирішує, чи є кошти, Міністерство фінансів — фактично в односторонньому порядку, і воно цілком спроможне передбачити наявність чи відсутність цих коштів.

Тепер настав час поговорити про той самий Законопроект 5130, ухвалений Верховною Радою в цілому 6 грудня 2016, що наразі чекає на підпис Президента.

Це справжній закон-«скасовувач», який усунув зі статті 62 всі приємності: норму про межі 66-75% скасовано, положення про прожитковий мінімум — теж. По суті, Закон «Про вищу освіту» став іще більш неточним і розпливчастим — якщо раніше в ньому можна було знайти хоч яку-небудь конкретику, то тепер в усіх технічних питаннях він посилається на «порядок», «критерії» і «відсоток», визначені Кабміном. Важливо розуміти, що затвердити нові «порядок», «критерії» і «відсоток» — простіша процедура, аніж внести зміни до Закону, і змінювати їх можна щороку, це й планується робити.

Задля інформативності наведемо ключові моменти з нової редакції статей 4 та 6 ЗУ «Про вищу освіту»:

«4. …Студенти (…) вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студенти, (..) які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, мають гарантоване право на виплату соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.
            Академічні стипендії надаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Частка студентів, (…) які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюється вченою радою вищого навчального закладу у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотка студентів, (…) які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду.
            Студентам (…) вищих навчальних закладів, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної, надається один вид стипендії за їх вибором». Свого часу пункт 4 містив положення про 66% і 75%.

«6. Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями) (…), може встановлюватися підвищений розмір академічної стипендії». Раніше в цьому пункті містилася вимога про мінімальні стипендії на рівні прожиткового мінімуму.

Отож, у новому вигляді ЗУ «Про вищу освіту» нічого суттєвого не регулює, окрім права кількох категорій студентів на отримання академічної та соціальної стипендій одночасно. Цікавою є норма про затвердження вченою радою університету частки стипендіатів «у межах стипендіального фонду». Схоже, можливість заявити, що «грошей немає», тепер з’явиться і в університетів!

За таких обставин ключовим документом у піраміді стає Постанова Кабінету Міністрів «Питання стипендіального забезпечення». Її нинішня редакція, очевидно, не може виконувати своїх функцій — у ній не визначено ті самі «критерії» та «відсотки», на які тепер посилається Закон «Про вищу освіту». Робота над новою Постановою триває, заступник Міністра освіти Володимир Ковтунець обіцяв, що її проект буде опубліковано для громадського обговорення до 2 грудня, але цього (о диво!) не сталося.

У будь-якому разі, публічні заяви щодо нової Постанови лунали, обговорення відбувалося, і ми вважаємо за доцільне розглянути ту інформацію, яку наразі було озвучено.

 

Нова Постанова

Позиція Міністерства фінансів

Як головний скарбник країни, Мінфін активно бере участь у реформі, а його представники публічно виступають із проектами — і коротко-, і довгостроковими.


Мінфін, схоже, вважає, що наразі невиправдано велика частка студентства (до 75%) отримує стипендії, і пропонує цю частку зменшити. Сергій Марченко сформулював кінцеву межу скорочення на рівні 15% до 2020 року, що, за його словами, є нормальним показником і відповідає середньоєвропейському рівню забезпечення стипендіями. Водночас невідповідність між українським і загальноєвропейським рівнями життя, а також функціонуванням демократичних інституцій у різних країнах заступник міністра не коментував.

Під тиском МОН Міністерство фінансів погодилося на поступове скорочення відсотка і вважає обґрунтованим показник приблизно 40% для академічних стипендій на 2017 рік. Водночас Мінфін принципово вимагає фіксації певного показника й не готовий працювати з «плаваючими» рамками. Що ж до перерозподілу фонду соціальних стипендій, то Міністерство фінансів, станом на 28 листопада, було готове спрямувати 1,4 млрд грн, виділених на їх виплату, у фонд академічної стипендії.

