Left politics

СТАРІ ТА НОВІ ДРУЗІ УКРАЇНСЬКОЇ УЛЬТРАПРАВОЇ ПАРТІЇ «СВОБОДА»

• Articles
• 09/09/2013

Тривалий час ніхто не сумнівався, що праворадикальна партія «Свобода», яка за результатами виборів 2012 року сформувала першу ультраправу фракцію в українському парламенті, є членом Альянсу європейських національних рухів (АЄНР). Зрештою, лідери «Свободи» завжди стверджували, що їхня партія — член АЄНР, а Британська національна партія (БНП), один із найстарших членів Альянсу, у 2010 році прямо згадала «Свободу» серед членів АЄНР, поруч із французьким Національним фронтом, угорською партією «Йоббік», італійським «Триколірним полум'ям», іспанським Республіканським громадським рухом, бельгійським Національним фронтом, португальською Партією національного відродження і шведськими націонал-демократами. Ніколи не вірте фашистам. Протягом цього року відкрилася геть інша картина. Перші сумніви щодо членства ВО «Свобода» постали, коли польський політик Матеуш Піскорський на початку 2013 року заявив, що «Свободу» виключили з АЄНР через її відверто расистські позиції — майже як у саркастичному російському вислові «звільнили з гестапо за жорстокість». Адже насправді АЄНР займає набагато більш крайні позиції, ніж іще одна загальноєвропейська група правих — Європейський альянс за свободу, який об'єднує представників Австрійської партії свободи, французького Національного фронту, бельгійського «Фламандського інтересу», Шведських демократів і деяких інших партій. READ MORE

Капитализм vs. климат

• Articles
• 04/09/2013

Действительно, климатическая угроза требует решительных действий со стороны правительства на всех уровнях. 

READ MORE

Вороги навколо

• Articles
• 30/08/2013

У світлі чергового витка ультраправого насильства в Україні пропонуємо нашим читачам поглянути, як змінювався аналіз ультраправих рухів та ідеології в українських лівих виданнях. Цей текст — аналіз другого випуску журналу «Політична критика» під назвою «Слава ворогам», що вийшов два роки тому — восени 2011 року. Рецензія ж була вперше опублікована в п’ятому випуску нашого журналу «Спільне» на тему «Політекономія расизму» рік тому, восени 2012 року. Хоч автор рецензії й оперує торішніми фактами — скажімо, пише, що «Свобода» ще не потрапила до парламенту, — однак його оцінка ситуації і прогнози вже більш адекватні й узгоджуються з подальшим розвитком подій. Після останнього нападу на лівого активіста ми очікуємо на реакцію громадськості і сподіваємося, що з’являться нові тексти з аналізом правої ідеології та радикалізму — в тому числі і на нашому сайті.

READ MORE

Як говорять пригноблені?

• Articles
• 28/08/2013

Останніми десітиліттями теорія постколоніалізму суттєво посунула марксизм з місця панівної парадигми серед інтелектуалів, що займаються критичним дослідженням відносин між Західним та не-Західним світом.

READ MORE

Празька весна та глобальні революційні процеси 1968 року

• Articles
• 26/08/2013

У світовій історії є рік, який увібрав у себе стільки подій та змін, скількома могло похизуватися мало яке десятиріччя. На думку Іммануїла Валлерстайна, цей, 1968 рік за своїм загальносвітовим значенням можна порівняти з Великими географічними відкриттями та Великою французькою революцією.

READ MORE

КЛАСОВА БОРОТЬБА У РОСІЙСЬКІЙ АВТОМОБІЛЬНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ: НАЯВНІ УМОВИ ТА СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ

• Articles
• 20/08/2013

Розвиток автомобільного виробництва і стрімке зростання його обсягів у сучасній Росії — досить парадоксальний, навіть винятковий феномен, особливо на тлі руїн, на які перетворилася решта промисловості країни. Не менш цікавим та унікальним є й пов'язане з цим пожвавлення класової боротьби на новостворених підприємствах іноземних автовиробників, зростання кількості незалежних профспілок і певні успіхи в досягненні їхніх цілей (у першу чергу це стосується бойової профспілки всеволзького «Форда», але також і МПРА[ref]Міжрегіональної профспілки робітників автопрому. — Прим. пер.[/ref] загалом — що доводять підсумки нещодавнього трудового конфлікту на калузькому «Фольксваґені», коли робітникам вдалося домогтися збільшення зарплати на 40%). У зв'язку з цим видається важливим коротко описати характерні риси класової експлуатації і класової боротьби на підприємствах автомобільної галузі Росії, що перебувають у власності іноземних компаній, а також спробувати визначити особливості та обмеження форм робітничого протесту та самоорганізації в умовах, нав'язаних західним та вітчизняним [російським] капіталом. Але спочатку необхідно розглянути стан сучасного російського автомобілебудування і переглянути низку пов'язаних узвичаєних хибних думок про нього. READ MORE