Украина

КРЕПОСТНИЧЕСКИЙ ХАРАКТЕР МАНИФЕСТА И ПОЛОЖЕНИЙ 19 ФЕВРАЛЯ 1861 ГОДА

• Статьи
• 21/02/2011

Далее

СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ: «Роля хлопчаків»

• Статьи
• 31/01/2011

Чи варті нашої шани ці київські мальчіши, які виходили із стрілецької зброєю на гармати? Чи варті пам’яті їхні «шпигунки»-матері, на яких «розсердилися» петлюрівські журналісти? Адже, за сучасним трактуванням січневих подій вісімнадцятого року, вони були «п’ятою колоною» московського війська, яке на багнетах несло до Києва більшовизм. Цей однобічний погляд на історію Січневого повстання 1918 року наразі домінує у сучасній історії – попри те, що він цілковито ігнорує справжні передумови робітничої боротьби. Далее

МАТЬЯШ БЕНИК: Правый марш

• Статьи
• 21/01/2011

Далее

ПОСТПОЛІТИЧНА АНТИУТОПІЯ СЕРГІЯ ЛОЗНИЦІ

• Статьи
• 19/01/2011

Фільм С. Лозниці “Щастя моє” є талановитим і майстерно втіленим конструктом, що формує модель суспільства на основі інтерпретаційних схем, які послуговуються категоріями первісної травми, ескалації насилля, суспільної згуртованості та заперечення політичної боротьби. Далее

УКРАЇНСЬКИЙ ВАТИКАН?

• Статьи
• 12/01/2011

УКРАЇНСЬКИЙ ВАТИКАН? Олексій Радинський До художньої майстерні входять кілька осіб у чернечих рясах. Дивлячись крізь художника, що там працює, крізь розвішані на стінах роботи й розкладений художній інвентар, вони промовляють: "Це приміщення порожнє. Будемо тут робити ремонт", після чого виходять. Ця сцена - не витвір уяви автора-містика. Описана ситуація відбулася цього року в Києві, в одній з художніх майстерень, що знаходяться на території Києво-Печерської Лаври. В приміщенні, що протягом понад ста років свого існування стало одним із ключових осередків художнього виробництва в Києві: достатньо згадати прізвища Врубеля, Білокур та Приймаченко, пов'язані з лаврськими художніми майстернями. Історія цих майстерень запевнила їм не менше підстав вважатися невід'ємною складовою Києво-Печерської Лаври, ніж, скажімо, Лаврська дзвіниця чи Успенський чоловічий монастир. Те саме стосується кожного з сімох музеїв, розташованих на території Верхньої лаври. Саме на цих установах базується культурна унікальність Києво-Печерської Лаври, що полягає у балансуванні між світським та церковним складниками. Наявність майстерень, музеїв, бібліотек і світських навчальних закладів є не лише гарантією постійного доступу до Лаври щораз ширшого кола відвідувачів (поза прочанами й туристами), але й запорукою того, що Лавра не перетвориться на своєрідний український Ватикан, закритий для впливів із-зовні, але спраглий щосили впливати на світське життя. Далее

РУСЛАН КОСТЮК: «Социал-демократия оказалась в идеологическом тупике»

• Статьи
• 30/12/2010

Далее