Секс-робота: солідарність, а не порятунок
- Гендер
- 31/10/2012
В анархістських та феміністичних колах триває дискусія щодо легітимності секс-роботи та прав робітниць секс-індустрії. Два наявні підходи до цього питання майже повністю суперечать одне одному. З одного боку, феміністки, такі як Меліса Фарлі, виступають проти сексуальної праці і вважають, що ця робота – насилля над жінками. Фарлі каже: «Якщо ми розглядаємо проституцію як насилля над жінками, нема сенсу говорити про легалізацію чи декриміналізацію проституції». З іншого боку, захисники прав робітниць секс-індустрії вважають секс-роботу значно більш схожою на будь-яку іншу працю. Вони вірять, що покращення життя секс-робітниць можливе завдяки боротьбі за соціальне визнання їхньої праці та їхні робітничі права, і тільки за умови, що активістки будуть прислухатися до слів самих робітниць секс-індустрії. У цій статті я спробую показати, чому підхід, який пропонує заборону секс-роботи, дискримінує секс-робітниць та користається з їхнього маргіналізованого статусу, тоді як протилежна позиція – відстоювання їхніх прав – дає нам можливість зробити важливий крок у захисті трудових та інших прав робітниць секс-індустрії.
Далі
