English
Українська
Русский
“Політична критика” — це польське видання, що поставило собі за мету відродити традицію польських ангажованих інтелектуалів. Тепер це вже найбільший форум для обговорення актуальних соціальних та політичних проблем Польщі за участю інтелектуалів, митців та активістів зі своїм видавництвом та мережею дискусійних клубів.
READ MORE
Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.
У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.
READ MORE
Руслан Хестанов, Виталий Лейбин
Профессор социологии Северо-Западного университета (Чикаго, США) Георгий Дерлугьян робеет, когда думает о тех нестандартных решениях, которые требуются для выхода из нынешнего глобального кризиса. Вместе с тем именно масштабность происходящего заставляет его предполагать, что жизнь людей радикально изменится к лучшему, а общество станет более справедливым. Но для этого кое-что должно кардинально поменяться
Что в сегодняшнем мире уже не может не измениться? И о каких временных рамках здесь можно говорить?
Не могут не измениться по крайней мере три вещи. Во-первых, главенствующая роль США. Во-вторых, корпоративная модель управления бизнесом. В-третьих, уйдут в прошлое неолиберальная идеология и глобализация, основанная на главенстве западных финансовых институтов.
READ MORE
Відзначаючи 50-у річницю Кубинської революції британський часопис "Red Pepper" запропонував обмінятися думками, наскільки й досі ця подія важлива залишається актуальною для сучасного лівого руху. Що з себе уявляє Куба? Нову, хоч і не безпроблемну, модель демократії чи жорстку однопартійну диктатуру? Яким чином розвиватиметься? Піде шляхом китайської моделі капіталізму чи продовжуватиме надихати прогресивні ліві рухи Латинської Америки? Пропонуємо читачам Commons/Спільне переклад цієї цікавої дискусії.
Чому Куба - це важливо
Діана Рейбі
Сьогодні багато хто захоплений досягненнями Куби в галузі охорони здоров'я, освіти та спорту, проте стверджує, що вона має бути демократичнішою й провести ліберальні політичні реформи. За всього захвату, викликаного народно-революційними процесами в Венесуелі, Болівії та Еквадорі, а також творчим ферментом інших латиноамериканських суспільних рухів, Кубу відкидають, наче старий капелюх, нерелевантний або й (не приведи Господь!) сталіністський.
READ MORE
Когда болезненно прерывается нормальный ход вещей, появляется поле для идеологической конкуренции. В Германии конца 1920-х годов Гитлер победил в конкурсе на лучшую историю, объясняющую немцам причины кризиса Веймарской республики и пути выхода из него (это был еврейский сюжет). Во Франции в 1940 году история маршала Петена выиграла конкурс на лучшее объяснение причин французского поражения.
У книзі „Фабрикування згоди: політична економіка ЗМІ” (Manufacturing Consent: The Political Economy of the Mass Media) Ноам Чомськи та я запропонували „пропагандистську модель”, що може слугувати основою (framework) для аналізу та розуміння того, як відбувається робота мейнстрімових американських ЗМІ та чому вони функціонують у такий спосіб.
READ MOREМи вітаємо відтворення матеріалів сайту (повністю або частково), якщо в них не внесено жодних змін чи доповнень за умови гіперпосилання на сторінку оригінальної публікації. Використовувати матеріали з комерційною метою заборонено. Думка редакції може не поділяти думку автора(ки).
