• НА ЖЕНСКОМ ДНЕ

    НА ЖЕНСКОМ ДНЕ

    • Гендер
    • 07/03/2011
    Сегодня на рынке труда Украины сохраняется половая сегрегация – как горизонтальная (существует целый ряд «женских» и «мужских» профессий), так и вертикальная (известный эффект «стеклянного потолка», в силу которого женщинам закрыт доступ к высокооплачиваемым и престижным должностям). Ни то, ни другое не является украинским «эксклюзивом» - наша страна повторяет тенденции, характерные для большинства стран. Критерии горизонтальной сегрегации чаще всего произвольны и основываются на принятых в данном обществе стереотипах, а не на реальной разнице в возможностях, обусловленной половыми различиями. Далі
  • ЧОМУ В ЄГИПТІ ПЕРЕМАГАЮТЬ ПРОГРЕСИВНІ СИЛИ

    ЧОМУ В ЄГИПТІ ПЕРЕМАГАЮТЬ ПРОГРЕСИВНІ СИЛИ

    • Гендер
    • 14/02/2011

    Далі
  • РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ ЛГБТ

    РІЗДВЯНИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ ЛГБТ

    • Гендер
    • 10/01/2011
    У короткому записі блогерка Саммер М. на Black Youth Project, проекті, який поєднує академічні дослідження та веб-простір освіти і спілкування для афро-американської молоді, дає оцінку відміні політики DADT ("Не питай, не кажи", Don't ask, don't tell, DADT, згідно з якою військовим заборонялось цікавитись сексуальністю колег, водночас відкриті геї, лесбійки та бісексуали не могли служити в армії). Далі
  • ПОЛІТИКА ОСОБИСТОГО. ¼ відповідальності замість п’єдесталу материнства

    ПОЛІТИКА ОСОБИСТОГО. ¼ відповідальності замість п’єдесталу материнства

    • Гендер
    • 25/10/2010

    Тамара ЗЛОБІНА

    22 вересня у Києві відбувся Симпозіум «Морально-етичні аспекти штучного переривання вагітності», у рамках IV Національного конгресу з біоетики, за сприяння Національної академії наук України, Міністерства охорони здоров'я України та Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій. Ця подія та резолюція, ухвалена Симпозіумом (у якій йдеться про законодавчу заборону абортів і заохочення дошлюбної стриманості) спровокувала серію обурених публічних виступів. Епатажний прото-феміністський рух «Фемен» зірвав урочисте відкриття Конгресу,  альтернативна точка зору була представлена інформаційними стендами від представництва фонду ім.Генріха Бьолля і ГО «Інсайт» з інформацією про репродуктивні і сексуальні права жінок та ЛГБТ. 23 вересня провели мирну демонстрацію на підтримку права жінки на вільний вибір і контроль над власним тілом. Постфактум критичні відгуки опублікували у «Дзеркалі тижня» Катерина Щоткіна та Галина Ярманова, на «Політкомі» уміщено аналіз Олени Світлицької. Однак застережливі голоси і апеляція до здорового глузду тонуть у хвилі консервативної реакції з пафосними гаслами, яка напрочуд швидко огортає українське суспільство. У ціннісної істерії кілька мотто – «тут тобі неєвропа», «гендер-гей = геноцид», «духовність та релігійність українського народу», «головне у житті жінки – діти». Перед загрозою демографічної кризи і старіння населення саме жінки стають основною мішенню святош – це їх «неправильні» життєві орієнтири і «небажання» мати дітей в усьому винні. Тому жінок слід «перевиховувати», «повертати у сім’ю», дбати про їх «духовне і фізичне здоров’я». Розмова, яка відбувається у квазі-моральній площині, з апеляцією до вигаданих «споконвічних цінностей» і за державні гроші, у перспективі веде до створення двох паралельних реальностей – добропорядно-лицемірного публічного дискурсу з «жінкою-матір’ю» на п’єдесталі і непривабливою буденністю (усе більш емансипованих) українських жінок, замкнутих поміж гендерними ідеалами національної «Берегині» і комодифікованої «Барбі», привалених тягарем домашньої роботи, виховання дітей та дискримінації (від прихованої до очевидної) у всіх сферах життя.

    Заборона абортів з моральних міркувань напрочуд вигідна державі як корпорації, яка дбає про власні інтереси (накопичення і розподіл ресурсів між провладних еліт), а не про ефективне управління в інтересах усього суспільства. Риторика резолюції Симпозіуму симптоматична для неоконсерватизму, сексизму і клерикалізму сьогоднішньої влади. Українкам наразі не кажуть що «обов’язок кожної жінки – подарувати фюреру дитину» (нацистська пропаганда), однак про кухню як жіноче місце і реформи як не жіночу справу ми вже чули від Президента та Прем’єр-міністра. Ці тенденції вимагають не лише негайної критики, але й формування радикальних супротивних вимог. Однак спочатку про саму подію від очевидиць. Далі