• Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму

    Журнал «Спільне», № 5: Політекономія расизму

    • Номера журнала
    • 11/09/2012

    Хоча сьогодні ідеологію расизму засуджують, але це не заважає його розвитку й широкому розповсюдженню. Чим є расизм сьогодні, чим він живиться, на які настрої спирається і якими політичними силами підтримується? Редакторська група «Спільного» запрошує читачів і читачок до дискусії навколо запропонованих матеріалів. Маємо надію, що цей номер розкриє багатоплановість феномену расизму сьогодні.

    Далее
  • Кінець американської академії

    Кінець американської академії

    • Статьи
    • 28/08/2012

    Моя подруга — викладач-сумісник (ад’юнкт-професор). У неї диплом PhD з антропології, вона викладає в університеті, де їй платять $2 100 за курс. Вона – професор, але не Професор. Вона, як і 67 відсотків викладачів американських університетів, працівник на неповній ставці, чий контракт можуть поновити чи не поновити наступного семестру. Вона не отримує ані пільг, ані медичного страхування.

    Далее
  • НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ

    НЕВРАХОВАНІ ГОЛОСИ

    • Статьи
    • 17/08/2012
    Починаючи з січня 2011 року за сприяння профспілкових активістів, дослідників, журналістів, митців і усіх зацікавлених в рамках дослідницького проекту і формування архіву “Праця і робітничий рух в Україні. Архів і дослідження” збираються і аналізуються матеріали, що стосуються становища робітничого класу, змін, що відбулися у класовій структурі, а також форм класової експлуатації після розпаду СРСР. Окрім формально зайнятих робітників у традиційних секторах економіки (індустріального пролетаріату) ми звертаємося також до таких категорій робітників як: трудові мігранти, неформально зайняті вуличні торговці у кіосках, базарах, блошиних ринках, переходах, робітники мереж супермаркетів та закладів громадського харчування, будівельники, нестабільно зайняті офісні працівники нижчих ланок (т.зв. “офісний планктон”, що влкючає зокрема і “гручку” чи “нестандартну” зайнятість, стажування тощо), працівники у сфері освіти, охорони здоров’я (“бюджетники”), фрілансери у сферах науки і культури, працівники громадського транспорту, небезпечна і/або нелегальна робота. Далее
  • Захист прав робітників в умовах розповсюдження позикової праці: перспективи для України

    Захист прав робітників в умовах розповсюдження позикової праці: перспективи для України

    • Статьи
    • 15/08/2012

    Нестійка зайнятість набуває незліченних форм, характеристики яких варіюються від ситуації до ситуації, залежно від співвідношення сил працівників та роботодавців, потреб бізнесу та спроможності робітників захистити свої інтереси. Проте найбільш небезпечним проявом нової незахищеності робітників стали розщеплені, тристоронні трудові відносини, що виникають, коли до стандартної схеми «працівник-роботодавець» вклинюється якийсь посередник. Цей вид трудових відносин є найбільш дискусійним, але водночас – найменш осмисленим.

    Далее
  • Місто, криза і соціологія

    Місто, криза і соціологія

    • Статьи
    • 08/08/2012

    Критичний урбаніст Дейвід Гарві, подібно до кожного другого викладача, схильний ставити предмет свого зацікавлення в центр всесвіту. У нього урбанізація – це і найважливіший наслідок, і одна з головних передумов накопичення капіталу, тобто без капіталізму не було б сучасного міста, а без сучасного міста – капіталізму. У нього революція має будуватися навколо проблем міського простору, тобто він чекає на революцію не тільки в місті, а й через місто та заради нього.

    Далее
  • Нові робітники

    Нові робітники

    • Статьи
    • 06/08/2012

    «Множинні суспільства» плантаційних колоній не є особливим типом суспільства. Вони є специфічним історико-географічним проявом загальної тенденції капіталістичного способу утворювати «доступну масу» робітників з різноманітних спільнот і тоді кидати ту масу в місця розбіжностей для задоволення мінливих потреб капіталу. В усіх таких випадках спосіб відновлює основне відношення між капіталом і робочою силою. Водночас він поновлює різнорідність набутої робочої сили. І здійснює він це двома способами: ієрархічним розташуванням груп і категорій робітників відносно одна одної і невпинним продукуванням й оновленням символічно означених «культурних» відмінностей між ними.

    Далее