Politics

Везермани: кіносеанс естетично-практичний

• Articles
• 26/05/2009

Марк Радд – голова осередку SDS (Студентів за демократичне суспільство) у Колумбійському університеті, найчисельнішій організації нових лівих США у 1960-х років.

READ MORE

Обзор современной социалистической мысли (март-апрель 2009)

• Articles
• 24/05/2009

«Вальс с Баширом»: показательный случай соучастия израильской культурной индустрии в израильском апартеиде. Waltz With Bashir: A Case Study on the Complicity of the Israeli Cultural Industry with Israeli Apartheid Rethinking marxism

В статье проводится параллель между расистской и милитаристской политикой государства Израиль и его же культурной дискриминацией палестинского меньшинства. Рассматривается собравший много международных призов анимационный фильм израильского режиссера Ари Фольмана «Вальс с Баширом» и показывается как там за видимостью изображения драмы израильского солдата скрыт один из видов государственной пропаганды (пусть даже не сознаваемой самим режиссером). Для нас пример анализа такой связи искусства и государственной пропаганды в последнее время становится все актуальнее – в связи с все чаще появляющимися махровыми образчиками такого «искусства» в пространстве российской культуры.

READ MORE

Славомір Сєраковський: Чи здобуде лівиця владу у Польщі?

• Articles
• 14/05/2009

“Політична критика” — це польське видання, що поставило собі за мету відродити традицію польських ангажованих інтелектуалів. Тепер це вже найбільший форум для обговорення актуальних соціальних та політичних проблем Польщі за участю інтелектуалів, митців та активістів зі своїм видавництвом та мережею дискусійних клубів.

READ MORE

Перерозподіл чи визнання?

• Articles
• 14/05/2009

Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.

У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

READ MORE

Страх рождает светлое будущее

• Articles
• 02/05/2009

Руслан Хестанов, Виталий Лейбин

Профессор социологии Северо-Западного университета (Чикаго, США) Георгий Дерлугьян робеет, когда думает о тех нестандартных решениях, которые требуются для выхода из нынешнего глобального кризиса. Вместе с тем именно масштабность происходящего заставляет его предполагать, что жизнь людей радикально изменится к лучшему, а общество станет более справедливым. Но для этого кое-что должно кардинально поменяться

Что в сегодняшнем мире уже не может не измениться? И о каких временных рамках здесь можно говорить?

Не могут не измениться по крайней мере три вещи. Во-первых, главенствующая роль США. Во-вторых, корпоративная модель управления бизнесом. В-третьих, уйдут в прошлое неолиберальная идеология и глобализация, основанная на главенстве западных финансовых институтов.

READ MORE

Наскільки Кубинська революція й досі має значення для лівих?

• Articles
• 30/04/2009

Відзначаючи 50-у річницю Кубинської революції британський часопис "Red Pepper" запропонував обмінятися думками, наскільки й досі ця подія важлива залишається актуальною для сучасного лівого руху. Що з себе уявляє Куба? Нову, хоч і не безпроблемну, модель демократії чи жорстку однопартійну диктатуру? Яким чином розвиватиметься? Піде шляхом китайської моделі капіталізму чи продовжуватиме надихати прогресивні ліві рухи Латинської Америки? Пропонуємо читачам Commons/Спільне переклад цієї цікавої дискусії.

 

Чому Куба - це важливо

Діана Рейбі

Сьогодні багато хто захоплений досягненнями Куби в галузі охорони здоров'я, освіти та спорту, проте стверджує, що вона має бути демократичнішою й провести ліберальні політичні реформи. За всього захвату, викликаного народно-революційними процесами в Венесуелі, Болівії та Еквадорі, а також творчим ферментом інших латиноамериканських суспільних рухів, Кубу відкидають, наче старий капелюх, нерелевантний або й (не приведи Господь!) сталіністський.

READ MORE