Економіка

ДВЕ АМЕРИКИ

• Статті
• 29/11/2010

Николь КОЛСОН

Миллионы американцев живут за чертой бедности, без надежды на лучшее будущее. Но есть и единицы, у которых дела идут совсем неплохо.

Незадолго до полуночи, в конце каждого месяца, любопытная сцена разыгрывается на складах Уол-Март [1] по всей стране. Покупатели приходят на склады и начинают наполнять корзины самым необходимым – это молоко, хлеб, яйца, детское питание, подгузники, - в ожидании полуночи, когда они, наконец, смогут за это расплатиться на кассе.

Потому что их продовольственные талоны [2] на следующий месяц и дающие право на пособие государственные электронные карты активируются в полночь.

Как недавно отметил генеральный директор Уол-Март в США :

«Наши продажи в эти первые несколько часов начинающегося месяца существенно, значительно выше, чем в остальное время. Если задуматься, что может заставить людей пойти среди ночи за детским питанием? Единственная причина – необходимость, это значит, что они долго ждали этого момента. Если бы это было не так, то мы ведь открыты 24 часа – можно прийти в 5, в 7, в 10 утра. Но если ты пришел в полночь, значит, у тебя есть на это причины».

Причина, разумеется, бедность.

Далі

Сутність неолібералізму

• Статті
• 24/11/2010

Колектив "Спільного" презентує текст П'єра Бурдьє про сутність неолібералізму, написаний у 1998 році, який і сьогодні є важливим джерелом для роздумів та аналізу політичної й економічної ситуації в Україні та світі.

Далі

Экосоциализм. Кентавр или «масло масляное»?

• Статті
• 05/11/2010

Одна из мелких популистских партий, претендующая на кусочек местной власти в нашем городе, называется «Экология и социальная защита». Как водится - ни к экологии, ни к социальной защите никакого отношения она не имеет.

Далі

Капіталізм — це расизм

• Статті
• 03/11/2010

Передмова до книжки Кирила Ткаченка «Від конкретного до загального: історія американського в'язня»

Расизм у США – що може бути більш затасканою і малоцікавою темою для мешканця Східної Європи? В нашому регіоні світу «лінчування негрів» давно стало іронічним мемом, що позначає якусь надуману, неіснуючу або неважливу і нерелевантну проблему, якою намагаються підмінити «справжню суть».

Далі

КОНЕЦ МОДЕЛИ... ИЛИ РОЖДЕНИЕ НОВОГО?

• Статті
• 30/10/2010

После тридцати лет почти непрерывного высокого роста Китай столкнулся с большими проблемами, поскольку глобальный экономический кризис тяжело отразился на экспорте Китая. Доведя торговлю до почти 70% ВВП, экспортоориентированная модель роста себя практически исчерпала. Китайская Коммунистическая партия (КПК) знает об этом. Ещё в апреле 2008 г. Президент Ху Цзиньтао говорил о необходимости смены модели роста с экпортоориентированной на внутреннеориентированную, путём расширения внутреннего спроса. В ноябре последовал комплекс мер по спасению на 4 триллиона юаней. Экономика замедляется, и цель комплекса мер по спасению “Бао ба” ("Сохранить восемь", т.е. удержать темп роста 8%) труднодостижима. Однако и более низкие темпы роста в 5-6%, к которым склоняется большинство экспертов, на фоне погружения США и ЕС в глубокую рецессию, все равно выдающиеся. Глобальный спад с одной стороны, и относительная крепость Китая в сдерживании кризиса, с другой, делают тему "возвышение Китая" более актуальной, чем когда-либо. Далі

ГУСИ І РЕВОЛЮЦІЯ

• Статті
• 11/10/2010

Анастасія РЯБЧУК

«Звідки ти така взялася?» - питають мене бабусі на автобусній зупинці села Матіївка коло Батурина. Я посміхаюся - трохи дивно бути об’єктом цікавості, адже я ніколи не жила у справжньому селі, де усі все про всіх знають, а звикла до анонімності великого міста. Але мені ця цікавість подобається і я весело розповідаю, що приїхала в гості до Кості Москальця. «А, це той, шо поет?» Знову посміхаюся - у гостях у поета я теж ніколи не була! І відчуваю, що мені тут подобається: бо я в селі, де живе поет.

Це відчуття мене дивує. Взагалі я ніколи не любила ані сільської ідилії, ані поезії. Слідом за Марксом я більш схильна говорити про «ідіотизм» сільського життя, згадуючи шкільні канікули у бабусиному селищі біля руїн збанкрутілого шкірзаводу, колишні робітники якого один за одним спивалися і помирали, а молодь цілими днями нудилася, лузала «сємєчки» і грала в карти, чекаючи вечора, щоб вирядитися у «модний» одяг і піти «в центр» на дискотеку.

Там же «на селі» у мене виробилася алергія до поезії. Малою я любила римувати і писала про все на світі. Якось, на замовлення бабусі сіла писати про нашу річку Трубіж для районної газети. «Напиши про Трубайло, це ж древня річка, її і Шевченко в “Гайдамаках” оспівав!» І я написала – правда, під впливом не «Гайдамаків», а уроку з ботаніки:

Я купалась у Трубайлі Найпростіших там без меж І амеб, і інфузорій, І евглен зелених теж.

Але хоч я і не люблю села і поезії, я люблю селян і поетів.

Далі