Украина

Ремесла й фабрики на Україні

• Статьи
• 04/03/2011

Продовжуючи публікацію матеріалів присвячених наслідкам скасування кріпосництва 1861 р., представляємо вашій увазі уривок з дослідження Сергія Подолинського (1850-1891), одного з перших популяризаторів соціалізму і марксизму в Україні.

Далее

ПРОТЕСТИ, ПЕРЕМОГИ І РЕПРЕСІЇ В УКРАЇНІ: Результати моніторингу, жовтень 2009 - вересень 2010

• Статьи
• 28/02/2011

«Спільне» публікує частину аналітичного звіту Центру дослідження суспільства (ЦДС), який є результатом першої в Україні спроби систематично збирати інформацію про всі (незалежно від тематики та чисельності) фактичні протестні дії, їхню форму, учасників, цілі, вимоги, місце і час проведення, позитивну і негативну реакцію на них з боку цілей протестів і т.п., що відбуваються в реальному часі на території нашої країни на основі моніторингу більше 100 національних, обласних та активістських веб-медіа. Крім загального аналізу протестної активності окремі розділи присвячені робітничим, антизабудовним, студентським, екологічним протестам, а також протестам, що піднімають питання захисту громадянських прав, інтересів дрібних підприємців та пов’язані з історичною політикою. Повністю звіт можна скачати на сайті ЦДС. Далее

Капіталізм і формування сільськогосподарського пролетаріату

• Статьи
• 27/02/2011

Відсутність постійного заробітку і низькі строкові ціни вдома примушували маси селянства йти шукати роботи в ті райони, де був значно більший попит на робочу силу й вища оплата праці.

Далее

Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє»

• Статьи
• 26/02/2011

Свідомий свого стану робітник – се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів, таких самих, як і він, робітників. (До робітників належать і ті, що роблять письменну працю, коли тільки вони не запродують свого сумління багачам, а тримаються купи з робітниками, як трималися Маркс, Енгельс і багато інших, хоч і вихованих у панських школах, письменних людей). Свідомі свого стану робітники не повинні вважати на те, хто з них до якої віри чи народу належить (робітник-німець, наприклад, не повинен вважати себе ліпшим від поляка, поляк від москаля, москаль від українця і т. д.), а повинні триматися спільно, одностайно, бо у всіх у них один ворог – стан багачів, капіталістів, що користає з робітницької праці. Тим-то повинні бути для кожного робітника святими сі слова: Робітники з усіх країн, єднайтесь! Бо тільки тоді робітницька воля стане міцно, коли вона по всіх краях буде однакова, коли ніхто не могтиме прийти збоку і зруйнувати її.

Далее

КРЕПОСТНИЧЕСКИЙ ХАРАКТЕР МАНИФЕСТА И ПОЛОЖЕНИЙ 19 ФЕВРАЛЯ 1861 ГОДА

• Статьи
• 21/02/2011

Далее

СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ: «Роля хлопчаків»

• Статьи
• 31/01/2011

Чи варті нашої шани ці київські мальчіши, які виходили із стрілецької зброєю на гармати? Чи варті пам’яті їхні «шпигунки»-матері, на яких «розсердилися» петлюрівські журналісти? Адже, за сучасним трактуванням січневих подій вісімнадцятого року, вони були «п’ятою колоною» московського війська, яке на багнетах несло до Києва більшовизм. Цей однобічний погляд на історію Січневого повстання 1918 року наразі домінує у сучасній історії – попри те, що він цілковито ігнорує справжні передумови робітничої боротьби. Далее