Гендер

РЕВОЛЮЦИЯ И СЕКС

• Гендер
• 02/12/2009

Покойный Че Гевара был бы весьма удивлен и страшно разгневан открытием того, что его фотография сегодня печатается на обложке журнала "Эвергрин Ревью", eго личность - предмет обсуждений в статье в "Вог", а его имя является мнимым оправданием для гомосексуального эксгибионизма в театре Нью Йoрка (см. "Обзервeр", 8 мая 1969 года). Оставим в покое "Вог". Eго зaнятие - говорить жeнщинам, что из одежды сегодня в моде, что модно сегодня знать и о чем модно вести беседу; его интерес к Че Геваре имеет не больше политических последствий, чем. интерес издателя справочника "Кто есть кто". Однако две другие шутки отражают широко распространенную веру в то, что существует какого-то рода связь между социaльными революционными движениями и вседозволенностью в публичном сексуальном или другом личном поведении. Пора, наконец, указать на то, что для подобной веры не существует ни малейших оснований. Далі

ОСТАННІЙ КОЗИР

• Гендер
• 26/10/2009

Олексій РАДИНСЬКИЙ

Ґвалтування дітей є останнім засобом в арсеналі політичних маніпуляторів, за допомогою якого вони ще здатні змусити людей заворожено стежити за медійним спектаклем

Український «педо-ґейт» є не винятково вітчизняною проблемою, яку соромно виносити назовні, а радше черговою ланкою в глобальному ланцюзі політичних скандалів, пов'язаних із педофілією, правами дітей та криміналізацією сексуальності. Звісно, подібні скандали аж ніяк не є новинкою нинішнього сезону - згадаймо бодай справу Фрітцля. Але небачене пожвавлення педофільської тематики у медіях усього світу свідчить не стільки про активізацію маніяків, скільки про потребу сконцентрувати суспільний консенсус на певному образі ворога, якого можна знищити персонально й у такий спосіб відвернути увагу від розв'язання критичної суспільної проблеми.

Далі

Перерозподіл чи визнання?

• Гендер
• 14/05/2009

Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.

У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

Далі