• ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАХОПЛЕННЯ «АУДІМАКС»: Базова демократія в дії – між організацією та відповідальністю

    ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАХОПЛЕННЯ «АУДІМАКС»: Базова демократія в дії – між організацією та відповідальністю

    • Articles
    • 16/05/2011
    Пройшло вже більше року від події, яка сколихнула студентство всієї Європи, - захоплення Аудімакс, найбільшої лекційної аудиторії Віденського університету. Ті, хто брав участь у тодішніх подіях, тепер можуть зважено оцінити свій досвід протесту з часової дистанції. У пропонованій публікації Барбара Маєр та Якоб Арнім-Елісен діляться досвідом організації та аналізують зроблені помилки. READ MORE
  • КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА РОЗЧИНЕННЯ ДОКСИ

    КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ТА РОЗЧИНЕННЯ ДОКСИ

    • Articles
    • 27/04/2011
    Функція критичного мислення - розчиненні докси, у постійна постановка під сумнів очевидностей та самих рамок громадських дебатів, відкриваючи тим самим здатність до осмислення світу та до можливості бути осмисленим ним, демонтувати та розуміти його механізми, а відтак — можливість його реапропріації, як інтелектуальної, так і матеріальної. READ MORE
  • НАДІЯ НА ТВОРЧІСТЬ

    НАДІЯ НА ТВОРЧІСТЬ

    • Articles
    • 15/04/2011
    про фотопроект Сергія Попова, присвячений будинкам дитячої творчості на пострадянському просторі – одним з найбільш непомітних, але тим не менш значущих місць культурного виробництва. У споживацькому суспільстві, де творчість як така практично зникає, перетворючись на «вибір» між товарними пропозиціями у межах актуальних трендів сезону, а дитячі магазини переповнені розмальовками та наборами «зроби сама», що обмежуюють, а не провокують індивідуальну фантазію, ця державна установа залишається одним з небагатьох місць, де продовжує існувати етика самостійного творення. Однак способи діяльності, організація педагогічного процесу, практичні та тематичні напрямки роботи будинків дитячої творчості є невідомим для більшості суспільства. Фотодослідження Сергія Попова стає кроком назустріч цим комунальним інституціям, які можуть стати основою для нових форм культурної педагогіки, місцем, де юні покоління отримують перший досвід незалежності і свободи у творчості, а отже і відповідальності за власний вибір. Можуть стати – адже наразі ці інституції продовжують існувати за інерцією, страждаючи від недостатнього фінансування та відтворюючи консервативні ідеологічні кліше. READ MORE
  • ПРОЕКТ МАССОВОЙ ДОСТУПНОСТИ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ МОЖЕТ БЫТЬ СВЕРНУТ

    ПРОЕКТ МАССОВОЙ ДОСТУПНОСТИ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ МОЖЕТ БЫТЬ СВЕРНУТ

    • Articles
    • 13/04/2011
    Выступление президента совета по исследованиям в общественных науках (SSRC), США, на международной конференции «Возвращение политэкономии: К анализу возможных параметров мира после кризиса», Москва, 11-12 сентября 2009 года. READ MORE
  • Мова і символічне насильство

    Мова і символічне насильство

    • Articles
    • 02/02/2011

     

    Інтерв'ю Лоїка ВАКАНА з П'єром БУРДЬЄ

    - У праці «Що означає говорити»/ «Мова і символічне насильство» («Ce que parler veut dire», англійський переклад «Language and symbolic power») Ви розвиваєте нищівну критику структурної лінгвістики чи того, що називають «чистим» вивченням мови. Ви пропонуєте альтернативну модель, яка, кажучи дещо спрощено, робить мову інструментом або медіумомвладних відносин, а не просто засобом комунікації, і яку слід вивчати в межах інтеракціоністського і структурного контекстів її виробництва і поширення. Могли б Ви підсумувати суть цієї критики?

    - «Чиста» лінгвістика надає перевагу синхронній, структурній або внутрішній перспективі на противагу історичному, соціальному, економічному або зовнішньому визначенням мови. Я намагався (особливо у «Практичному глузді» і «Що означає говорити») вказати на відношення до об'єкта і на теорію практики, імпліковані цим підходом. Погляд Сосюра є поглядом «неупередженого спостерігача», для якого розуміння є самоціллю. При цьому Сосюр приписує цей «герменевтичний намір» соціальним агентам і тлумачить його як принцип їхніх практик. Це постава філолога, мета якого - кодувати мову, на противагу оратору, який прагне діяти і впливати на світ через перформативну силу слова. Ті, хто розглядає мову як об'єкт аналізу замість використовувати її щоб думати і говорити, утверджують мову як logos на противагу до praxis, як «мертву літеру» без практичної мети або взагалі без жодної мети окрім інтерпретації подібно до творів мистецтва.

    READ MORE
  • ПОЛИТИКА БИОЛОГИЧЕСКОГО ДЕТЕРМИНИЗМА

    ПОЛИТИКА БИОЛОГИЧЕСКОГО ДЕТЕРМИНИЗМА

    • Articles
    • 24/01/2011

    READ MORE