Майже тиждень тому я відкрив для себе щось зовсім нове, коли вперше потрапив на масштабну ліву конференцію в Берліні. Сама її назва «Тиждень майбутнього» (Woche der Zukunft) сама по собі була незвичною для пострадянських лаштунків в моїй голові. Адже у нас серед лівих вкрай рідко можна почути серйозні відкриті роздуми про майбутнє – воно або вже відомо як визначене, або на це просто немає часу. Як же про майбутнє розмірковували ліві учасники й учасниці цієї німецької футуристичної конференції?
Далі