Економіка

ПРО АКУМУЛЯЦІЮ КАПІТАЛУ

• Статті
• 17/04/2009

Всеволод Голуб В сучасній економічній думці в світі, особливо після Другої світової війни, в центрі уваги стає економічна динаміка, проблеми економічного росту і розвитку країн і народів, проблеми акумуляції капіталу. На ці теми написані вже великі томи праць, як також не випадково перевидано недавно в Америці університетським виданням «Акумуляцію капіталу» Рози Люксембурґ. Світ справді надто довго не звертав уваги на проблему економічного росту і розвитку. Його увага була звернута на це останнім часом з кількох причин. Темпи економічного росту совєтського бльоку виявилися вищими за темпи росту капіталістичного бльоку. На арену історії вийшли так звані «економічно недорозвинуті країни», бувші колонії, що тепер усамостійнилися і хочуть рости й розвиватися, хочуть індустріялізуватися і потребують для цього капіталу. Шалено швидкий розвиток науки і техніки знаходиться останнім часом в конфлікті з надто повільним розвитком економіки, не може вживатись і використовуватись у повній мірі для добра людства, бо існуючі економічні інституції, як і рівень розвитку продукційних сил та нестача капіталу, перешкоджають цьому. І так далі. Всі ці причини поставили проблематику економічного росту в центрі уваги і вона безперечно ще довго й довго тут залишиться. Далі

Повесть о том, как один интеллектуал электоральные массы кормил

• Статті
• 16/04/2009

В начале апреля на самом популярном украинском информационно-аналитическом ресурсе «Украинская правда» появилась статья некоего Михаила Соколова «Кризис проедания». Автор поражает воображение читателя комбинациями умных слов и словосочетаний, чтобы тот сразу понял, что имеет дело с настоящим интеллектуалом, который хорошо разбирается в вопросе и знает, что говорит. Между тем, говорит он вещи довольно незамысловатые, высказанные еще в позапрошлом веке, а опровергнутые на заре прошлого столетия. Дескать, народец у нас неважный, более того, «экономически неэффективный». Любит, стервец, кушать и размножаться, а работать не очень любит – зря только небо коптит. И бессовестно проедает богатства, нажитые непосильным трудом горстки «экономически эффективных граждан». Далі

Соціалізм провалився. Тепер і капіталізм збанкрутував. Що ж далі?

• Статті
• 13/04/2009

Ерік Гобсбаум ХХ століття давно минуло, однак ми все ще не навчилися жити у столітті ХХІ, чи, принаймні, мислити відповідно. Це має бути не так складно, як здається, бо головна ідея, що панувала в економіці та політиці минулого століття, вочевидь, розчинилась у повітрі. Згідно з нею модерні індустріальні (та, по суті, будь-які) економічні системи мислились у термінах двох взаємовиключних протилежностей: капіталізму та соціалізму. Ми пережили дві практичні спроби реалізувати ці протилежності у чистому вигляді: централізована державно-планова економіка радянського типу та абсолютно не стримувана та не контрольована капіталістична економіка вільного ринку. Перша зруйнувалась у 1980-х, разом з європейською комуністичною політичною системою. Друга руйнується у нас на очах в найграндіознішій з 1930-х років кризі глобального капіталізму. В дечому вона серйозніша, ніж криза 1930-х, оскільки економіка в ті часи не була настільки глобалізована, як зараз, і криза не зачепила планової економіки Радянського Союзу. Ми ще не знаємо, наскільки серйозними та довготривалими будуть наслідки теперішньої світової кризи, але вони, без сумніву, вказують на кінець того типу ринкового капіталізму, який захопив світ та уряди в ньому з часів Маргарет Тетчер та президента Рейгана. Далі

«ПРОФСПІЛКОВА» РАСИСТСЬКА КАМПАНІЯ ПРОТИ УКРАЇНСЬКИХ РОБІТНИКІВ В ПОЛЬЩІ

• Війна і націоналізм
• 07/04/2009

Кріс ФОРД Лідери глобального капіталізму, зібравшись на саміт G20 в Лондоні, проголосили: «ми зобов’язалися працювати разом без зволікання», завзято продемонструвавши єднання навколо «відкритої світової економіки, побудованої на ринкових принципах» [1]. На противагу цьому глобальний робітничий рух досі не об’єднався у відповідь на кризу, наші профспілки організовані на рівні забюрократизованих Європейської профспілкової конфедерації (European TUC) і Міжнародної федерації профспілок (IFTU), а ці структури скоріше гальмували, ніж об’єднували і просували вперед робітничу боротьбу, що мала місце в окремих країнах. Відсутність ефективної організації на міжнародному рівні мало руйнівний ефект на принцип солідарності робітників усіх національностей для захисту наших спільних інтересів. Замість того, щоб об’єднатися не гірше за глобальний капітал, ми в котрий раз бачимо як профспілкові бюрократи активно підривають глобальну солідарність так необхідну в часи кризи. Далі

Тоні Неґрі: «Будувати іншу сучасність»

• Ліві і політика
• 01/04/2009

Сьогодні важко уявити сучасну неоліберальну глобалізацію та спротив цій глобалізації (міжнародний рух альтерглобалізму) без філософських праць Тоні (Антоніо) Неґрі «Імперія» (2000) та «Множинність» (2004), що були написані ним у співавторстві з американцем Майклом Гартом. На початку нового тисячоліття ці книги стали інтелектуальною подією не тільки для академічної спільноти, але насамперед вони надихнули так зване «покоління Сіетла», антисистемний і антикапіталістичний рух активістів, що підняли гасло «Світ не на продаж - інший світ можливий». Попри неоднозначність та «поетичність» запропонованих концепцій Неґрі, резонанс був настільки широкий, що дехто назвав «Імперію» (під якою автори розуміли, не багато не мало, функціонування усієї світової системи в «постмодерну» добу) новим «комуністичним маніфестом 21 століття». Нині покоління Сіетла, якому вже виповнюється десять років (нагадаємо, що в 19 ст. Перший інтернаціонал проіснував приблизно стільки ж часу), переживає ідейну та організаційну трансформацію. Вочевидь, рано чи пізно ми станемо свідками зародження «Другого інтернаціоналу» альтерглобалістів разом із загостренням світової економічної кризи та неминучою радикалізацією антикапіталістичних рухів. Ця трансформація, окрім усього іншого, буде також і світоглядною трансформацію (що проривається через нові знахідки в концептах, образах і метафорах, а отже, є творчим процесом), начерки якої формулює італійський філософ у пропонованій розмові для французького часопису «Magazine littéraire». Далі

Окна кризиса

• Мистецтво
• 24/03/2009

Далі