Економіка

Перерозподіл чи визнання?

• Гендер
• 14/05/2009

Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.

У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

Далі

Страх рождает светлое будущее

• Статті
• 02/05/2009

Руслан Хестанов, Виталий Лейбин

Профессор социологии Северо-Западного университета (Чикаго, США) Георгий Дерлугьян робеет, когда думает о тех нестандартных решениях, которые требуются для выхода из нынешнего глобального кризиса. Вместе с тем именно масштабность происходящего заставляет его предполагать, что жизнь людей радикально изменится к лучшему, а общество станет более справедливым. Но для этого кое-что должно кардинально поменяться

Что в сегодняшнем мире уже не может не измениться? И о каких временных рамках здесь можно говорить?

Не могут не измениться по крайней мере три вещи. Во-первых, главенствующая роль США. Во-вторых, корпоративная модель управления бизнесом. В-третьих, уйдут в прошлое неолиберальная идеология и глобализация, основанная на главенстве западных финансовых институтов.

Далі

Крайне современный Маркс

• Статті
• 28/04/2009

Лео ПАНИЧ Экономический кризис принес возрождение интереса к Карлу Марксу. Мировые продажи 'Капитала' взлетели (в 2008 один-единственный немецкий издатель продал тысячи копий по сравнению с сотней, проданной за год до этого), что является мерилом кризиса столь масштабного по размаху и разрушениям, что он привел мировой капитализм - и его жрецов - в идеологический 'штопор'. И все же, хотя вера в нео-либеральные традиции потерпела крах, зачем воскрешать Маркса? Начнем с того, что Маркс сильно обогнал свое время, предсказав успешную капиталистическую глобализацию последних десятилетий. Он безошибочно предвидел многие из судьбоносных факторов, которые послужили причиной для сегодняшнего мирового экономического кризиса: то, что он называл 'противоречиями', присущими миру, состоящему из конкурентных рынков, производства товаров и финансовых спекуляций. Далі

ПРО АКУМУЛЯЦІЮ КАПІТАЛУ

• Статті
• 17/04/2009

Всеволод Голуб В сучасній економічній думці в світі, особливо після Другої світової війни, в центрі уваги стає економічна динаміка, проблеми економічного росту і розвитку країн і народів, проблеми акумуляції капіталу. На ці теми написані вже великі томи праць, як також не випадково перевидано недавно в Америці університетським виданням «Акумуляцію капіталу» Рози Люксембурґ. Світ справді надто довго не звертав уваги на проблему економічного росту і розвитку. Його увага була звернута на це останнім часом з кількох причин. Темпи економічного росту совєтського бльоку виявилися вищими за темпи росту капіталістичного бльоку. На арену історії вийшли так звані «економічно недорозвинуті країни», бувші колонії, що тепер усамостійнилися і хочуть рости й розвиватися, хочуть індустріялізуватися і потребують для цього капіталу. Шалено швидкий розвиток науки і техніки знаходиться останнім часом в конфлікті з надто повільним розвитком економіки, не може вживатись і використовуватись у повній мірі для добра людства, бо існуючі економічні інституції, як і рівень розвитку продукційних сил та нестача капіталу, перешкоджають цьому. І так далі. Всі ці причини поставили проблематику економічного росту в центрі уваги і вона безперечно ще довго й довго тут залишиться. Далі

Повесть о том, как один интеллектуал электоральные массы кормил

• Статті
• 16/04/2009

В начале апреля на самом популярном украинском информационно-аналитическом ресурсе «Украинская правда» появилась статья некоего Михаила Соколова «Кризис проедания». Автор поражает воображение читателя комбинациями умных слов и словосочетаний, чтобы тот сразу понял, что имеет дело с настоящим интеллектуалом, который хорошо разбирается в вопросе и знает, что говорит. Между тем, говорит он вещи довольно незамысловатые, высказанные еще в позапрошлом веке, а опровергнутые на заре прошлого столетия. Дескать, народец у нас неважный, более того, «экономически неэффективный». Любит, стервец, кушать и размножаться, а работать не очень любит – зря только небо коптит. И бессовестно проедает богатства, нажитые непосильным трудом горстки «экономически эффективных граждан». Далі

Соціалізм провалився. Тепер і капіталізм збанкрутував. Що ж далі?

• Статті
• 13/04/2009

Ерік Гобсбаум ХХ століття давно минуло, однак ми все ще не навчилися жити у столітті ХХІ, чи, принаймні, мислити відповідно. Це має бути не так складно, як здається, бо головна ідея, що панувала в економіці та політиці минулого століття, вочевидь, розчинилась у повітрі. Згідно з нею модерні індустріальні (та, по суті, будь-які) економічні системи мислились у термінах двох взаємовиключних протилежностей: капіталізму та соціалізму. Ми пережили дві практичні спроби реалізувати ці протилежності у чистому вигляді: централізована державно-планова економіка радянського типу та абсолютно не стримувана та не контрольована капіталістична економіка вільного ринку. Перша зруйнувалась у 1980-х, разом з європейською комуністичною політичною системою. Друга руйнується у нас на очах в найграндіознішій з 1930-х років кризі глобального капіталізму. В дечому вона серйозніша, ніж криза 1930-х, оскільки економіка в ті часи не була настільки глобалізована, як зараз, і криза не зачепила планової економіки Радянського Союзу. Ми ще не знаємо, наскільки серйозними та довготривалими будуть наслідки теперішньої світової кризи, але вони, без сумніву, вказують на кінець того типу ринкового капіталізму, який захопив світ та уряди в ньому з часів Маргарет Тетчер та президента Рейгана. Далі