• «ПРОГОЛОСУЙ ЗАРАДИ МАНДЕЛИ»: АНК двадцять років після апартеїду

    «ПРОГОЛОСУЙ ЗАРАДИ МАНДЕЛИ»: АНК двадцять років після апартеїду

    • Слайдер
    • 12/05/2014
    Рік тому в неформальному поселенні Мотсоаледі у Совето небо було чорним від підпалених покришок, місцеве кафе KFC розгромлене і спалене дотла, а вулиці забарикадовані, щоб не підпустити поліції. Обурені мешканці, що живуть тут уже двадцять років, вимагали від уряду забезпечити їх електрикою та водопроводом і погрожували, що бойкотуватимуть вибори. Але сьогодні, в день виборів, до тимчасової виборчої дільниці вже з самого ранку вишикувалася черга. Зазвичай дільниці в ПАР розміщують у школах чи церквах, але тут нема жодних інфраструктурних об’єктів, тож дільницю встановили у наметі посеред пустиря. Побачивши довжелезну чергу, працівники виборчої комісії підвезли другий намет і декілька додаткових скриньок для голосування, і процес пішов швидше. Поруч із виборчою дільницею стоїть столик Африканського Національного Конгресу (АНК) — партії, що править країною вже двадцять років. Як нам пояснили працівники виборчої комісії, агітація в день виборів тут не заборонена, якщо вона на відстані більш ніж ста метрів від дільниці. Багато людей у черзі вдягнені в жовті футболки з символікою АНК, лиш де-не-де помітні активісти інших партій — червоні берети популістської партії «Борців за економічну свободу» Джуліуса Малеми, блакитні футболки представників Демократичного Альянсу (ДА), за який традиційно голосує ліберально налаштований середній клас. В одної працівниці виборчої комісії на бірці, де має бути її ім’я та прізвище, написано «ДА». Можливо, це ініціали її імені, але швидше за все — дещо ризикований спосіб виразити свої політичні погляди. READ MORE
  • РУСИФІКАЦІЯ ЧОРНОБИЛЯ В БІЛОРУСЬКОМУ, УКРАЇНСЬКОМУ ТА РОСІЙСЬКОМУ КІНО

    РУСИФІКАЦІЯ ЧОРНОБИЛЯ В БІЛОРУСЬКОМУ, УКРАЇНСЬКОМУ ТА РОСІЙСЬКОМУ КІНО

    • Слайдер
    • 26/04/2014
    Слово «русифікація» сьогодні зустрінеш не часто, хоча сама проблема нікуди не зникла. Найбільш чітко в сучасній лівій думці її сформулював Захар Попович у статті «Український капіталізм і русифікація» (2008), приходячи до висновку, що за капіталізму українська культура продовжує зазнавати русифікаторського тиску. Ця тенденція проявляється й щодо екранного Чорнобиля, який — незалежно від того, звідки він: з Білорусі, України чи Росії — артикулюється з російською ідентичністю. Якщо ставити питання ширше, то це процес націоналізації культурної травми за обставин, у яких російська версія домінує над іншими — білоруською й українською. Це те, що є спільним для всіх національних варіантів. READ MORE
  • У КРОВІ ТА ВОГНІ: ДО ГЛОБАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ПРАЦІ

    У КРОВІ ТА ВОГНІ: ДО ГЛОБАЛЬНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ ПРАЦІ

    • Класова експлуатація
    • 22/04/2014
    Поняття неформального сектору економіки виникло для позначення маргінальних форм праці, що з’явилися у містах Третього світу — містах, які неформально розрослися у сімдесятих та створили нетипове на західний погляд «безробіття третього світу» (пор. Hart 2009). Це поняття позначає гнучку, тимчасову або нібито самозайняту працю в неоліберальну добу в містах по всьому світу. Видання, про яке тут ідеться, подає шість етнографічних досліджень з міст у Іспанії, Індії, Польщі, Колумбії та Сша, використовуючи позбавлення власності як аналітичну лінзу, щоб концептуально окреслити процеси, які автори називають помноженням праці (неформальної, криміналізованої, військової, дитячої праці тощо), що відбувається внаслідок програм структурного пристосування, поширення кримінальних покарань, мілітарного або парамілітарного насильству як на Півдні, так і на Півночі (і як на Заході, так і на Сході). Автори цієї збірки розглядають численні прояви успішного скасування вибореного колись захисту праці та приватизації колективних ресурсів не як окремі, розпорошені у часі та просторі процеси, а як глибоко взаємопов’язані. Вони фактично ставлять під питання поділ на Південь і Північ, характерне для досліджень праці. Завдяки цьому вони мають змогу показати, як сучасний етап позбавлення власності по всьому світу реструктурує нібито всім відомі поділи праці на примусову (рабську) та кваліфіковану працю, чоловічу (продуктивну) та жіночу (репродуктивну), на залежних, бідних люмпенів, що не мають зарплати, та тих, хто має змогу бути вільними та рівними суб’єктами на ринку, пропонуючи свою працю в обмін на грошову компенсацію. READ MORE
  • Дон Калб: «Напрям руху українського та російського суспільства залежить від політичної мобілізації»

    Дон Калб: «Напрям руху українського та російського суспільства залежить від політичної мобілізації»

    • Слайдер
    • 10/04/2014

    На мою думку, щоб досліджувати еволюцію Другого світу на тлі змін парадигм глобальної доби, потрібно зайняти діалектичну методологічну позицію: з одного боку, потрібно мати динамічну світ-системну перспективу, з іншого ж — розуміти конкретні історичні траєкторії країн.

    READ MORE
  • Деградація праці у двадцятому столітті

    Деградація праці у двадцятому столітті

    • Слайдер
    • 10/04/2014

    Ця доповідь, яку Гаррі Брейверман зробив весною 1975 року в Технологічному інституті Вест-Вірджінії, стала його останнім записаним виступом перед тим, як він пішов із життя 2 серпня 1976 року. Для посмертної публікації у «Monthly Review» (том 34, номер 1, 1982 року) текст доповіді було незначно відредаговано.

    READ MORE
  • МІСЦЕВІ ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ: «ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ» ДЛЯ СОЦІАЛІСТІВ

    МІСЦЕВІ ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ: «ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ» ДЛЯ СОЦІАЛІСТІВ

    • Слайдер
    • 04/04/2014
    У другій половині березня 2014 року у Франції відбулися так звані проміжні вибори, за підсумками яких було сформовано нову місцеву владу — понад 36 тисяч мерів та керівників муніципальних утворень. Попри попередження багатьох соціологів та політологів, вони стали неприємним сюрпризом для керівництва Соціалістичної партії Франції. Минуло тільки два роки, як втомлені від півторадесятилітнього панування правих, від епохи «хитрого і гнучкого Ширака» і «гіперактивного Саркозі», французи тріумфально повернули соціалістів на політичний Олімп. Ліві підкорили Сенат (який очолив Жан-П’єр Бель), Національні Збори (де соціалісти отримали 279 із 577 місць, а головою став клод Бартолон) та вища посада в державі — у травні 2012 року країну очолив Франсуа Олланд, який отримав можливість сформувати практично однопартійний Уряд на чолі з Жаном-Марком Еро за символічного партнерства з «зеленими». READ MORE