• СТАН ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФРАНЦІЇ ТА РОСІЇ

    СТАН ВИЩОЇ ОСВІТИ У ФРАНЦІЇ ТА РОСІЇ

    • Слайдер
    • 25/01/2013
    Шарль Сульє — французький соціолог, викладач університету «Париж-VIII». Інтереси: соціологія та демографія вищої освіти, соціологія науки, історія університету «ПарижVIII». charles.soulie@neuf.fr Алєксандр Бікбов — російський соціолог, співробітник Центру Моріса Хальбвакса (Париж), редактор журналів «Логос» та «Пушкін». Наукові інтереси: соціологія вищої освіти, соціологія науки, академічне самоврядування. http://a.bikbov.ru Далее
  • Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

    Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

    • Слайдер
    • 09/01/2013

    Я маю на увазі, що ми повинні думати про цю проблему не лише в економічній площині, адже спершу всі думають саме про фінансовий бік проблеми: яка вартість навчання, які переваги й таке інше, а не про суспільну роль університету, його призначення. 

    Далее
  • SEX У НАШОМУ СЕЛІ (ЗРІЗ «РАДИКАЛЬНОЇ» СВІДОМОСТІ)

    SEX У НАШОМУ СЕЛІ (ЗРІЗ «РАДИКАЛЬНОЇ» СВІДОМОСТІ)

    • Гендер
    • 08/01/2013
    Зрештою, тільки наше небайдуже та активне ставлення до тих ірраціональних sex-покручень студентської свідомості, що розгортаються у деяких вишах, може змінити ситуацію на користь раціональності. Тільки воно може скерувати її в конструктивне русло всупереч усім зовнішнім несприятливим обставинам та, врешті-решт, розсіяти гендерне мракобісся. Університет багато разів виступав джерелом просвітництва і генератором соціальних змін, чому б до цього не вдатися і в теперішні темні часи. Далее
  • ЛИСТ «НОВИМ ЛІВИМ»

    ЛИСТ «НОВИМ ЛІВИМ»

    • Слайдер
    • 04/01/2013

    Чарльз Райт Міллз (1916-1962) — видатний американський соціолог, один із небагатьох публічних інтелектуалів, які наважувалися займати ліву позицію в маккартистські післявоєнні роки у США. Міллз суттєво вплинув на ідеї американських та британських нових лівих рухів. Серед його найважливіших робіт дослідження зрощення військової, політичної та економічної еліти у США («Владна еліта») та відчуження в бюрократичних інституціях зростаючого в ті часи «середнього класу», масового прошарку «білих комірців» — офісних працівників («Білі комірці: американські середні класи»). Найбільш впливова книжка Міллза «Соціологічна уява» лишається класичним вступом до професії для критичного ангажованого соціолога, завдання якого — виявляти соціальні причини приватних проблем окремих людей та привертати до них увагу широкої громадськості. Міллз також був автором популярних полемічних памфлетів з критикою «холодної війни», зовнішньої політики США і СРСР та на підтримку Кубинської революції. «Лист до нових лівих» — можливо, найбільш впливовий з політичних текстів Міллза.

    Далее
  • П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    П'єр Бурдьє: «Мене можна об'єктивувати, як і будь-кого іншого...»

    • Слайдер
    • 10/12/2012

    [:uk]Питання не у захисті мене самого, моєї особистості, моєї приватності, а у захисті автономії мого дискурсу та відкриттів – якщо їх можна так назвати – відносно випадку поодинокої особи, якою я є. Це не означає, що я – конкретний індивід П’єр Бурдьє – можу уникнути об’єктивації: мене можна об’єктивувати як і будь-кого іншого і як будь-хто інший я маю смаки та уподобання, які відповідають моєму статусу та соціальному простору. Мене можна соціально класифікувати і я знаю, яку позицію займаю у соціальній класифікації. Маючи розуміння моїх праць, можна з легкістю встановити низку речей про мене зі знання цієї позиції та того, що я пишу. Я дав чимало інструментів, необхідних, аби це здійснити; решту залиште мені…

    Далее
  • ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    ЛОЗИНКА КУЩА БУЗИНОВА

    • Слайдер
    • 21/11/2012
    Коли Лозинський говорить про завдання історика, «шанування себе» та «наші громадські гроші», він фактично ставить знак рівності між потребами (ультра)правих політиків (які так само, як їхні російські колеги, паразитують на історичних темах), авторитарної чи навіть тоталітарної держави та потребами українців. Але українцям не потрібні ані такі політики, ані така держава, ані безхребетні, лестиві, неконкурентноспроможні на міжнародній арені, кон’юнктурні «служники ідеології», що замовчують і брешуть по команді згори. Ну, принаймні мені такі не потрібні точно. Такого роду «пісакі» з радістю повернуться до принципу «наш советский неандерталец – самый прогрессивный в мире». Вони прагнуть повернутися до часів, коли партія і держава визначала «дєжурную» істину – просто тепер це буде ідеологічно «своя» партія. «Совок» у вишиванці для них уже не «совок». Далее