• Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

    Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

    • Articles
    • 09/01/2013

    Я маю на увазі, що ми повинні думати про цю проблему не лише в економічній площині, адже спершу всі думають саме про фінансовий бік проблеми: яка вартість навчання, які переваги й таке інше, а не про суспільну роль університету, його призначення. 

    READ MORE
  • SEX У НАШОМУ СЕЛІ (ЗРІЗ «РАДИКАЛЬНОЇ» СВІДОМОСТІ)

    SEX У НАШОМУ СЕЛІ (ЗРІЗ «РАДИКАЛЬНОЇ» СВІДОМОСТІ)

    • Блоги
    • 08/01/2013
    Зрештою, тільки наше небайдуже та активне ставлення до тих ірраціональних sex-покручень студентської свідомості, що розгортаються у деяких вишах, може змінити ситуацію на користь раціональності. Тільки воно може скерувати її в конструктивне русло всупереч усім зовнішнім несприятливим обставинам та, врешті-решт, розсіяти гендерне мракобісся. Університет багато разів виступав джерелом просвітництва і генератором соціальних змін, чому б до цього не вдатися і в теперішні темні часи. READ MORE
  • ЛИСТ «НОВИМ ЛІВИМ»

    ЛИСТ «НОВИМ ЛІВИМ»

    • Articles
    • 04/01/2013

    Чарльз Райт Міллз (1916-1962) — видатний американський соціолог, один із небагатьох публічних інтелектуалів, які наважувалися займати ліву позицію в маккартистські післявоєнні роки у США. Міллз суттєво вплинув на ідеї американських та британських нових лівих рухів. Серед його найважливіших робіт дослідження зрощення військової, політичної та економічної еліти у США («Владна еліта») та відчуження в бюрократичних інституціях зростаючого в ті часи «середнього класу», масового прошарку «білих комірців» — офісних працівників («Білі комірці: американські середні класи»). Найбільш впливова книжка Міллза «Соціологічна уява» лишається класичним вступом до професії для критичного ангажованого соціолога, завдання якого — виявляти соціальні причини приватних проблем окремих людей та привертати до них увагу широкої громадськості. Міллз також був автором популярних полемічних памфлетів з критикою «холодної війни», зовнішньої політики США і СРСР та на підтримку Кубинської революції. «Лист до нових лівих» — можливо, найбільш впливовий з політичних текстів Міллза.

    READ MORE
  • П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    • Articles
    • 10/12/2012

    [:uk]Питання не у захисті мене самого, моєї особистості, моєї приватності, а у захисті автономії мого дискурсу та відкриттів – якщо їх можна так назвати – відносно випадку поодинокої особи, якою я є. Це не означає, що я – конкретний індивід П’єр Бурдьє – можу уникнути об’єктивації: мене можна об’єктивувати як і будь-кого іншого і як будь-хто інший я маю смаки та уподобання, які відповідають моєму статусу та соціальному простору. Мене можна соціально класифікувати і я знаю, яку позицію займаю у соціальній класифікації. Маючи розуміння моїх праць, можна з легкістю встановити низку речей про мене зі знання цієї позиції та того, що я пишу. Я дав чимало інструментів, необхідних, аби це здійснити; решту залиште мені…

    READ MORE
  • ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    • Articles
    • 21/11/2012
    Коли Лозинський говорить про завдання історика, «шанування себе» та «наші громадські гроші», він фактично ставить знак рівності між потребами (ультра)правих політиків (які так само, як їхні російські колеги, паразитують на історичних темах), авторитарної чи навіть тоталітарної держави та потребами українців. Але українцям не потрібні ані такі політики, ані така держава, ані безхребетні, лестиві, неконкурентноспроможні на міжнародній арені, кон’юнктурні «служники ідеології», що замовчують і брешуть по команді згори. Ну, принаймні мені такі не потрібні точно. Такого роду «пісакі» з радістю повернуться до принципу «наш советский неандерталец – самый прогрессивный в мире». Вони прагнуть повернутися до часів, коли партія і держава визначала «дєжурную» істину – просто тепер це буде ідеологічно «своя» партія. «Совок» у вишиванці для них уже не «совок». READ MORE
  • Доба Еріка Гобсбаума

    Доба Еріка Гобсбаума

    • Articles
    • 12/10/2012

    Він прожив 95 років – майже століття. І міг розповісти про це століття стільки, як ніхто інший. 1 жовтня 2012 р. після тривалої хвороби від нас пішов Ерік Джон Ернест Гобсбаум – британський історик №1, один із найцікавіших марксистських авторів сучасності, автор цілої низки блискучих книг на різноманітну тематику. Величезна заслуга Еріка Гобсбаума та його однодумців у тому, що їх в історії цікавило передусім життя тих, про кого забувають автори пафосних літописів про діяння монархів та президентів – життя простих трудівників, які, власне, і рухають цю історію вперед.

    READ MORE