• СОФЬЯ ПЕРОВСКАЯ

    СОФЬЯ ПЕРОВСКАЯ

    • Статті
    • 18/03/2011

    Далі
  • Ханна Арендт про Розу Люксембург

    Ханна Арендт про Розу Люксембург

    • Статті
    • 15/03/2011

    ропонуємо увазі читацької аудиторії уривок з книги Ханни Арендт «Люди за темних часів», у якому цікаво і стилістично вишукано описані політичний і теоретичні контексти життя і творчості видатної революціонерки. Написаний з позицій політичного лібералізму, цей текст наголошує на інтелектуальній чесності Люксембург і її щирому інтересі до проблематики демократії (один з найвідоміших її висловів – «свобода є завжди свободою для інакомислячих»).

    Далі
  • Ремесла й фабрики на Україні

    Ремесла й фабрики на Україні

    • Статті
    • 04/03/2011

    Продовжуючи публікацію матеріалів присвячених наслідкам скасування кріпосництва 1861 р., представляємо вашій увазі уривок з дослідження Сергія Подолинського (1850-1891), одного з перших популяризаторів соціалізму і марксизму в Україні.

    Далі
  • Роза Люксембург: варварство і колапс капіталізму

    Роза Люксембург: варварство і колапс капіталізму

    • Статті
    • 02/03/2011

    До 140-річного юбілею з дня народження (5 березня) «Спільне» публікує серію текстів присвячених ідеям і політичній діяльності Рози Люксембург. У статті Нормана Гераса ретельно аналізуються поширені уявлення про її теоретичну спадщину в лівому русі.

    Далі
  • Капіталізм і формування сільськогосподарського пролетаріату

    Капіталізм і формування сільськогосподарського пролетаріату

    • Статті
    • 27/02/2011

    Відсутність постійного заробітку і низькі строкові ціни вдома примушували маси селянства йти шукати роботи в ті райони, де був значно більший попит на робочу силу й вища оплата праці.

    Далі
  • Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє»

    Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє»

    • Статті
    • 26/02/2011

    Свідомий свого стану робітник – се такий робітник, що тямить своє право і не надіється ні на кого, окрім себе та своїх товаришів, таких самих, як і він, робітників. (До робітників належать і ті, що роблять письменну працю, коли тільки вони не запродують свого сумління багачам, а тримаються купи з робітниками, як трималися Маркс, Енгельс і багато інших, хоч і вихованих у панських школах, письменних людей). Свідомі свого стану робітники не повинні вважати на те, хто з них до якої віри чи народу належить (робітник-німець, наприклад, не повинен вважати себе ліпшим від поляка, поляк від москаля, москаль від українця і т. д.), а повинні триматися спільно, одностайно, бо у всіх у них один ворог – стан багачів, капіталістів, що користає з робітницької праці. Тим-то повинні бути для кожного робітника святими сі слова: Робітники з усіх країн, єднайтесь! Бо тільки тоді робітницька воля стане міцно, коли вона по всіх краях буде однакова, коли ніхто не могтиме прийти збоку і зруйнувати її.

    Далі