Запропонована система, на думку Мінфіну, має мотивувати студентів до успішного навчання: скорочення кількості стипендіатів дозволить збільшити розмір стипендії, тож вона помітно впливатиме на економічне становище молодої людини, і за неї буде варто поборотися. За логікою Мінфіну, це позитивно позначиться на якості освіти в цілому.

На момент проведення відповідних обговорень положення про прожитковий мінімум ще діяло, тож Мінфіну довелося відповідати на вимоги повноцінного виконання 62-ї статті ЗУ «Про вищу освіту». Цілком сподівано, фінансисти апелювали до складних зовнішньополітичних обставин, у яких Україна опинилася, і заявляли, що коштів на стипендії у країні немає. Із вуст представника МОНу, Володимира Ковтунця, пролунала цікава інформація щодо того, про які суми йдеться.

Варіант, що Мінфін усе ж спробує знайти принаймні частину необхідної суми (програма «максимум» — додаткові 7,5 млрд грн), не обговорювали взагалі. Схоже, що «немає грошей і необхідно економити» — ще одна принципова позиція Мінфіну.

Позиція Міністерства освіти

Міністерство освіти переконане, що нині чинна система стипендіального забезпечення не є адекватною і мотиваційною.

Разом із тим, МОН не вважає різке скорочення кількості стипендіатів розумним кроком, а тому домовився з Мінфіном про те, аби цей процес відбувався поступово. За розрахунками освітян, вони можуть забезпечити виплату академічних стипендій у 2017 році 43% студентів, а ще 7% отримуватимуть соціальні стипендії. Для цього, однак, треба спрямувати 1,7 млрд грн із фонду соціальних стипендій до фонду академічних (тобто, на 0,3 млрд грн більше, ніж готовий Мінфін). За таких цифр мінімальна соціальна стипендія становитиме 1000 грн, мінімальна академічна — 1100 грн, підвищена академічна (для відмінників за всіма предметами) — 1600 грн. Планується запровадити особливі, більші, стипендії для студентів т. зв. «складних» спеціальностей та майбутніх педагогів (умови для цього закладено ще в новій редакції ЗУ «Про вищу освіту»).

43% «обраних» ставатимуть стипендіатами за рейтингом, який складатиме Стипендіальна комісія університету, до того ж МОН пропонує, аби 90% рейтингового балу визначалися академічною успішністю, а решта 10% — іншими критеріями, встановленими університетом. Лілія Гриневич наголосила, що це дозволить розв’язати складні випадки, коли кілька студентів є однаково успішними з точки зору навчання, але виявляють різну активність в інших сферах діяльності університету. Відповідно, Стипендіальна комісія матиме змогу відзначити найактивнішого.

 

Компроміс?

На останній міжвідомчій нараді, присвяченій обговоренню проекту нової Постанови, Мінфін майже повністю погодився з пропозиціями МОНу, правда,остаточну згоду обіцяв надати лише після ознайомлення з відповідними розрахунками. Сергій Марченко не раз наголошував, що задовільним для його міністерства є показник 40% для академічних стипендій, тож точна цифра залишається дискусійним питанням.

Також обговорювали можливість участі контрактників у загальному рейтингу для отримання стипендій. Представники Мінфіну відреагували на цю «зміну філософії» позитивно й висловили готовність її підтримати. Коментарі МОН та Міністерства соціальної політики були більш стриманими.

До слова, останнє планує серйозно переглянути систему соціального забезпечення: планується уніфікувати системи соціальних виплат та соціальних стипендій, аби категорії населення, що вже отримують підтримку від Мінсоцполітики, не отримували, поряд із цим, соціальні стипендії. Нагадаємо, Мінсоцполітики перебирає на себе функцію виплати соціальних стипендій із вересня 2017 року, тож відповідні зміни мають відбутися до цього часу.

На завершення доцільно сформулювати ключове питання до учасників дискусії.

