• ВІЗУАЛЬНІ ДОКАЗИ «СУДОВОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ»

    ВІЗУАЛЬНІ ДОКАЗИ «СУДОВОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ»

    • Статьи
    • 03/12/2010

    Цим текстом «Спільне» продовжує серію коротких критичних коментарів щодо мистецьких подій. Цього разу розглядаємо міждисциплінарний проект «Судовий експеримент», що тривав у Центрі візуальної культури з 12 жовтня по 12 листопада 2010 року, та продовжився конференцією «Протест і місто» (22 – 26 листопада) і виставкою «Гоголівська, 32» (26 листопада – 22 грудня)

    Далее
  • ЛІС ЗА ДЕРЕВАМИ. Рух «Зеленого фронту» від локального протесту до широкої платформи

    ЛІС ЗА ДЕРЕВАМИ. Рух «Зеленого фронту» від локального протесту до широкої платформи

    • Статьи
    • 01/12/2010
    Виразна і складно пояснювана особливість 2010 року: багато визначних політичних конфліктів розгортаються навколо лісів і парків. Локальна суперечка щодо Хімкінського лісу поділила російські ЗМІ, політикум, навіть рок-співаків і реперів на два табори, вивела на поверхню наявність суперечностей у кремлівських коридорах і закінчилася відставкою всемогутнього, як здавалося, московського мера. Рубка парку під вокзал у Штутґарті та неадекватна реакція поліції на громадський протест опинилися на передніх шпальтах німецьких газет, викликавши багатотисячні демонстрації, і правляча партія нині стрімко втрачає позиції в регіоні, який досі вважався її бастіоном. У Харкові будівництво дороги крізь парк Горького, підкріплене, м’яко кажучи, сумнівними аргументами, позбавлене підтримки з боку більшості харків’ян(ок) та проведене з застосуванням силових методів, стало головною перед- і післявиборчою темою, а навколо «Зеленого фронту», низового руху за збереження парку, сьогодні гуртуються міські громадські організації та активіст(к)и найрізноманітніших спрямувань. У всіх цих випадках сама вирубка та насамперед мотиви, що стоять за нею, виявили низку багатьох конфліктних ліній, що в конкретній ситуації перетинаються в одній точці, протесті проти знищення зелених насаджень, і далі спиралеподібно розкручуються, захоплюючи все більше людей і дратівливих соціальних питань. У випадку історії з харківським парком Горького я виділив боротьбу за збереження природного середовища, класове протистояння, боротьбу проти виникнення поліцейської держави, поділ міського громадського простору, конфлікт поміж «біло-блакитним» та «помаранчевим» таборами, намагання створити «ефективну вертикаль» влади на міському рівні та опір цим спробам. При цьому я припустив, що центральним із цих конфліктів є конфлікт класовий, навіть якщо більшість учасниць та учасників конкретного локального протистояння цього не усвідомлюють. Далее
  • Ненасильство неефективне

    Ненасильство неефективне

    • Статьи
    • 30/11/2010

    Існує єдина модель історичних маніпуляцій та вибілювання доказів у кожному конкретному випадку перемоги, заявленому активістами ненасильницького спротиву.  Пацифістська позиція з необхідністю означає, що успіх є наслідком пацифістської тактики – і виключно пацифістської тактики, тоді як решта з нас вірить, що зміни є наслідком усього спектру присутніх у будь-якій революційній ситуації тактик, за умови, що вони застосовані ефективно.  Через те, що жоден значний соціальний конфлікт не виявляє одноманітності тактик та ідеологій, інакше кажучи, у всіх подібних конфліктах проявляються пацифістські тактики і, безперечно, непацифістські тактики, пацифістам залишається або переписувати історію, яка не підтверджує їх ідей, або ж, навпаки, перекласти провину за свої невдачі на насильницьку боротьбу, що мала місце у той же час.

