• Пісок крізь пальці: офшори в українській і світовій економіці

    Пісок крізь пальці: офшори в українській і світовій економіці

    • Статьи
    • 24/05/2013

    Нещодавнє буремне обговорення офшорів у пресі – українській (переважно у зв’язку з кіпрською кризою) та світовій (зокрема у зв’язку з нею) – звичайно, засвідчує певний прогрес у розумінні соціально-економічних реалій порівняно з ще пару років тому більш трендовим тавруванням «зарегульованості», бюрократії та корупції.

    Далее
  • Українська специфіка: без неолібералізму

    Українська специфіка: без неолібералізму

    • Статьи
    • 13/05/2013

    Український панівний клас із задоволенням би здійснив усі фантазії лівих про неолібералізм, але йому бракує сил і впевненості в собі: його влада є надто хиткою, а вся соціальна конструкція — надто непевною, щоб реалізувати те, до чого щоденно закликають різноманітні економісти й журналісти (в ідеологічній галузі, слід визнати, неолібералізм справді переміг: усі «експерти» є типовими «чиказькими хлопцями»).

    Далее
  • Неолібералізм з українською специфікою

    Неолібералізм з українською специфікою

    • Статьи
    • 06/05/2013

    Українські ЗМІ та українська академічна наука не шанують термін «неолібералізм» для характеристики пострадянських соціально-економічних трансформацій

    Далее
  • «ВІДСУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ — ПЕРШ ЗА ВСЕ, ВОНА ДОБИВАЛА». Розповідь ліквідатора аварії на ЧАЕС

    «ВІДСУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ — ПЕРШ ЗА ВСЕ, ВОНА ДОБИВАЛА». Розповідь ліквідатора аварії на ЧАЕС

    • Статьи
    • 26/04/2013
    [:uk]Один Володя, також професійний військовий, приїхав і каже: «Главный командир, мне это так так неприятно!» — «Шо, — кажу, — так непріятно?» — «Представляешь, я своих людей гробил там, а приехал сдавать — не сдал, потому что через нашу проволку уже ездили машини». Для чого, питається, людей гробили? Ви ж не подумали, що там потрібна дорога, щоб щось вивозити звідти. Так, кажуть, і зруйнували, не добудувавши. А людей угробили. Чийсь організм менше зреагував, а хтось навіть на той світ пішов до Нового Року. Не можна сказати, що всі підряд, це особливості організму також. Один зразу, другий також буде, але не зразу. Далее
  • ЧТО ПОСЛЕ КЛЕНОВОЙ ВЕСНЫ? Судьба прямой демократии в Монреале

    ЧТО ПОСЛЕ КЛЕНОВОЙ ВЕСНЫ? Судьба прямой демократии в Монреале

    • Статьи
    • 24/04/2013
    Студенческие протесты повлекли за собой дальнейшую мобилизацию. В районах Монреаля возникли общественные автономные районные собрания (Assemblee populaires autonomes de quartier, APAQ). Студенческая мобилизация повлияла и на старшие анархистские группы, активные на протяжении многих лет. Основная идея заключалась в разработке прямой демократии на уровне районов. Николя ван Калун, один из организаторов собрания граждан района Пуант-сен-Шарль (Pointe-St-Charles) и один из основателей проекта Documentaire Semences (серии фильмов на тему повстанческих альтернатив в Латинской Америке), знал людей, состоящих в подобных структурах в Аргентине и организовавших протест в результате кризиса 2001 года, от которых и получил советы по организации собраний. Во-первых, следует позаботиться о том, чтобы эти собрания были с самого начала признаны постоянными структурами. Во-вторых, важно сформулировать свою долгосрочную программу, а не только реагировать на события. В районе Пуант-сен-Шарль организаторы вдохновлялись либертарным, антиавторитарным видением общества. Некоторые организаторы раньше уже знали работы Букчина и его концепцию либертарного муниципализма, системы ротации и прямой демократии. Три человека при помощи других активистов из Pointe Libertaire опубликовали в июне манифест на тему прямой демократии. По подсчетам Николя ван Калуна (одного из главных авторов текста), около 30 тысяч человек прочитали этот манифест (счетчик на веб-странице показывает, что пост был просмотрен 20 411 раз). Из бесед с активистами других районов он сделал вывод, что этот документ вдохновил многих на организацию районных собраний. Например, в одном из районов манифест в начале первого собрания зачитали вслух. Следует обратить внимание на этот случай, так как он представляет собой редкий пример попытки воплотить в жизнь прямую демократию, которая по-прежнему остается скорее теорией, нежели практикой. Далее
  • Чи може цивілізація вижити за капіталізму?

    Чи може цивілізація вижити за капіталізму?

    • Статьи
    • 22/04/2013

    Отже, можна узагальнити: у всьому світі корінні народи борються за те, що вони іноді називають «правами природи», тоді як цивілізовані і розвинуті суспільства насміхаються над цими дурницями. Усе це прямо протилежне тому, що нам підказує розум, — якщо, це, звісно, не той спотворений розум, що проходить крізь фільтри реально існуючої капіталістичної демократії.

    Далее