• ПАЦІЄНТ РАДШЕ МЕРТВИЙ, НІЖ ЖИВИЙ: Права жінок та боротьба за них в Україні

    ПАЦІЄНТ РАДШЕ МЕРТВИЙ, НІЖ ЖИВИЙ: Права жінок та боротьба за них в Україні

    • Статті
    • 11/03/2010

    ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

    11 березня 2010

    8 березня весь світ відзначав день боротьби за права жінок. Не стала винятком і Україна, де цей день є визнаним державним святом. Однак, Україні, на відміну від багатьох країн, відзначати, власне, нічого. У нашій державі, на жаль, ситуація як з правами жінок, так і з боротьбою за ці права, залишає бажати кращого.

    За даними моніторингу протестної активності, який проводить Центр дослідження суспільства, з жовтня 2009 року в Україні відбулося п’ять вуличних акцій, які піднімали питання, насамперед, прав жінок. Три з них були організовані ініціативою Femen. У жовтні 2009 року на Майдані Незалежності в Києві активістки виступали проти секс-туризму. У листопаді під Міністерством освіти і науки України вони намагалися привернути увагу чиновників до проблеми сексуальних домагань у вищих навчальних закладах. А в грудні Femen знову підняли питання сексуальної експлуатації жінок, однак уже в контексті організації «Євро-2012». Акції цієї ініціативи піднімають важливі соціальні проблеми й викликають певний резонанс в засобах масової інформації, насамперед, через формат, за яким часто губиться головний меседж. Більш того, еротична «родзинка» акцій Femen втрачає сенсаційну привабливість через багаторазове повторення. Те, що Femen не бажають шукати нових методів привернення уваги до проблемних питань, може незабаром перетворити їх активність на «протест заради протесту» або ритуал, за яким буде втрачатися суть.

    Далі
  • Особисті проблеми українського фемінізму

    Особисті проблеми українського фемінізму

    • Статті
    • 21/02/2010

    Коли мене запитують чи я феміністка, я відповідаю дуже обережно. При чому відповідь варіюється від ствердної до заперечної – в залежності від моєї оцінки того, хто запитує. Переважна більшість наших співгромадян, чуючи про фемінізм, подумки чи вголос висловлює своє здивування (у кращому разі) і починає сприймати співрозмовника через деякий бар’єр. Причина для цього досить проста – фемінізм у нас сприймається як набір певних маргіналізованих радикальних стереотипів.

    Далі
  • СОЦИАЛЬНЫЙ БАЗИС КАПИТАЛИЗМА, СЕКСИЗМА И QUEER-ФОБИИ

    СОЦИАЛЬНЫЙ БАЗИС КАПИТАЛИЗМА, СЕКСИЗМА И QUEER-ФОБИИ

    • Статті
    • 24/12/2009

    Джесс МУР

    Социум ожидает, что мужчины и женщины будут действовать определенным образом сообразно своему полу. Предопределение на каждого действует удушающе, но на женщин и представителей queer-меньшинств в особенности.

    Гендерные стереотипы ставят мужчину на первое место и женщину на второе.

    • Женщины владеют менее 2% земли во всем мире, 70% бедных в мире - женщины.
    • Каждая третья женщина подвергалась сексуальному насилию в возрасте до 18 лет.
    • 93% насильников – мужчины.
    • Около 93% убитых на сексуальной почве - женщины.
    • В Австралии в 2008-м году женщины зарабатывали в среднем на 196 $ в неделю меньше, чем их коллеги мужчины и вдвое чаще вынуждены были работать неполный рабочий день.
    • В 2006-м году женщины тратили в среднем 36 часов в неделю на работу по хозяйству.
    • 95% страдающих анорексией – женщины.
    • Женщины составляют 71% тех, кто ухаживает за немощными, пожилыми и инвалидами.
    • Бытовое насилие – основная причина смертей и травм женщин в мире.
    Далі
  • Революция и секс

    Революция и секс

    • Статті
    • 02/12/2009

    Покойный Че Гевара был бы весьма удивлен и страшно разгневан открытием того, что его фотография сегодня печатается на обложке журнала "Эвергрин Ревью", eго личность - предмет обсуждений в статье в "Вог", а его имя является мнимым оправданием для гомосексуального эксгибионизма в театре Нью Йoрка

    Далі
  • ОСТАННІЙ КОЗИР

    ОСТАННІЙ КОЗИР

    • Статті
    • 26/10/2009

    А вон еще один!Олексій РАДИНСЬКИЙ

    Ґвалтування дітей є останнім засобом в арсеналі політичних маніпуляторів, за допомогою якого вони ще здатні змусити людей заворожено стежити за медійним спектаклем

    Український «педо-ґейт» є не винятково вітчизняною проблемою, яку соромно виносити назовні, а радше черговою ланкою в глобальному ланцюзі політичних скандалів, пов'язаних із педофілією, правами дітей та криміналізацією сексуальності. Звісно, подібні скандали аж ніяк не є новинкою нинішнього сезону - згадаймо бодай справу Фрітцля. Але небачене пожвавлення педофільської тематики у медіях усього світу свідчить не стільки про активізацію маніяків, скільки про потребу сконцентрувати суспільний консенсус на певному образі ворога, якого можна знищити персонально й у такий спосіб відвернути увагу від розв'язання критичної суспільної проблеми.

    Далі
  • Перерозподіл чи визнання?

    Перерозподіл чи визнання?

    • Статті
    • 14/05/2009

    Nancy Frazer and Axel Honneth. Redistribution or regognition? A Political-Philosophical Exchange. London: Verso. 2003. – 224p.redistribution-or-recognition

    У цій книзі увазі читача представлено дискусію між Ненсі Фрейзер та Акселем Хоннетом про роль економічного та символічого чинників (перерозподілy матеріальних благ і визнання культурних відмінностей) у боротьбі за соціальну справедливість. "Визнання стало ключовим словом нашого часу, - пишуть вони у вступному слові до дискусії, - Гегелева стара ідея "боротьби за визнання" набуває нової привабливості за умов глобалізації капіталізму, прискорення транскультурних контактів, дріблення інтерпретаційних схем, плюралізації цінностей, політизації ідентичностей і відмінностей. Але, хоча тема визнання без сумніву є актуальною, її відношення до теми економічного перерозподілу залишається недостатньо теоретизованим". З одного боку, ймовірно, що боротьба у символічній площині (навколо питань релігії, національних і расових поділів, гендерних і сексуальних ідентичностей) лишатиметься визначальною у найближчому майбутньому. З іншого боку, питання економічних нерівностей і справедливого перерозподілу матеріальних благ нікуди не зникли - навпаки, останніми десятиліттями ми спостерігаємо зростання нерівностей як на національному, так і на глобальному рівнях. Тому, боротьба за соціальну справедливість має враховувати як матеріальні, так і символічні аспекти.

    Далі