На смерть анархіста-антрополога Девіда Гребера

  • 04 September 2020
  • 510
На смерть анархіста-антрополога Девіда Гребера

Другого вересня, не доживши до шістдесятиліття, помер Девід Гребер, американський антрополог і анархіст, професор Лондонської школи економіки і, можливо, найвпливовіший лівий антрополог останніх двох десятиліть. Вирісши в нью-йоркській родині робітників-соціалістів, Гребер став анархістом та обрав академічну кар’єру. Він захистив дисертацію про магію, рабство та політику на Мадагаскарі під науковим керівництвом одного з засновників економічної антропології Маршала Салінза, а автор книги про марксизм в антропології та спеціаліст з Мадагаскару Моріс Блок назвав Гребера «найкращим антропологом-теоретиком свого покоління». Активістська діяльність Гребера була пов’язана з найбільш значущими соціальними рухами минулого десятиліття, від «Окупуй Вол-стріт» (Греберу приписують авторство гасла «Ми 99 %») до «Повстання проти вимирання» і радикального руху всередині британської партії Лейбористів.

Крім своїх ранніх книг, присвячених антропології вартості, анархістській антропології та рухові за глобальну справедливість, Гребер написав кілька праць, що стали бестселлерами минулого десятиліття. Книга «Борг: перші 5000 років» (2011), з основними аргументами якої ви можете ознайомитися на нашому сайті, розповідає історію виникнення боргу з державного примусу, а грошей — з боргу. Долучаючись до пост-кризових дебатів, Гребер заперечував теорію грошей мейнстрімної економіки і закликав вивчати «щоденний комунізм», що ґрунтується на взаємному обміні та відчутті солідарності. Книжка «Паскудні роботи: теорія» (2018) виросла з неймовірно популярного есе 2013 року, яке ми переклали на Спільному. У ній Гребер стверджує, що десь половина всіх видів праці в сучасному західному капіталізмі не має раціонального обґрунтування, а є результатом «менеджерського феодалізму» та глибоко вкоріненої ідеї про те, що праця — це обов’язок і основа людської гідності. Альтернативу ірраціональності капіталістичної праці Гребер вбачав у безумовному базовому доході.

Останніми роками Гребер видав у співавторстві зі своїм вчителем Салінзом книгу «Про царів», де вони аналізували соціальне походження та міфологічне оформлення домодерної суверенності. З британським археологом Девідом Венгровом Гребер працював над рукописом праці під робочою назвою «Світанок всього», що мала б переосмислити так звані «доісторичні» суспільства та епохальне значення «неолітичної революції»; уявлення про задум цієї книги можна скласти з їхньої спільної статті, перекладеної на Спільному. Наступним його проектом мало б стати дослідження про піратів та історії, які вони про себе створювали. Гребер був редактором наукового видання у відкритому доступі «ХАУ: Журнал антропологічної теорії», співрозмовником і вчителем безлічі політично ангажованих дослідників. Багато з них не поділяли його погляди, але всі були вдячні за інтелектуальний і політичний стимул, який давала ерудиція, сміливість і емпатія Девіда Гребера.

 

Тексти Девіда Гребера, перекладені на Спільному:

Борг: історія перших п'яти тисяч років

Що таке борг?

Про феномен паскудної роботи

Як змінити хід історії людства? (принаймні ту її частину, що вже відбулася)

 

Тексти про Гребера на Спільному:

Крістофер Ші. «Академічне вигнання» радикального антрополога

Кирилл Телин. Игра в бюрократию, или два Бэтмена в столе (рецензія на книжку Гребера)

Leave a Comment