• ЧОМУ ЧИТАТИ «КАПІТАЛ» СЬОГОДНІ?

    ЧОМУ ЧИТАТИ «КАПІТАЛ» СЬОГОДНІ?

    • Статьи
    • 02/06/2009

    Міхаель Гайнрих - німецький політолог і математик, редактор «Журналу критичної соціології PROKLA», автор книг «Наука про вартість», «Критика політичної економії: Вступ», «Як читати «Капітал» Маркса?» В останній із цих книг, виданій 2008 року в Штутґарті, Гайнрих коментує перші дві глави «Капіталу» Маркса. Це дуже докладний і навіть прискіпливий коментар, 50 сторінок Маркса автор пояснює майже на 300 сторінках. Це не випадково, адже саме на початку «Капіталу» пояснено ключові для подальшого читання поняття товару, вартості, абстрактної праці тощо. Ми пропонуємо переклад одного зі вступних параграфів цієї книги, в якому автор переконує в необхідності детального читання класичного твору тих людей, що вже налаштовані щодо капіталізму критично.

     

    Лондон сьогодніЗовсім не є самозрозумілим, що сьогодні потрібно інтенсивно читати «Капітал». Перший том вийшов 1867 року, тобто 140 років тому. Цілком виправдане питання, чи викладений у цій книзі аналіз сьогодні взагалі актуальний. Хіба відтоді не змінилося багато чого? Що «Капітал» сьогодні став багато в чому нерелевантним, твердять не тільки праві критики Маркса, а й ціла низка лівих критиків капіталізму. Зрештою, потрібно читати «Капітал» самому, аби мати змогу відповісти на це питання. Маркс писав «Капітал» у 1860-х і 1870-х роках у Лондоні. Близько середини ХІХ ст. капіталістичний спосіб виробництва найдалі просунувся в Англії; лише з великим відставанням йшли Франція, Німеччина та США. Беззаперечним капіталістичним осередком тоді був Лондон. Тут знаходився найважливіший у світі фінансовий центр, тут билося серце капіталістичного світу. У парламенті та пресі економічні питання обговорювали жвавіше та інтенсивніше, ніж в інших країнах. «Політична економія», як тоді називали економічну науку, на початку ХІХ ст. найрозвинутішою була в Англії, а в бібліотеці Британського музею в Лондоні знаходилося найбільше на той час зібрання економічної літератури. Тож те, що Маркс на вимогу пруського уряду мусив залишити Париж та переселився 1849 року до Лондона, було величезним щасливим випадком: у жодному іншому місці світу він не міг би вивчити капіталізм краще, ніж там.

    Далее
  • Перерозподіл чи визнання?

    Перерозподіл чи визнання?

    • Статьи
    • 14/05/2009

    Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.redistribution-or-recognition

    У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

    Далее
  • Страх рождает светлое будущее

    Страх рождает светлое будущее

    • Статьи
    • 02/05/2009

    Георгий Дерлугьян

    Руслан Хестанов, Виталий Лейбин

    Профессор социологии Северо-Западного университета (Чикаго, США) Георгий Дерлугьян робеет, когда думает о тех нестандартных решениях, которые требуются для выхода из нынешнего глобального кризиса. Вместе с тем именно масштабность происходящего заставляет его предполагать, что жизнь людей радикально изменится к лучшему, а общество станет более справедливым. Но для этого кое-что должно кардинально поменяться

    Что в сегодняшнем мире уже не может не измениться? И о каких временных рамках здесь можно говорить?

    Не могут не измениться по крайней мере три вещи. Во-первых, главенствующая роль США. Во-вторых, корпоративная модель управления бизнесом. В-третьих, уйдут в прошлое неолиберальная идеология и глобализация, основанная на главенстве западных финансовых институтов.

    Далее
  • Крайне современный Маркс

    Крайне современный Маркс

    • Статьи
    • 28/04/2009
    Лео ПАНИЧ Экономический кризис принес возрождение интереса к Карлу Марксу. Мировые продажи 'Капитала' взлетели (в 2008 один-единственный немецкий издатель продал тысячи копий по сравнению с сотней, проданной за год до этого), что является мерилом кризиса столь масштабного по размаху и разрушениям, что он привел мировой капитализм - и его жрецов - в идеологический 'штопор'. И все же, хотя вера в нео-либеральные традиции потерпела крах, зачем воскрешать Маркса? Начнем с того, что Маркс сильно обогнал свое время, предсказав успешную капиталистическую глобализацию последних десятилетий. Он безошибочно предвидел многие из судьбоносных факторов, которые послужили причиной для сегодняшнего мирового экономического кризиса: то, что он называл 'противоречиями', присущими миру, состоящему из конкурентных рынков, производства товаров и финансовых спекуляций. Далее
  • ПРО АКУМУЛЯЦІЮ КАПІТАЛУ

    ПРО АКУМУЛЯЦІЮ КАПІТАЛУ

    • Статьи
    • 17/04/2009
    capital-accumulationВсеволод Голуб В сучасній економічній думці в світі, особливо після Другої світової війни, в центрі уваги стає економічна динаміка, проблеми економічного росту і розвитку країн і народів, проблеми акумуляції капіталу. На ці теми написані вже великі томи праць, як також не випадково перевидано недавно в Америці університетським виданням «Акумуляцію капіталу» Рози Люксембурґ. Світ справді надто довго не звертав уваги на проблему економічного росту і розвитку. Його увага була звернута на це останнім часом з кількох причин. Темпи економічного росту совєтського бльоку виявилися вищими за темпи росту капіталістичного бльоку. На арену історії вийшли так звані «економічно недорозвинуті країни», бувші колонії, що тепер усамостійнилися і хочуть рости й розвиватися, хочуть індустріялізуватися і потребують для цього капіталу. Шалено швидкий розвиток науки і техніки знаходиться останнім часом в конфлікті з надто повільним розвитком економіки, не може вживатись і використовуватись у повній мірі для добра людства, бо існуючі економічні інституції, як і рівень розвитку продукційних сил та нестача капіталу, перешкоджають цьому. І так далі. Всі ці причини поставили проблематику економічного росту в центрі уваги і вона безперечно ще довго й довго тут залишиться. Далее
  • Повесть о том, как один интеллектуал электоральные массы кормил

    Повесть о том, как один интеллектуал электоральные массы кормил

    • Статьи
    • 16/04/2009
    В начале апреля на самом популярном украинском информационно-аналитическом ресурсе «Украинская правда» появилась статья некоего Михаила Соколова «Кризис проедания». Автор поражает воображение читателя комбинациями умных слов и словосочетаний, чтобы тот сразу понял, что имеет дело с настоящим интеллектуалом, который хорошо разбирается в вопросе и знает, что говорит. Между тем, говорит он вещи довольно незамысловатые, высказанные еще в позапрошлом веке, а опровергнутые на заре прошлого столетия. Дескать, народец у нас неважный, более того, «экономически неэффективный». Любит, стервец, кушать и размножаться, а работать не очень любит – зря только небо коптит. И бессовестно проедает богатства, нажитые непосильным трудом горстки «экономически эффективных граждан». Далее