    Далее
  • ДВЕ АМЕРИКИ

    ДВЕ АМЕРИКИ

    • Статьи
    • 29/11/2010

    Николь КОЛСОН

    Миллионы американцев живут за чертой бедности, без надежды на лучшее будущее. Но есть и единицы, у которых дела идут совсем неплохо.

    Незадолго до полуночи, в конце каждого месяца, любопытная сцена разыгрывается на складах Уол-Март [1] по всей стране. Покупатели приходят на склады и начинают наполнять корзины самым необходимым – это молоко, хлеб, яйца, детское питание, подгузники, - в ожидании полуночи, когда они, наконец, смогут за это расплатиться на кассе.

    Потому что их продовольственные талоны [2] на следующий месяц и дающие право на пособие государственные электронные карты активируются в полночь.

    Как недавно отметил генеральный директор Уол-Март в США :

    «Наши продажи в эти первые несколько часов начинающегося месяца существенно, значительно выше, чем в остальное время. Если задуматься, что может заставить людей пойти среди ночи за детским питанием? Единственная причина – необходимость, это значит, что они долго ждали этого момента. Если бы это было не так, то мы ведь открыты 24 часа – можно прийти в 5, в 7, в 10 утра. Но если ты пришел в полночь, значит, у тебя есть на это причины».

    Причина, разумеется, бедность.

    Далее
  • Киберпанк как зеркало позднего капитализма

    Киберпанк как зеркало позднего капитализма

    • Статьи
    • 26/11/2010

    До слова было явление, наметившийся в начале 80-х поворот в американской фантастике, ощущение, что вот-вот произойдет нечто новое - и уже затем появилось звучное, многообещающее слово - киберпанк. Термин был придуман писателем Брюсом Бетке и подхвачен журналистом и литературным критиком Гарднером Дозуа для описания стиля произведений таких авторов, как Уильям Гибсон, Брюс Стерлинг, Руди Рюкер, Джон Ширли, Пэт Кэдиган. В близкой киберпанку стилистике написан и роман Майкла Суэнвика «Вакуумные цветы». А в 1986 году появилась антология «Mirrorshades: The Cyberpunk Anthology» («Зеркальные очки: антология киберпанка»), составленная Брюсом Стерлингом.

    Далее
  • Журнал «Спільне», № 2: Трансформації міського простору

    Журнал «Спільне», № 2: Трансформації міського простору

    • Номера журнала
    • 25/11/2010

    [:uk]Природа великих міст динамічна, вони перебувають у стані постійної зміни. Однак за останні кілька десятиліть міста світу трансформувались особливо помітно. Більше того, ми можемо назвати основну рушійну силу цих трансформацій – неоліберальна реструктуризація. Результати переходу до постіндустріальної постфордистської економіки, за словами Девіда Гарві, «відображені в просторових формах наших міст, в яких зростає питома частка фортифікованих територій, закритих спільнот і приватизованих публічних просторів, що перебувають під постійним наглядом». Гарві пише про перехід до «підприємницької» (entrepreneurial) моделі управління містом. Ця модель передбачає конкуренцію між містами та партнерство між місцевою владою і бізнесом (private-public partnership), в результаті якого прибутки отримують приватні компанії, а видатки стають суспільними. Це тільки деякі з рис нового обличчя міста. На початку 90-х років ці глобальні процеси набули актуальності і для Східної Європи та зокрема України. Наші міста так само зіткнулися з проблемами деіндустріалізації, приватизації і комерціалізації публічного простору і намагаються влитися в світову міжміську конкуренцію, хоча, безперечно, пострадянський простір має свою специфіку. Світова перспектива в цьому випуску представлена Девідом Гарві, одним з провідних марксистських теоретиків міста, що аналізує урбанізацію з точки зору її ролі в капіталістичній системі; Майком Девісом, який пропонує оптимістично-утопічний погляд на майбутнє міст, та Владом Михненком, з яким ми поговорили про його участь у міжнародному проекті «Різноманіття неолібералізму та альтернативні регіональні та міські стратегії».

    Далее