Гендер

Поза полем бою: радикальна боротьба курдських жінок

• Гендер
• 02/12/2014

Далі

ГЕНДЕРОВАНА ВІЙНА: ФЕМІНІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

• Гендер
• 28/11/2014

Далі

Права людини для ЛГБТ-спільноти і Євромайдан

• Гендер
• 15/10/2014

Як зазначив у своєму есеї «ЛГБТ в Україні — між “Русским миром” і Європейським Союзом» ЛГБТ-активіст Андрій Кравчук, «становище української ЛГБТ-спільноти взагалі зникло з поля зору широкої публіки і не викликає жодного суспільного інтересу»

Далі

Парад? Так, але який і чий? Конкретний аналіз Прайду в Сербії (2010—2012)

• Гендер
• 10/10/2014

28 вересня цього року у столиці Сербії Белграді відбувся другий в історії країни «успішний» Парад гордості. ЛГБТ-активісти намагалися організувати перший Парад у 2001 році, менш ніж через рік після кінця націоналістичного режиму Слободана Мілошевіча.

Далі

СЕКСИЗМ НА МАЙДАНІ

• Гендер
• 03/10/2014

Майдан зіграв важливу роль не лише на політичній арені країни: окрім зміни президента та часткової зміни уряду, багато хто відзначає його вплив на погляди його учасниць та учасників. Окрім закріплення у свідомості людей правої ідеології — українського націоналізму серед прихильників і прихильниць Майдану та російського націоналізму серед його опонентів і опоненток — свої позиції посилило і традиційне уявлення про роль жінок та чоловіків як під час народного повстання, так і в буденному житті. Гендерний розподіл праці був однією з основних складових Майдану: «жіночими» видами роботи визнавалися робота на кухні, у пунктах роздачі теплого одягу, прибирання приміщень, а «чоловічими» — охорона, захист від «Беркуту» та «тітушок». Є і певні уявлення про зовнішній вигляд людини залежно від її статі: чоловік мужній, сильний, зі зброєю, готовий до рішучих дій, а жінка мила, усміхнена, надихає бійців та допомагає їм боротися з режимом. Далі

«ПЛЕМЯ» НА ЭКСПОРТ

• Гендер
• 30/09/2014

После шумной премьеры в столичном кинотеатре «Блокбастер» полнометражная игровая картина Мирослава Слабошпицкого «Племя» находится в самом разгаре украинского проката. В первые недели после его выхода фильм посмотрели уже, кажется, все знакомые мне критики и коллеги по киноцеху, не говоря уже про околохудожественные круги и просто завсегдатаев кинотеатров. Медиашквал возмущений, хвалы, зависти к этой картине и стыда за потраченное на ее просмотр время только-только стих. Для кого-то «Племя» стало артхаусным прорывом в мире украинской киноиндустрии, для кого-то — пионерским примером отменного фестивального продюсирования, а для кого-то — поводом для очередного разочарования, правда, уже не только в отечественном кино, но и в международной фестивальной политике. Так что же, в конце концов, представляет собой украинское «Племя», начавшее свое восхождение после показа на неделе критики в Каннах? Далі