• ОЛСІ ДУДУМІ ПРО ВИБУХ НАСИЛЛЯ В МАКЕДОНСЬКОМУ КУМАНОВО: «Гнів був спрямований не на етнічного, а на політичного іншого»

    ОЛСІ ДУДУМІ ПРО ВИБУХ НАСИЛЛЯ В МАКЕДОНСЬКОМУ КУМАНОВО: «Гнів був спрямований не на етнічного, а на політичного іншого»

    • Статьи
    • 19/05/2015
    [:uk]Близько четвертої ранку 9 травня у прикордонному місті почалася стрілянина, в якій троє охоронців порядку загинули, а кілька десятків дістали поранення. Протягом дня стрілянина та вибухи то вщухали, то відновлювалися, над деякими будівлями виднівся дим. У місті бачили близько півсотні людей у військовій уніформі без розпізнавальних знаків, озброєних автоматичною зброєю, снайперськими рушницями та гранатами. Протягом доби присутність поліції зростала: колони бронетранспортерів йшли дорогою зі столиці, над містом кружляли вертольоти. Влада оголосила операцію проти «скоординованих терористичних атак», нібито спланованих бойовиками, «підготовленими у сусідній країні». Далее
  • Якість життя для обрани

    Якість життя для обрани

    • Слайдер
    • 01/07/2013

    Якщо ж поглянути на статистику зростання нерівностей останніми десятиліттями, то не дивно, що прямо пропорційно зростає і кількість «заґратованих спільнот» чи не в кожному сучасному місті (в Україні у формі відгороджених елітних мікрорайонів чи «котеджних містечок»). Завдяки дослідженням, присвяченим сучасному феномену «заґратованих спільнот», ми бачимо яким чином бажання затишку і комфорту разом із переконанням, що «висока якість життя» можлива лише для обраних, штовхає заможних людей будувати мури навколо свого маленького приватного клаптика раю. Серед урбаністів, що досліджують проблему заґратованих спільнот, окремо варто згадати Сету Лоу — професора Міського університету Нью Йорка, колишнього директора Американської Антропологічної Асоціації (з 2007 до 2009 року) і члена «Центру місця, культури і політики», директором якого є Девід Гарві. У своїй книзі «За мурами: життя, безпека і прагнення щастя у фортеці Америка» Сета Лоу описує, як класове розділення породжує страх та недовіру, що підштовхують до утворення специфічної організації простору, яка, в свою чергу, формує простір соціальний, ще більше зміцнюючи класове розділення. Прослідкувати формування цієї нескінченної спіралі, на яку впливають так багато факторів, можна лише вдаючись до синтезу різноманітних методів дослідження. Вивчаючи протягом року життя заґратованих спільнот Сан-Антоніо та Нью-Йорка, Лоу поєднує включене спостереження, інтерв’ю, контент-аналіз та критичний дискурс-аналіз. Такий синтез дає можливість не тільки визначити, хто і з яких причин оселяється в заґратованих спільнотах, а й проаналізувати, яким чином їхні мешканці легітимують для себе сегрегацію міського простору, зовні уникаючи при цьому відвертого расизму чи класової зверхності. Як зауважує сама авторка, дослідження не дає аналізу маркетингових стратегій (питання, чому забудовникам вигідно будувати заґратовані спільноти, лишається винесеним за дужки). Цю білу пляму, однак, компенсує можливість побачити ці спільноти очима їхніх мешканців.

    Далее