АНТИЛІБЕРАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1968 РОКУ. ПОГЛЯД ВАЛЛЕРСТАЙНА
- Слайдер
- 19/03/2014
У своїх численних творах соціолог Іммануїл Валлерстайн представив спрощену до примітивізму модель аналізу лібералізму як ідеології та його історії. У цій статті ми спробуємо розібратися в сутності його теорії історичного розвитку ліберальної інтелектуальної доктрини, а також проаналізувати проблему антисистемного протесту в ХХ ст. Важко не погодитися з думкою, що лібералізм виник як породження світогляду нової «сучасності», появу якого дослідник схильний пов’язувати з епохою Французької революції. Саме тоді народ уперше переконався на власні очі, що сувереном у державі може бути він сам, а політичні зміни, спрямовані на благо країни, є нормою. Ліберальна ідеологія, яка швидко сформувалася на тлі карколомних історичних подій, хутко підхопила егалітарні гасла розриву зі «старим режимом» та ліквідації «незаконних привілеїв». Проте така приваблива для багатьох позиція невдовзі після виникнення була змушена вступити у конфронтацію з реакційниим консерватизмом, що прагнув повернення до «не надто» справедливих порядків минулого та обмеження масштабу соціальних і політичних змін у майбутньому. Невдовзі компанію двом інтелектуальним доктринам склав також радикальний соціалізм, який не приймав закостенілості консерваторів та лицемірства лібералів і виступав за пришвидшення соціальних змін. Таким чином, інституційне оформлення всіх трьох ідеологій, а також пік їхньої боротьби за гегемонію у капіталістичній світ-системі припали на буремні події 1848—1849 років.
READ MORE
