• Марксизм і проблеми глобальних соціальних трансформацій: діалектика теоретичної еволюції

    Марксизм і проблеми глобальних соціальних трансформацій: діалектика теоретичної еволюції

    • Статьи
    • 04/06/2010

    Юрій ДЕРГУНОВ

    За сучасних політичних умов у світі відбувається активне відродження інтересу до марксистської теорії [1], що підтверджується як визначними роботами, присвяченими її розвитку та новим напрямкам (Boron, Amadeo, González 2006), так і активним залученням марксистської методології у дослідженні соціальних і політичних трансформацій сьогодення (напр., Фостер 2007; Харви 2007; Gandarilla Salgado 2006; Harvey 2003, 2006; Petras, Veltmeyer 2001). На превеликий жаль, соціальні науки на пострадянському просторі і, зокрема, в Україні залишаються осторонь цієї значної тенденції, балансуючи між позитивістською апологетикою реальності та постмодерністським агностицизмом, відтак, проблема сучасного стану марксизму як критично-теоретичної альтернативи теоріям «основного напрямку» (Чилкот 2001; Dussel 2001) видається актуальною.

    Автор мав на меті продемонструвати загальну логіку циклічного розвитку марксистської теорії та зв’язати його із марксистською теорією залежності, як важливим підвидом теорії імперіалізму, що була і залишається важливим носієм евристичного потенціалу досліджень глобальних соціальних трансформацій та їх наслідків для суспільств капіталістичної периферії.

    Далее
  • Перегорілі ліхтарі: Невиконання батьківських обов’язків чи невиконання обов’язків держави?

    Перегорілі ліхтарі: Невиконання батьківських обов’язків чи невиконання обов’язків держави?

    • Статьи
    • 03/06/2010

    «Почекаєш тут?», запитує мене Катя, коли ми підіймаємося ліфтом гуртожитку на поверх, де знаходиться її кімната. Я ствердно киваю – Каті соромно показувати мені свою кімнату, де крім неї і батьків живе три молодші сестри, а найменшого брата забрали в інтернат, бо для нього у кімнаті не було місця. Їй соромно теж, що її мама п’є (хоча п’є не вона одна, а більшість колишніх робітників, яких звільнили ще на початку дев’яностих, а не виселили з гуртожитку лише тому, що не знають, що з ними робити).

     

    Далее
  • Східний Тимор: забутий геноцид, замовчані проблеми

    Східний Тимор: забутий геноцид, замовчані проблеми

    • Статьи
    • 31/05/2010

    Які думки викликають у непідготовленого читача словосполучення «Східний Тимор», «Тимор-Лешті» чи «Демократична республіка Тимор-Лешті» – а так офіційно називається одна з останніх держав на політичній карті світу, що здобула незалежність (після неї у цьому списку лише Чорногорія, якщо не враховувати три частково визнані маріонеткові республіки)?

    Далее
  • Ерік Гобсбаум: Світ розладнується

    Ерік Гобсбаум: Світ розладнується

    • Статьи
    • 28/05/2010

    Ерік Гобсбаум (нар. 1917) - видатний британський історик-марксист, автор фундаментальної трилогії про "довге ХІХ століття" ("Доба Революції", "Доба Капіталу", "Доба Імперії") та книги про ХХ століття "Доба крайнощів", а також іще тридцяти книг, присвячених новітній історії, націоналізму, "винайденню традицій", джазу і багато чому іншому.

    Далее
  • Максим Буткевич: «Формується образ мігранта як загрози національній безпеці»

    Максим Буткевич: «Формується образ мігранта як загрози національній безпеці»

    • Статьи
    • 25/05/2010

    Україна стала прикордонним фільтром, буфером для убезпечення Євросоюзу від притоку «непотрібних» людей. «Непотрібних» – це жорстко, але власне, так воно і звучить. Крім посилення східного кордону ЄС, існує низка програм з боку Євросоюзу, скерованих на зміцнення структур, які би протидіяли нелегальній імміграції, у самій Україні. Це  допомога українським прикордонникам, угода про реадмісію, будівництво нових центрів тимчасового утримання нелегальних мігрантів за кошти ЄС тощо.

    Далее
  • МИСТЕЦТВО ПРАЦЮЄ БОЛЕМ У СОЦІАЛЬНОМУ ТІЛІ

    МИСТЕЦТВО ПРАЦЮЄ БОЛЕМ У СОЦІАЛЬНОМУ ТІЛІ

    • Статьи
    • 21/05/2010

    Тамара ЗЛОБІНА

    Про спільний проект кураторки Олесі Островської-Лютої, групи РЕП та Національного художнього музею.

    Навпроти мене стіна. Потріскана, зі слідами від куль, де-не-де видно древню цегляну кладку, крізь яку вже давно проростають трави. За нею – світлий і урочистий простір, який не втрачає своєї величі попри зруйнований дах і усі «тут був Вася». Зрештою, Васі вирішили засвідчити своє існування саме на цих стінах.

    Католицький костел святого Антонія, навпроти якого я стою, був збудований у Великих Межирічах, багатому волинському містечку, у 1702 році. Його прикрашали мармурові скульптури Томаша-Оскара Сосновського, орган і розкішна барокова різьба. У ХХ столітті євреїв розстріляли, поляків вивезли, місто перетворилось на село, костел на склад, панська садиба стала школою-інтернатом. Я чула багато історій про це місце від своїх родичів: від діда – як дитиною фехтував трубками від органу, які викинули на смітник; від дядька – які розкішні прикраси та скульптури були там, але ніхто не брав, бо з церкви і цвинтаря додому приносити не можна – а потім, в 90-х, то все понищили і попалили; від брата – про підземні ходи та пошуки скарбів. Сама ж уже бачила лише вицвілі фрески, порубані-попалені рештки дерев’яних скульптур, пір’я з ангельських крил та клаптики церковного шитва, які викопувала з куп сміття по кутках – і таки несла, попри протести бабці, додому.

    Далее