• НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

    НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

    • Образование, наука, знание
    • 04/06/2015
    [:uk]Перша заступниця Міністра освіти і науки України Інна Совсун в одному зі своїх виступів порівняла роботу в Міністерстві з їздою на зламаному велосипеді. Мовляв, бюрократія гальмує роботу. Проте сьогодні цей «транспорт», озброївшись реформою вищої освіти та новим переліком галузей знань і спеціальностей, чимдуж мчить до Європи. Рівно через місяць після інтерв’ю Інни Романівни Совсун для газети «Факти», яке наробило багато галасу, на сайті Освіта.ua з’явилося «знамено» реформи ― новий перелік галузей знань та спеціальностей. Зі 150 спеціальностей залишилося 109. Уже місяць обурене студентство намагається розібратися, що ж коїться із вищою освітою. І, на жаль, ані сама пані Совсун, ані співавтор Закону про вищу освіту (останній, за словами заступниці Міністра, має безліч недоліків) Єгор Стадний, ані адміністрація університетів не можуть пояснити, що відбувається. Для чого ламають старий механізм та що нового пропонують? Необхідність реформування МОН пояснює потребою інтегруватися в Європейський простір. Здавалося б, логічними цілями мають бути покращення якості української освіти та можливості навчання і працевлаштування наших студентів за кордоном. Далее
  • ЧИ ВАРТО ІДЕАЛІЗУВАТИ ЗНО?

    ЧИ ВАРТО ІДЕАЛІЗУВАТИ ЗНО?

    • Слайдер
    • 02/06/2015

    [:uk]Конфлікт між абітурієнтами/їх батьками та центром оцінювання якості освіти щодо неоднозначно сформульованих варіантів відповідей у тесті з української мови та літератури, що розгорнувся близько місяця тому, не є поодиноким випадком. Подібні скандали трапляються щороку, і в цьому немає нічого дивного, адже в ситуації, коли один бал може коштувати вступу до університету, а варіанти відповідей у тесті залишають певний простір для інтерпретацій (як у випадку зі скандальними завданнями №29-33 (LB.ua 2015), яких у формалізованому оцінюванні гуманітарних предметів, на жаль, важко уникнути), обурення з приводу необ’єктивного оцінювання, з одного боку, та відстоювання експертного авторитету, з іншого, є неминучими.

    Далее
  • «ЛОКШИНА НА ВУХАХ» ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЕКСПЕРТІВ або дещо про те, як не слід організовувати дискусії

    «ЛОКШИНА НА ВУХАХ» ГРОМАДСЬКОСТІ ТА ЕКСПЕРТІВ або дещо про те, як не слід організовувати дискусії

    • Образование, наука, знание
    • 20/05/2015
    [:uk]Успішна зміна — це зміна, яка збалансовано включає в себе три складові — конкретні мету/цілі, наявні історичні обмеження і ресурси. В нашому випадку ціллю є доступна та якісна освіта для кожного, обмеження — наявний історичний та інституційний розвиток системи української освіти, і ресурси зі знаком мінус — чинна загальна політика МОН щодо не збільшення, а скорочення видатків на вищу освіту і самі реформи освіти в бюджеті 2015 року. Чи можна за таких умов розпочати і провести функціональні реформи вищої освіти з огляду на їх цілі? Сумнівно, адже справжні реформи у цій сфері потребують саме збільшення капіталовкладень у студентів/ викладачів/вчених і в науково-освітню інфраструктуру, а МОН для цього мало що робить, на відміну від силових відомств, які нещодавно попрохали для себе у Мінфіну додаткових видатків на 17 мільярдів гривень до вже отриманих (тільки один бюджет Міноборони сягає 44 мільярдів), і їм, вустами міністра фінансів, пообіцяли ці кошти знайти протягом найближчих тижнів. Далее
  • Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

    Ілюзія свободи: чи проблема тільки у скороченні переліку спеціальностей?

    • Слайдер
    • 14/05/2015

    [:uk]Постанова кабміну «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» від 29.04.2015 зустріла хвилю обурення, викликану відсутністю у новому переліку 41 напряму підготовки. Позиція академічної спільноти, яку це торкається напряму, є цілком очікуваною, але дискутуючи з приводу доцільності таких змін важливо розмежовувати конфлікт інтересів з одного боку, та суперечливість кроків МОН і ширший контекст неоліберальних освітніх трансформацій з іншого, який показово підкріплює ця, на перший погляд, несуттєва коректива.

    Далее
  • ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    ПРОБОЇНА НА КОРАБЛІ або що робити, якщо сусід кричить «Полундра»

    • Образование, наука, знание
    • 06/05/2015
    [:uk]До останнього року ніколи особливо не цікавився еміграцією. Про факт поширеного «тікання мізків» з країни чув багато, але не придавав йому особливого значення і жодних планів на виїзд не робив. Моя життєва позиція кардинально змінилася з початком бойових дій та загостренням ситуації в українській економіці. Чим далі до лісу – тим більше дрів. У нашому випадку – чим довше триває військовий конфлікт та криза, тим менше надії на нормальне життя після них. Якщо спочатку були надії, що «до осені все вщухне», то тепер очікування «за три роки настане мир і стабільність» видаються достатньо оптимістичними. Наш корабель налетів на рифи, вода швидко заливає нижні трюми, і особливо лякливий матрос кричить: «Полундра! Покинути корабель!». Чи правий він? Далее
  • ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

    ОСВІТА БЕЗ НУЖДИ

    • Образование, наука, знание
    • 16/04/2015
    [:uk]Разом із тим, не можу погодитися із не надто радикальною візією авторки. Замість того, щоб доводити потенціал концепції emeritus до кінця – гарантованого (академічного) доходу, вона впирається на «політиці можливого», зазначаючи, що за складних економічних і воєнних умов України наївно було би вимагати всезагальної безкоштовної освіти. Натомість, гроші на емеритів мають віднаходитися в темних норах університетських бюджетів, які давно стали такими собі «чорними ящиками», в яких за умов прозорої ревізії можна віднайти вдосталь додаткових ресурсів. При цьому, авторка чомусь недобачає, що наступний крок, який логічно випливає з ревізії бюджетів вишів – це ревізія державного бюджету. І віднаходження коштів на всезагальну безкоштовну освіту. При чому, авторка сама ж окреслює потенційний засіб, як цю безкоштовну освіту можна зробити істотно менш бюрократичною та інерційною, ніж у радянському аналогу. Потрібно забезпечити всіх – від студентів_ок до академічних пенсіонерів_ок – гарантованими доходами і/або безкоштовними послугами на базові потреби. Далее