• ДЕПРЕССИЯ: ДОЛГОСРОЧНЫЙ ВЗГЛЯД

    ДЕПРЕССИЯ: ДОЛГОСРОЧНЫЙ ВЗГЛЯД

    • Статті
    • 02/07/2009

    Иммануил ВАЛЛЕРСТАЙН

    Депрессия началась. Еще журналисты осторожно спрашивают экономистов, вступили ли мы просто в рецессию. Не верьте. Мы уже в начале полнокровной всемирной депрессии с большой безработицей почти везде. Она может иметь форму классиче¬ской номинальной дефляции со всеми негативными последствиями для простых людей. Или примет форму безудержной инфляции, что есть лишь другой способ дефляции ценностей, что еще хуже для простых людей.

    Все, конечно, спрашивают: чем вызвана эта депрессия? Деривативами, которые Уоррен Баффитт назвал "финансовым оружием массового уничтожения"? Или игрой с ипотекой? Или спекуляцией на нефти? Это все бессмысленная игра в виноватого, концентрация на пыли, по словам Фернана Броделя, от краткосрочных событий. Если мы хотим понять, что происходит, нужно посмотреть на два других временных измерения, это дает гораздо больше. Одно из них - среднесрочные циклические колебания, другое - долгосрочные структурные тренды.

    Далі
  • ХЛЕБОРАБСТВО

    ХЛЕБОРАБСТВО

    • Статті
    • 16/06/2009
    Рынок земли в Украине еще не открыт, а землю уже начали скупать иностранные государства и корпорации. Компрадорская буржуазия приветствует неоколониальных «инвесторов» из Ливии, Саудовской Аравии и Китая. Далі
  • "Скепсис" у Києві: Глобалізація, "антиглобалісти", неолібералізм

    "Скепсис" у Києві: Глобалізація, "антиглобалісти", неолібералізм

    • Статті
    • 14/06/2009

    Нарешті в Києві з'явився "Скепсис" - один з найкращих лівих журналів на російськомовному просторі. Останній випуск присвячений неоліберальній глобалізації та формам антинеоліберального опору. Нижче пропонуємо вступну статтю редакції і зміст випуску. Придбати журнал можна в колективу Commons/Спільне (e-mail: commons.ed [] gmail.com] або в книгарні contr.info

    Предисловие редакции Глобализация» — слово удобное, обтекаемое. Скажите его — и сразу возникнут приятные ассоциации: становятся прозрачными государственные границы — и вы можете закончить школу в Москве, институт — в Англии, а работать — в штате Иллинойс; развивается интернет — и вы общаетесь с коллегой из Новой Зеландии в реальном времени, не выходя из своей рязанской квартиры, или можете играть на бирже, лёжа на дачном шезлонге. В общем, глобализация — это почти как коммунизм, только уже здесь и сейчас.

    Далі
  • Чому читати «Капітал» сьогодні?

    Чому читати «Капітал» сьогодні?

    • Статті
    • 02/06/2009

    Зовсім не є самозрозумілим, що сьогодні потрібно інтенсивно читати «Капітал». Перший том вийшов 1867 року, тобто 140 років тому. Цілком виправдане питання, чи викладений у цій книзі аналіз сьогодні взагалі актуальний. Хіба відтоді не змінилося багато чого?

    Далі
  • Перерозподіл чи визнання?

    Перерозподіл чи визнання?

    • Гендер
    • 14/05/2009

    Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.redistribution-or-recognition

    У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

    Далі
  • Страх рождает светлое будущее

    Страх рождает светлое будущее

    • Статті
    • 02/05/2009

    Георгий Дерлугьян

    Руслан Хестанов, Виталий Лейбин

    Профессор социологии Северо-Западного университета (Чикаго, США) Георгий Дерлугьян робеет, когда думает о тех нестандартных решениях, которые требуются для выхода из нынешнего глобального кризиса. Вместе с тем именно масштабность происходящего заставляет его предполагать, что жизнь людей радикально изменится к лучшему, а общество станет более справедливым. Но для этого кое-что должно кардинально поменяться

    Что в сегодняшнем мире уже не может не измениться? И о каких временных рамках здесь можно говорить?

    Не могут не измениться по крайней мере три вещи. Во-первых, главенствующая роль США. Во-вторых, корпоративная модель управления бизнесом. В-третьих, уйдут в прошлое неолиберальная идеология и глобализация, основанная на главенстве западных финансовых институтов.

    Далі