• Перерозподіл чи визнання?

    Перерозподіл чи визнання?

    • Gender
    • 14/05/2009

    Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.redistribution-or-recognition

    У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

    READ MORE
  • Страх рождает светлое будущее

    Страх рождает светлое будущее

    • Articles
    • 02/05/2009

    Георгий Дерлугьян

    Руслан Хестанов, Виталий Лейбин

    Профессор социологии Северо-Западного университета (Чикаго, США) Георгий Дерлугьян робеет, когда думает о тех нестандартных решениях, которые требуются для выхода из нынешнего глобального кризиса. Вместе с тем именно масштабность происходящего заставляет его предполагать, что жизнь людей радикально изменится к лучшему, а общество станет более справедливым. Но для этого кое-что должно кардинально поменяться

    Что в сегодняшнем мире уже не может не измениться? И о каких временных рамках здесь можно говорить?

    Не могут не измениться по крайней мере три вещи. Во-первых, главенствующая роль США. Во-вторых, корпоративная модель управления бизнесом. В-третьих, уйдут в прошлое неолиберальная идеология и глобализация, основанная на главенстве западных финансовых институтов.

    READ MORE
  • Наскільки Кубинська революція й досі має значення для лівих?

    Наскільки Кубинська революція й досі має значення для лівих?

    • Articles
    • 30/04/2009

    Відзначаючи 50-у річницю Кубинської революції британський часопис "Red Pepper" запропонував обмінятися думками, наскільки й досі ця подія важлива залишається актуальною для сучасного лівого руху. Що з себе уявляє Куба? Нову, хоч і не безпроблемну, модель демократії чи жорстку однопартійну диктатуру? Яким чином розвиватиметься? Піде шляхом китайської моделі капіталізму чи продовжуватиме надихати прогресивні ліві рухи Латинської Америки? Пропонуємо читачам Commons/Спільне переклад цієї цікавої дискусії.

     

    Чому Куба - це важливо

    Діана Рейбі

    Сьогодні багато хто захоплений досягненнями Куби в галузі охорони здоров'я, освіти та спорту, проте стверджує, що вона має бути демократичнішою й провести ліберальні політичні реформи. За всього захвату, викликаного народно-революційними процесами в Венесуелі, Болівії та Еквадорі, а також творчим ферментом інших латиноамериканських суспільних рухів, Кубу відкидають, наче старий капелюх, нерелевантний або й (не приведи Господь!) сталіністський.

    READ MORE
  • БОЙСЯ БЛИЖНЕГО, КАК СЕБЯ САМОГО!

    БОЙСЯ БЛИЖНЕГО, КАК СЕБЯ САМОГО!

    • Articles
    • 17/04/2009

    Когда болезненно прерывается нормальный ход вещей, появляется поле для идеологической конкуренции. В Германии конца 1920-х годов Гитлер победил в конкурсе на лучшую историю, объясняющую немцам причины кризиса Веймарской республики и пути выхода из него (это был еврейский сюжет). Во Франции в 1940 году история маршала Петена выиграла конкурс на лучшее объяснение причин французского поражения.

    Оптимистические ожидания левых, что нынешний финансово-экономический кризис дает шанс радикальным левым, являются опасно близорукими: основным следствием кризиса будет не подъем радикальных движений, а подъем расистского популизма. А значит, еще больше войн, еще больше бедности в самых неблагополучных странах третьего мира, еще большая пропасть между богатыми и бедными – короче, еще больше страха.
    READ MORE
  • РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД „ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ МОДЕЛІ”

    РЕТРОСПЕКТИВНИЙ ОГЛЯД „ПРОПАГАНДИСТСЬКОЇ МОДЕЛІ”

    • ЗМІ та інтернет
    • 17/04/2009
    У книзі „Фабрикування згоди: політична економіка ЗМІ” (Manufacturing Consent: The Political Economy of the Mass Media) Ноам Чомськи та я запропонували „пропагандистську модель”, що може слугувати основою (framework) для аналізу та розуміння того, як відбувається робота мейнстрімових американських ЗМІ та чому вони функціонують у такий спосіб. На нас справила велике враження та регулярність, з якою медіа діють на досить обмеженому полі припущень, вкрай залежать від інформаційних джерел, підконтрольних елітам, і сприймають їх недостатньо критично, а також беруть участь у пропагандистських кампаніях, які сприяють втілення інтересів еліт. Намагаючись пояснити це явище, ми почали вишукувати структурні фактори, які є єдино можливою причиною систематичної поведінки та (поясненням) моделей, за якими реалізуються певні дії (performance patterns). READ MORE
  • Час брати своє

    Час брати своє

    • Articles
    • 15/04/2009

    READ MORE