• Обзор современной социалистической мысли (май-июнь 2009)

    Обзор современной социалистической мысли (май-июнь 2009)

    • Articles
    • 06/07/2009

    Влад СОФРОНОВ

    Ричард Йорк, Бретт Кларк, Джон Беллами Фостер Капитализм в стране чудес Richard York, Brett Clark, and John Bellamy Foster Capitalism in Wonderland Monthly Review

    Сравнивается подход к экологическим проблемам мейнстримных экономистов и ученых-естественников. Для экономистов характерно понимание природы как ресурса, призванного приносить прибыль. В противоположность этому естественники постоянно указывают на исчерпаемость природных ресурсов.

    Разбираются доводы как тех так и других. Отмечается, что экономисты ни по складу мышления, ни по образованию не осознают всю сложность экологической проблемы – например, они склонны считать, что экологические вопросы будут решены в будущем новыми технологиями, поскольку «зеленая экономика» станет более прибыльной, чем сегодняшняя. В то же время именно экономисты сегодня оказывают определяющее влияние на правительства и другие инстанции, принимающие решения, что делает их мировоззрение предельно опасным для планеты.

    READ MORE
  • Депрессия: долгосрочный взгляд

    Депрессия: долгосрочный взгляд

    • Articles
    • 02/07/2009

    Депрессия началась. Еще журналисты осторожно спрашивают экономистов, вступили ли мы просто в рецессию. Не верьте. Мы уже в начале полнокровной всемирной депрессии с большой безработицей почти везде. Она может иметь форму классиче¬ской номинальной дефляции со всеми негативными последствиями для простых людей. Или примет форму безудержной инфляции, что есть лишь другой способ дефляции ценностей, что еще хуже для простых людей.

    READ MORE
  • ХЛЕБОРАБСТВО

    ХЛЕБОРАБСТВО

    • Articles
    • 16/06/2009
    Рынок земли в Украине еще не открыт, а землю уже начали скупать иностранные государства и корпорации. Компрадорская буржуазия приветствует неоколониальных «инвесторов» из Ливии, Саудовской Аравии и Китая. READ MORE
  • "Скепсис" у Києві: Глобалізація, "антиглобалісти", неолібералізм

    "Скепсис" у Києві: Глобалізація, "антиглобалісти", неолібералізм

    • Articles
    • 14/06/2009

    Нарешті в Києві з'явився "Скепсис" - один з найкращих лівих журналів на російськомовному просторі. Останній випуск присвячений неоліберальній глобалізації та формам антинеоліберального опору. Нижче пропонуємо вступну статтю редакції і зміст випуску. Придбати журнал можна в колективу Commons/Спільне (e-mail: commons.ed [] gmail.com] або в книгарні contr.info

    Предисловие редакции Глобализация» — слово удобное, обтекаемое. Скажите его — и сразу возникнут приятные ассоциации: становятся прозрачными государственные границы — и вы можете закончить школу в Москве, институт — в Англии, а работать — в штате Иллинойс; развивается интернет — и вы общаетесь с коллегой из Новой Зеландии в реальном времени, не выходя из своей рязанской квартиры, или можете играть на бирже, лёжа на дачном шезлонге. В общем, глобализация — это почти как коммунизм, только уже здесь и сейчас.

    READ MORE
  • ЧОМУ ЧИТАТИ «КАПІТАЛ» СЬОГОДНІ?

    ЧОМУ ЧИТАТИ «КАПІТАЛ» СЬОГОДНІ?

    • Articles
    • 02/06/2009

    Міхаель Гайнрих - німецький політолог і математик, редактор «Журналу критичної соціології PROKLA», автор книг «Наука про вартість», «Критика політичної економії: Вступ», «Як читати «Капітал» Маркса?» В останній із цих книг, виданій 2008 року в Штутґарті, Гайнрих коментує перші дві глави «Капіталу» Маркса. Це дуже докладний і навіть прискіпливий коментар, 50 сторінок Маркса автор пояснює майже на 300 сторінках. Це не випадково, адже саме на початку «Капіталу» пояснено ключові для подальшого читання поняття товару, вартості, абстрактної праці тощо. Ми пропонуємо переклад одного зі вступних параграфів цієї книги, в якому автор переконує в необхідності детального читання класичного твору тих людей, що вже налаштовані щодо капіталізму критично.

     

    Лондон сьогодніЗовсім не є самозрозумілим, що сьогодні потрібно інтенсивно читати «Капітал». Перший том вийшов 1867 року, тобто 140 років тому. Цілком виправдане питання, чи викладений у цій книзі аналіз сьогодні взагалі актуальний. Хіба відтоді не змінилося багато чого? Що «Капітал» сьогодні став багато в чому нерелевантним, твердять не тільки праві критики Маркса, а й ціла низка лівих критиків капіталізму. Зрештою, потрібно читати «Капітал» самому, аби мати змогу відповісти на це питання. Маркс писав «Капітал» у 1860-х і 1870-х роках у Лондоні. Близько середини ХІХ ст. капіталістичний спосіб виробництва найдалі просунувся в Англії; лише з великим відставанням йшли Франція, Німеччина та США. Беззаперечним капіталістичним осередком тоді був Лондон. Тут знаходився найважливіший у світі фінансовий центр, тут билося серце капіталістичного світу. У парламенті та пресі економічні питання обговорювали жвавіше та інтенсивніше, ніж в інших країнах. «Політична економія», як тоді називали економічну науку, на початку ХІХ ст. найрозвинутішою була в Англії, а в бібліотеці Британського музею в Лондоні знаходилося найбільше на той час зібрання економічної літератури. Тож те, що Маркс на вимогу пруського уряду мусив залишити Париж та переселився 1849 року до Лондона, було величезним щасливим випадком: у жодному іншому місці світу він не міг би вивчити капіталізм краще, ніж там.

    READ MORE
  • Перерозподіл чи визнання?

    Перерозподіл чи визнання?

    • Gender
    • 14/05/2009

    Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.redistribution-or-recognition

    У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

    READ MORE