Статьи

ГЕНЕТИКА ПЕРЕТВОРИЛАСЯ НА ЛІВАЦЬКУ НАУКУ

• Статьи
• 23/10/2010

Науковий оглядач «Ґардіан» Олівер Джеймс пише, що генетика, яка в СРСР вважалася лженаукою, перетворюється на лженауку в очах капіталістів Заходу. Тому що праві політики не хочуть визнавати, що деякі хвороби спричинені не генетичною спадковістю, а економічними проблемами.

У 2001-ому, коли був анонсований проект розшифровки людського геному, психіатри покладали на нього неабиякі сподівання. Точне визначення функцій усіх генів остаточно доведе на молекулярному рівні той факт, що основна причина психіатричних захворювань – генетична спадковість. Ось про що мріяли психіатри.

А фармацевтичні компанії тим часом облизувалися, уявляючи, які гігантські доходи вони отримають від продажів унікальних панацей для кожної з ідіосинкразій.

Але пройшло десять років – і проект з розшифровки геному, непомітно для медіа, не знайшов підтвердження сподіванням психіатрів. Навпаки, тепер ми знаємо, що гени відіграють зовсім незначну роль у тому, що одна родина, соціальний клас чи етнічна група схильні страждати на психічні проблеми більше за інших.

Такий результат ще раніше передбачив Крейґ Вентер, один із чільних дослідників у проекті. Коли опублікували карту геному, він сказав: «Оскільки в людини тільки біля 25 тисяч генів, психологічні відмінності не можуть визначатися цими генами. Ключовим є середовище, у якому перебуває людина».

Криміналізація соціального протесту, профспілкової діяльності та лівого руху в Росії

• Статьи
• 21/10/2010

Представники державної влади, топ-менеджменту підприємств і компаній Росії активно намагаються криміналізувати діяльність незалежних профспілок, соціальних протесних рухів і лівих політичних організацій. Таку можливість владі і бізнесу надає російське антиекстремістське законодавство. В тексті федерального закону «Про протидію екстремістській діяльності» визначення екстремізму займають цілу сторінку. Закон відносить до екстремізму «насильницьку зміну основ конституційного ладу і порушення цілісності Російської Федерації», «публічне виправдання тероризму й іншу терористичну діяльність», а також «розпалювання соціальної, расової, національної чи релігійної ворожнечі».

АНАТОМИЯ ЛЕВОГО СЕКТАНТСТВА

• Статьи
• 19/10/2010

Иван ОВСЯННИКОВ

Тема сектантства, этой дурной болезни, буквально разъедающей постсоветскую левую, является предметом навязчивой рефлексии той (к сожалению, немногочисленной) части современных социалистов и коммунистов, которая вообще способна к критике и самокритике. Анекдотический образ оторванного от жизни начетника, живущего в мире идеологических абстракций и псевдоисторических мифов; не менее анекдотические истории бесчисленных расколов и свар на фоне перманентного бессилия стали неотъемлемой частью левацкого фольклора, а также источником пессимизма для тех левых, кому их собственная деятельность представляется чем-то большим, чем просто разновидностью групповой психотерапии. Итак, что же такое сектантство? Каковы социальные предпосылки этой формы квазирелигиозного сознания? Наконец, есть ли перспективы у российского левого движения?

СИМФЕРОПОЛЬ ПРОТИВ «796»: провинциальный протест национального значения

• Статьи
• 14/10/2010

За неделю до многотысячного всеукраинского студенческого протеста 12 октября полтысячи симферопольских студентов первыми выступили против одиозного постановления Кабмина № 796, вводящего платные услуги в университетах.

Перед тем как принять какое-либо непопулярное решение власти часто проводят его апробацию в одном из регионов. Исключение не составило нашумевшее введение платных услуг в вузах, решение о котором принял Кабмин 27 августа. В роли «подопытного кролика» чиновниками МОН был избран Таврический национальный университет – крупнейший вуз Крыма. Один из симферопольских студенческих активистов сравнил эту ситуацию с игрой в морской бой. Власти наугад поставили крестик в игровом поле… и нарвались на мину.

В пути с товарищами: Арундати Рой об индийских маоистах

• Статьи
• 13/10/2010

За рекой Индравати лежит местность, контролируемая маоистами, полицейские называют её «Пакистаном». Деревни там пусты, а лес полон людей. Дети, которые должны ходить в школу, предоставлены сами себе. В идиллических лесных поселениях бетонные здания школ либо взорваны и лежат в руинах, либо заполнены полицейскими. Разворачивающаяся в джунглях смертоносная война — это война, которой правительство Индии гордится — и в то же время стесняется.

ГУСИ І РЕВОЛЮЦІЯ

• Статьи
• 11/10/2010

Анастасія РЯБЧУК

«Звідки ти така взялася?» - питають мене бабусі на автобусній зупинці села Матіївка коло Батурина. Я посміхаюся - трохи дивно бути об’єктом цікавості, адже я ніколи не жила у справжньому селі, де усі все про всіх знають, а звикла до анонімності великого міста. Але мені ця цікавість подобається і я весело розповідаю, що приїхала в гості до Кості Москальця. «А, це той, шо поет?» Знову посміхаюся - у гостях у поета я теж ніколи не була! І відчуваю, що мені тут подобається: бо я в селі, де живе поет.

Це відчуття мене дивує. Взагалі я ніколи не любила ані сільської ідилії, ані поезії. Слідом за Марксом я більш схильна говорити про «ідіотизм» сільського життя, згадуючи шкільні канікули у бабусиному селищі біля руїн збанкрутілого шкірзаводу, колишні робітники якого один за одним спивалися і помирали, а молодь цілими днями нудилася, лузала «сємєчки» і грала в карти, чекаючи вечора, щоб вирядитися у «модний» одяг і піти «в центр» на дискотеку.

Там же «на селі» у мене виробилася алергія до поезії. Малою я любила римувати і писала про все на світі. Якось, на замовлення бабусі сіла писати про нашу річку Трубіж для районної газети. «Напиши про Трубайло, це ж древня річка, її і Шевченко в “Гайдамаках” оспівав!» І я написала – правда, під впливом не «Гайдамаків», а уроку з ботаніки:

Я купалась у Трубайлі Найпростіших там без меж І амеб, і інфузорій, І евглен зелених теж.

Але хоч я і не люблю села і поезії, я люблю селян і поетів.