Чи справді реформа у запропонованому вигляді сприятиме досягненню задекларованої мети — ефективній мотивації студентів, і ширше — підвищенню якості освіти? Ставлячи це під сумнів, можна знайти й низку інших неоднозначних моментів, особливо щодо коректності оцінки економічних реалій з боку Мінфіну. Твердження, що його Міністерство фінансів декларує як істинне, — «немає коштів» — може, зрештою, не відповідати дійсності.

 

UPD: 11 грудня МОН нарешті ощасливив громадськість проектом Постанови «Про внесення змін до стипендіального забезпечення».

У ньому зазначено, що перехід на нову систему виплати стипендій здійснюється «з першого числа місяця, наступного за датою закінчення семестрового контролю за перший семестр 2016/2017 навчального року» та на основі рейтингу, сформованого за середнім балом цього самого семестрового контролю. Тобто, сесія у грудні — нові стипендії з січня, сесія у січні — нові стипендії з лютого.

Мінсоцполітики і МОН мають розробити проект окремого нормативно-правового акту, що регулюватиме виплату соціальних стипендій з 1 вересня 2017 року.

Контрактники, за цим Проектом, на стипендії не претендують.

Як і чекали, «Правила призначення академічних стипендій у певному навчальному закладі розробляються відповідно до цього Порядку, затверджуються вченою (педагогічною) радою навчального закладу за погодженням із органом студентського самоврядування, та оприлюднюються не пізніше ніж за тиждень до початку навчального семестру».

Функціонування славнозвісного Рейтингу регулюється пунктом 13: «Вищі навчальні заклади у межах коштів, передбачених  для виплати стипендії, призначають академічні стипендії студентам, курсантам невійськових вищих навчальних закладів на підставі рейтингу успішності (далі — Рейтинг), що складається на підставі об’єктивних та прозорих характеристик, прямих вимірів навчальних досягнень здобувачів вищої освіти з кожного навчального предмету (дисципліни), і до якого включаються всі студенти та/або курсанти невійськового вищого навчального закладу, які навчаються у певному вищому навчальному закладі за денною формою навчання за відповідними курсом та спеціальністю (напрямом підготовки)». Трохи нижче у цьому ж пункті 13 зазначено: «Примірний 2 порядок формування Рейтингу затверджується Міністерством освіти і науки.

Порядок формування Рейтингу у певному навчальному закладі  визначається правилами призначення стипендій, затвердженими вченою (педагогічною) радою за погодженням із органом студентського самоврядування, відповідно до цього Порядку».

Як і було зазначено вище, МОН вимагає, аби Рейтинг на 90% залежав від академічної успішності; наука, творчість, громадське життя і спорт можуть складати до 10% «консолідованого показника успішності».

Проект передбачає, що перед підбиттям підсумків семестрового контролю вчена рада ВНЗ має визначити однаковий для всіх курсів і спеціальностей відсоток стипендіатів (% від загальної кількості бюджетників) — він називається «ліміт стипендіатів». У межах цього ліміту встановлюється інший ліміт — тих, хто отримуватиме підвищену стипендію. Він не може перевищувати 2% «від встановленого ліміту стипендіатів».

Студенти, що опиняються в межах «ліміту», а також першокурсники протягом свого першого семестру отримують мінімальну академічну стипендію. Підвищену виплачуватимуть відмінникам з усіх предметів, а також тим, кому пощастило потрапити до топ-2%. Розмір підвищеної академічної стипендії розраховується за формулою:

Підвищена академічна стипендія = Мінімальна академічна стипендія + 45,5%

 

Notes:

  1. 6 грудня 2016 року Верховна Рада ухвалила в цілому Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України №5130, яким, зокрема, внесено зміни до статті 62 ЗУ «Про вищу освіту». Ухвалений законопроект ще не підписано, тому зміни не розглядаємо як такі, що відбулись остаточно.
  2. Слово «примірний» жахає філологів.

Залишити коментар

Наступний номер

Наші видання

Блоги

Facebook

Vkontakte

Анонси

Наші партнери