• ЛЮМПЕН-БУРЖУАЗІЯ І ГАНГСТЕРСЬКИЙ КАПІТАЛІЗМ У КОЛУМБІЇ

    ЛЮМПЕН-БУРЖУАЗІЯ І ГАНГСТЕРСЬКИЙ КАПІТАЛІЗМ У КОЛУМБІЇ

    • Классовая эксплуатация
    • 22/04/2011
    Протягом останніх десятиліть у Колумбії склався капіталізм із гангстерським ухилом, кримінальні й мафіозні риси якого вже не епізодичні чи пов’язані з окремими особами, що займають посади президента республіки або високу посаду в структурі державного управління, а становлять собою складові елементи сучасної фази накопичення капіталу. Це можна пояснити, якщо пригадаємо, що «мафія завжди є капіталістичним бізнесом із сильним додатковим чинником: загрозою застосування насильства. Проте її сутність є й буде сутністю кримінального бізнесу, спрямованого на накопичення капіталу». Далее
  • Лікнеп про класову боротьбу

    Лікнеп про класову боротьбу

    • Классовая эксплуатация
    • 06/04/2011

    Коли на моєму магістерському курсі з соціальної теорії ми вивчаємо Маркса, завжди хоч один із студентів скаже щось на кшталт: «Класова боротьба не загострюється, як того очікував Маркс. У сучасних капіталістичних суспільствах класова боротьба зникла. Тож хіба не ясно, що Маркс помилявся і його ідеї не мають великої цінності сьогодні?».

    Далее
  • ТАЄМНИЦЯ: ЯК БАГАТСТВО СТВОРЮЄ БІДНІСТЬ У СВІТІ

    ТАЄМНИЦЯ: ЯК БАГАТСТВО СТВОРЮЄ БІДНІСТЬ У СВІТІ

    • Классовая эксплуатация
    • 24/12/2009

    Майкл ПАРЕНТІ

    Існує «таємниця», яку ми повинні пояснити. Як так стається, що з разючим зростанням корпоративних інвестицій, закордонної допомоги та міжнародних позик бідним країнам –так само разюче зростає і бідність по цілому світу? Кількість людей, які живуть у бідності, збільшується швидше, ніж населення світу. Як це зв’язати докупи?

    Впродовж останніх півстоліття промисловість і банки США (та інші західні корпорації) масово інвестують у бідні регіони Азії, Африки та Латинської Америки, відомі як «Третій світ». Транснаціональних інвесторів приваблюють багаті природні ресурси, високий прибуток внаслідок низькооплачуваної праці, а також майже повна відсутність податків, природоохоронних правил, необхідності забезпечення соціальних гарантій для робітників тощо.

    Уряд США субсидує цей відтік капіталу, надаючи корпораціям податкові пільги на їхні закордонні інвестиції, ба навіть сплачуючи частину витрат на переміщення бізнесу – часто викликаючи обурення профспілок вдома, які бачать, як їхні робочі місця випаровуються.

    Далее
  • Маніфест комуністичної партії

    Маніфест комуністичної партії

    • Классовая эксплуатация
    • 05/10/2009

    Привид бродить по Европі — привид комунізму. Всі сили старої Европи об’єдналися для священного цькування цього привиду

    Далее
  • Перерозподіл чи визнання?

    Перерозподіл чи визнання?

    • Гендер
    • 14/05/2009

    Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.redistribution-or-recognition

    У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

    Далее