IT'S...

  • 02 April 2013
  • 1515
IT'S...

imageЯкий студент не був вражений методом контент-аналізу, почувши про нього на загальнообов’язковому курсі «Соціологія-1»! Все так просто, а вот же, можна підрахувати слова в німецьких газетах і розкрити воєнні плани Третього рейху. Ну і всі, звичайно, хотіли коли-небудь самі таке зробити. З тих пір деякі з нас таки дійсно умудрились застосувати цю техніку, зокрема навіть при підготовці до семінарів з античної філософії; результат був ожидаємо жалок.

Но вот я недавно згадав колись десь прочитане твердження, шо мол в Омериці до кінця холодної війни терміну «капіталізм» стіснялись і уникали, вважаючи його ворожою ідеологічною зброєю. І тільки мол коли угроза з боку Жидокомуни міновала, цей термін посів належне місце в промовах і статтях, так стали називати нинішній соціально-економічний уклад. Давно хотів знайти якесь підтвердження або спростування цьому, а тут ще Фернан Бродель у другому томі свого епічного труда утвірждає шо термін «капіталізм» – політичний, і що толком вживати його почали лише в ХХ столітті іменно як антонім до соціалізму. Ну і вот дійшли в мене руки перевірити це все на архіві журнала «Тайм», який є в відкритому доступі. Репрезентативність канєшно не така шоб робити якісь желєзобетонні висновки, но все-таки це найбільш читаємий і друкований журнал для масового чтєнія, часто розглядається як зразок і зріз іменно шо панівного так сказать дискурса в США. І вот яка картина получилась із використанням слова «capitalism» в 1923-2012 роках у цьому виданні (на графіку – кількість статей із цим словом за кожен рік):

Шо тут сказать. Таки да, є бесспорні тренди. Про капіталізм стали замєтно більше говорити після початку Великої депресії, і аж до моменту вступу США у Другу імперіалістичну війну. Тут цікавість до слова «капіталізм» різко падає, кількість упомінаній знизилася з 30 в 1940 р. до 8 в 1944. Успішне завершення війни породило обратно прямо-таки взривний рост інтересу (45 матеріалів в 1947 році), но лише до початку Корейської війни.

Що такого відбулося в 1957 році, що кількість публікацій внєзапно зросла з 28 до 42 – непонятно. Але після цього вона знов упала до повоєнного мінімуму в 1960 році. Протягом 1960-х нерівні показники, але з революційного 1968 і аж до кризового 1973, протягом правління Ніксона – достовірне падіння популярності цього «політичного» слова, з 39 до 15. Що возбудило цікавість до капіталізму в 1975? Патті Хьорст, закінчення в’єтнамської війни, революція в Португалії, криза в Британії, цілий випуск журналу на тему «Can Capitalism Survive?». Тобто, низка подій, де ігнорувати це поняття було неможливо. А далі знову спад, наступний пік – 1979. Початок американсько-китайської дружби, епідемія «теології визволення» в Латинській Америці, поразка компартії в Італії, революції в Ірані і Нікарагуа, контрреволюція в Британії, ОСВ-2, продовження економічної кризи.

На початку 1980-х про капіталізм говорять мало, збільшується показник в 1984-1986 рр. Головним чином тріумфаторські статті про те, як капіталізм кльово розвивається в Китаї і в країнах третього світу, ще трохи про перестройку і економічні реформи в Східній Європі, ну і про рейганоміку. Шо характєрно, під кінець епохи Рейгана про капіталізм знову стали писати менше, ну а далі почався 1989 рік, за ним 1990 – рекордна кількість згадок про капіталізм за всю історію журнала, зі зрозумілих причин.

Порадівши кінцю історії, цей термін стали менше використовувати в 1993-1996 рр., а от з початком економічної кризи в 1997 він, так сказать, у всіх на устах. Можна впевнено сказати, що саме під час «азіатської кризи» вперше в історії в мейнстримному західному дискурсі про капіталізм заговорили як про загальноприйняту економічну систему, наше спільне надбання, яке, так сказать, в опасності і підлягає негайному спасєнію. При цьому криза 1970-х була значно серйозніша, но тоді, виходить, дійсно писали про «економічні проблеми», не згадуючи про капіталізм.

Під час економічного буму 2000-х це слово почало менше фігурувати, но починаючи з 2007, коли почалися проблеми в фінансовому секторі, його вже вживають замість мєждомєтія. Кореляція зі станом економіки прозора до смішного: щойно в 2010 трохи наладилися справи і зупинилося падіння, кількість згадок про капіталізм зменшилася на 40%. А коли стало ясно, що криза отнюдь не закінчилась, це слово знову почало частіше проситися на язик. По ітогам минулого року кількість його згадувань в «Таймі» встановила новий історичний рекорд.

Висновки робити мені зараз лінь, але дані вийшли цікаві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ І КЛАСОВА ЕКСПЛУАТАЦІЯ В УКРАЇНІ (Денис Горбач)

ПАРЛАМЕНТСЬКА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: ЗА І ПРОТИ (Олексій Вєдров, Денис Горбач, Вадим Гудима, Володимир Іщенко)

КАПІТАЛІЗМ — ЦЕ РАСИЗМ (Денис Горбач)

НА ЖЕНСКОМ ДНЕ (Денис Горбач)