Left and politics

ХВАЛА ЛЮБОВІ

• Gender
• 20/02/2013

Деякий час Париж був усипаний рекламою сайту знайомств Meetic. Мене неабияк схвилювали його гасла. Перший заклик звучав так: «Пізнайте любов без випадковостей!» Другий запевняв: «Ви можете закохатися, не закохуючись!» Отже, уникаймо падіння, так? А ось третій обіцяв: «Ви можете чудово закохатися без страждань!» І все це завдяки сайтові знайомств Meetic… який до всього пропонував ще й – вислів мені видався надзвичайно показовим – «любовний коучинґ». Спеціальний тренер підготує вас до небезпечних випробувань. Гадаю, цю рекламну пропаганду породжено безпековою концепцією «любові»: страхова компанія гарантує убезпечення від будь-яких ризиків. Ви неодмінно спізнаєте любов, але ця справа буде добре продумана; ви наперед обираєте партнера, клацаючи опції в Інтернеті, – безперечно, у вас напохваті його фото, інтереси й смаки, дата народження, знак зодіаку, – так що на завершення комбінації ви можете сказати: «Ну, з цим – вигорить!» Ось вона – пропаганда, й цікаво, що реклама грає у такому регістрі. Однак я переконаний, що любов, тією мірою, якою вона є колективний смак, що існує для всіх, є те, що надає життю інтенсивності й значення. Гадаю, любов не може бути подарованою задурно дрібничкою, принесеною на таці без ризиків і втрат. Це трохи нагадує нинішню пропаганду американської армії, що нібито гарантує війну з «нульовою смертністю». READ MORE

ПРАВОРАДИКАЛЬНИЙ ДИСКУРС У ФРАНЦІЇ: Саркозі — новий Ле Пен?

• Слайдер
• 15/02/2013

READ MORE

Більше любові: політична критика моногамії та низові практики поліамурності

• Gender
• 13/02/2013

«Біда навчить і нелюба полюбить»: в основі організації сімейного життя протягом століть лежала догма обов’язку (насамперед для жінок), оперта на міркування економічної доцільності.

READ MORE

ОДНІЄЮ ДОРОГОЮ — В ПРОТИЛЕЖНИХ НАПРЯМАХ: аналіз інтерв’ю з двома українками — трудовими мігрантками

• Gender
• 11/02/2013

Дві історії, якими я хотіла би поділитися, можуть зацікавити когось із вас своєю типовістю, а когось — незвичністю. Типовість сюжету в тому, що респондентки належать до двох поколінь однієї сім’ї, більшість дорослих членів якої в різні періоди, з різною тривалістю, з різним успіхом працювали за кордоном. У цій родинній історії можуть впізнати свою сім’ю багато українців. Втім, за кордоном респондентки потрапили в кардинально різні ситуації. Жінки поїхали в протилежні сторони світу — одна в Буенос-Айрес, інша в Шанхай. Класове становище першої погіршилося, друга ж несподівано для себе опинилася у вищому класі. Однак найцікавіше те, що при цьому між їхніми новими становищами виявилося досить багато спільного. Історії Анжеліки та Магдалини — це історії про карколомні зміни класової належності й ідентичності. READ MORE

Нарис неоліберальної держави: ринок праці, в’язниці та соціальна незахищеність

• Human health
• 09/02/2013

У «Покаранні бідних» (Wacquant 2009) я описав новий спосіб управління соціальною незахищеністю, що поєднує обмежувальну трудову політику (workfare) з експансивною карною політикою (prisonfare). Щоб розвинути запропонований раніше діагноз цієї політики, потрібно здійснити три аналітичні прориви. Вони дозволять пояснити поворот у карній політиці, який Сполучені Штати та інші розвинуті суспільства зробили на шляху до економічної дерегуляції та скорочення програм соціального захисту в останні десятиліття ХХ століття. Перший прорив, який нам треба здійснити, полягає у відмові від теорій «злочину і кари», досі поширених в академічних і політичних дебатах про ув’язнення попри дедалі більш очевидне розлучення цієї сімейної пари. Для другого прориву потрібно заново поєднати питання соціального захисту і карної політики, оскільки ці різновиди урядових заходів стосовно бідних спільно живляться з філософії біхевіоризму й прагнуть змінювати поведінку такими засобами, як відлякування, нагляд, таврування й розмаїті санкції. Соціальний захист (welfare), перетворений на трудову політику (workfare), і позбавлена своєї виправної функції в’язниця формують тепер єдину сітку, яку накидають на одну й ту саму клієнтуру, аби зробити невидимими проблемних мешканців. З одного боку, їм відмовляють у соціальній допомозі, а з іншого — тримають під замком, штовхаючи таким чином на периферійні сектори вторинного ринку праці, що зростає. Третій прорив — подолати звичне протиставлення між матеріалістичним та символічним підходами (умовно кажучи, між Марксом і Дюркгаймом), щоб узяти до уваги водночас і інструментальні, й виражальні функції карального апарату. Взаємопереплетення контролю і комунікації, керування зневаженими категоріями людей і утвер дження соціальних кордонів дозволяє нам просте жити, як розширення і передислокація в’язниці та її інституційних відгалужень (таких як випробувальний термін, умовне звільнення, бази даних злочинів, запаморочливі проповіді про злочини та злостива культура публічного наклепу на правопорушників) надали нового вигляду суспільному символічному ландшафту та змінили саму державу.

READ MORE

МІЛІТАРИЗОВАНЕ УПРАВЛІННЯ СТРАЙКАМИ І ПРИДУШЕННЯ СТРАЙКІВ У США ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

• Класова експлуатація
• 07/02/2013

Від усталених марксистських і профспілкових прикладів до менш відомих явищ, таких як громадянські страйки в країнах Латинської Америки, трудові конфлікти часто мали повстанський потенціал. Історично це було опосередковано появою подвійних владних структур і економічними та політичними потрясіннями і заворушеннями, а також супровідними реакціями і конфліктами держави, тимчасових працівників, найнятих на час страйку, працедавців і агентств безпеки працедавців із страйкарями та їхніми союзниками. Контролювання і управління страйком — це регулярні, стандартизовані елементи управління конфліктами між владою і робітниками, як правило, цілком самостійні і відокремлені від питань «національної безпеки» чи нормального функціонування соціально-економічної системи загалом. Утім, корисно також розглянути форми недержавного «мілітаризованого» контролю страйків. Було би помилкою строго відокремити звичайну динаміку промислового конфлікту від більш гострих і руйнівних конфліктів. Ескалація промислового конфлікту, а також особливо гострі форми конфліктів або страйків (наприклад, у базовій інфраструктурі) ілюструють зв'язок між стандартними та надзвичайними методами придушення, хоча в цьому випадку, здається, справджується старий діалектичний принцип «кількість переходить у якість». READ MORE