Ліві і політика

ЩО ТАКЕ НАРОД?

• Статті
• 26/12/2014

Зраджена революція 1989 року

• Статті
• 23/12/2014

Новий атеїзм, стара імперія

• Статті
• 16/12/2014

«Новий атеїзм» здобув масову увагу завдяки полеміці на кшталт тієї, що розгорнулася довкола Гітченсової книжки «Бог не великий».

БРІКС і тенденція субімперіалізму

• Статті
• 12/12/2014

Активізація блоку Бразилія-Росія-Індія-Китай-Південна Африка (БРІКС) є тією потенційно важливою геополітичною та економічною силою, що вона від початку 2014 року страждає на прогресуючу шизофренічність у позиціонуванні себе в рамках глобальної політичної економії. Радикальніше налаштовані прихильники блоку стверджують, що він має «антиімперіалістичний потенціал». Проте, існують набагато більші ризики того, що БРІКС провадитиме субімперіалістичну діяльність зі сприяння та підтримки неоліберального режиму (зокрема в Африці) або навіть гратиме інтерімперіалістичну роль, оскільки Росію, здається, приваблює Українська/Кримська сцена.

Политика подлинности и ее пределы

• Соціальний протест
• 10/12/2014

Восприятие «Майдана» многими людьми, как в Украине, так и в других странах было крайне стереотипным. Далеко не только российская пресса утверждала, что украинские протесты 2013-2014 гг. были спровоцированы и проплачены извне, Америкой и Европой, а возглавили их западноукраинские «фашисты», которые затем, при поддержке новых властей, предприняли крестовый поход на украинский Восток, говорящий на русском языке и не желающий жить по указке «заокеанских советников». Слыша эти «штампы», сами «революционеры» протестовали: Майдан был совсем «не про это», он был объединяющим, спонтанным и подлинным; он был уникальным событием, сплотившим граждан из разных частей Украины против продажной и жестокой власти, и не нужно помещать его в рамки подобных стереотипов! Проблема, однако, в том, что эти клише были не только «очками» зарубежных зрителей, следивших за событиями по телевидению, они стали здравым смыслом большого числа самих украинцев, наблюдавших за событиями вблизи и не поддержавших Майдан. Здравым смыслом, который получал в их глазах все больше и больше вполне «реальных», а отнюдь не только телевизионных, подтверждений. Невозможность диалога и взаимопонимания между соотечественниками, которые встали по разные стороны баррикад – между теми, кто видел в Майдане подлинное, объединяющее граждан событие и теми, кто воспринимал его как политический фарс, приведший к трагическим последствиям – повергала в отчаяние и тех, и других. По моему мнению, парадоксальным образом, именно аура подлинности и уникальности Майдана, которой восхищались его активисты, способствовала стереотипному восприятию «украинской революции» ее противниками. Более того, на мой взгляд, Майдан отличала своеобразная «политика подлинности», которая, с одной стороны, сумела сделать этот протест привлекательным для огромного числа людей, а с другой, не позволила ему добиться собственных целей.

ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ ВІД ЛЕНІНІЗМУ? Нові європейські ліві партії в історичній перспективі

• Статті
• 08/12/2014