Украина

АРХІВИ ПО-НОВОМУ: ЩЕ БІЛЬШЕ (НЕ)ДОСТУПНІ?

• Слайдер
• 09/06/2015

[:uk]Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917―1991 років» є ключовим і має неабияку вагу, на жаль, зовсім непозитивну. По-перше, він передбачає безглуздий та затратний процес; по-друге, дає чудову нагоду новому керівнику УІНП монополізувати та обмежити доступ на значний період до певних документальних пластів, що не відповідають його примітивному баченню новітньої історії України, або в гіршому випадку може призвести до їх знищення. Відповідно, неупереджене вивчення історії СРСР, ОУН, УПА тощо, стане неможливим. Звісно, чи втіляться у життя всі вище зазначені загрози, ми зможемо сказати лише під час проведення відповідних передач документів. Далее

НАДЛИШКОВІ ПАТРІОТИ

• Война и национализм
• 08/06/2015

[:uk]У будь-якому разі, ідейні, озброєні люди з бойовим досвідом, які, водночас, не підпорядковуються владі, ба більше ― вважають її своїм ворогом ― це найстрашніша для цієї влади загроза. Відтак вона, влада, буде максимально убезпечувати себе. Може, саме це і є причиною того, що найкраща зброя постачається не до підрозділів на передовій, а до Нацгвардії у другій-третій лініях оборони, на що скаржилися військові зимою. А тих добровольців, які повернуться до мирного життя, а потім захочуть взяти участь в акціях протесту, будуть радо бити колишні соратники, які за ці місяці вже остаточно освоїлися в системі силових структур України. Ну а кількість місць в МВС та СБУ обмежена. Отож «надлишковим патріотам» доведеться ставати «обивателями». Далее

НА «ЗЛАМАНОМУ ВЕЛОСИПЕДІ» В ЄВРОПУ

• Образование, наука, знание
• 04/06/2015

[:uk]Перша заступниця Міністра освіти і науки України Інна Совсун в одному зі своїх виступів порівняла роботу в Міністерстві з їздою на зламаному велосипеді. Мовляв, бюрократія гальмує роботу. Проте сьогодні цей «транспорт», озброївшись реформою вищої освіти та новим переліком галузей знань і спеціальностей, чимдуж мчить до Європи. Рівно через місяць після інтерв’ю Інни Романівни Совсун для газети «Факти», яке наробило багато галасу, на сайті Освіта.ua з’явилося «знамено» реформи ― новий перелік галузей знань та спеціальностей. Зі 150 спеціальностей залишилося 109. Уже місяць обурене студентство намагається розібратися, що ж коїться із вищою освітою. І, на жаль, ані сама пані Совсун, ані співавтор Закону про вищу освіту (останній, за словами заступниці Міністра, має безліч недоліків) Єгор Стадний, ані адміністрація університетів не можуть пояснити, що відбувається. Для чого ламають старий механізм та що нового пропонують? Необхідність реформування МОН пояснює потребою інтегруватися в Європейський простір. Здавалося б, логічними цілями мають бути покращення якості української освіти та можливості навчання і працевлаштування наших студентів за кордоном. Далее

УМОВИ ПРАЦІ, ТРУДОВІ ПРАВА ТА ПРОФСПІЛКОВА АКТИВНІСТЬ (на прикладі автотранспортної сфери)

• Гендер
• 03/06/2015

[:uk]Розмова із кондукторкою п’ятого автопарку, як і розмова із працівницею пекарні, показала, що жінкам складно вимагати гідного ставлення до себе, коли на них висить понаднормовий робочий тиждень, родина, хатні обов’язки, виховання дітей тощо. Профспілкова діяльність Тамари, також потребує часу, але без неї, вільного часу було б іще менше: без забастовки на початку 2015 року, що стала поштовхом до виплати зарплатні, Тамарі довелося б іще десь підробляти. Іноді здається, що простіше змиритись і «не займатись фігнею», як того вимагає керівництво. Вимоги гідної праці відходять на другий план, коли навіть для реалізації законних трудових прав доводиться звертатись до неформальних стосунків, випрошуючи шматок хліба в босів, які визначають, де тобі можна зробити «поблажку», а де тебе варто оштрафувати чи звільнити. Далее

ЧИ ВАРТО ІДЕАЛІЗУВАТИ ЗНО?

• Слайдер
• 02/06/2015

[:uk]Конфлікт між абітурієнтами/їх батьками та центром оцінювання якості освіти щодо неоднозначно сформульованих варіантів відповідей у тесті з української мови та літератури, що розгорнувся близько місяця тому, не є поодиноким випадком. Подібні скандали трапляються щороку, і в цьому немає нічого дивного, адже в ситуації, коли один бал може коштувати вступу до університету, а варіанти відповідей у тесті залишають певний простір для інтерпретацій (як у випадку зі скандальними завданнями №29-33 (LB.ua 2015), яких у формалізованому оцінюванні гуманітарних предметів, на жаль, важко уникнути), обурення з приводу необ’єктивного оцінювання, з одного боку, та відстоювання експертного авторитету, з іншого, є неминучими.

Далее

Чому один дефолт буває краще, ніж десять реструктуризацій

• Слайдер
• 28/05/2015

Дефолт не є чимось винятковим та екстраординарним у світових фінансових відносинах. Деякі країни, серед яких не тільки латиноамериканські, але також європейські, проводять у стані дефолту більше половини своєї фінансової історії. Так, всього у світі за період з 1820 року і до цього часу було зафіксовано 248 випадків дефолту у 107 суверенних країнах. Найчастіше дефолти виникали в країнах Південної Америки ― Еквадорі, Мексиці, Уругваї та Венесуелі; кожна з цих країн оголошувала дефолт щонайменше 8 разів, часто демонструючи феномен «серійних дефолтів». Країни Еквадор та Гондурас провели у стані дефолту більше ніж 120 років кожна, а Греція перебувала у цьому стані понад 90 років.

Далее