• СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОТЕСТ У КИЄВІ: АПОЛІТИЧНІ НЕФОРМАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ

    СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОТЕСТ У КИЄВІ: АПОЛІТИЧНІ НЕФОРМАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ

    • Слайдер
    • 28/06/2014
    У першій статті, базуючись на даних моніторингу Центру дослідження суспільства, ми дійшли до висновку, що в Києві досить специфічна ситуація з протестами на соціально-економічну проблематику. З одного боку, в цій тематиці, як і загалом по всіх протестах, столиця впевнено лідирує — тут сконцентрована найбільша їх кількість в абсолютному і відносному вимірах. З іншого боку, чимала частка негативних, репресивних реакцій на такі протести змушує засумніватися в успішності таких активних протестних дій. Частково, як ми також з’ясували, причиною такої надмірної кількості репресій у Києві може бути незвично популярна у столиці тактика насильства, а також подрібнення чисельності учасників протестів. Водночас такий опис ще не є вичерпним, адже в попередньому огляді зовсім не було зачеплене питання про те, хто ж проводить усі ці протести. А таких охочих — діячів — багато, і це робить описану ситуацію по Києву неоднорідною. Такі оглянуті в першій статті характеристики протестів як кількість, тематика, реакції, тактики та чисельність відрізняються поміж різних груп протестних діячів. Для простоти розподілимо досить розлогий список цих діячів за формою організації та ідеологією на три основні категорії: аполітичні неформальні ініціативи, партії і праві, профспілки і «нові ліві». За участі кожної з цих категорій діячів сталося більш ніж 40 протестів за останній рік. У даній статті ми обмежимося розглядом протестів за участі виключно аполітичних неформальних ініціатив, чи просто «аполітів». Маються на увазі протести, де не була повідомлена участь жодної формальної організації (партії, профспілки, громадської організації) або навіть неформальної ініціативи з чіткою політичною ідеологією, а тому ймовірно, що брали участь виключно неформальні аполітичні ініціативи. Вони є цікавими, насамперед, саме як потенційна сфера для політичної інтервенції, за яку конкурують праві і ліві. Далі
  • Сказ про Івана / Сказ про Ивана

    Сказ про Івана / Сказ про Ивана

    • Слайдер
    • 21/06/2014

    Публікуємо комікс Анастасії Рожкової, який показує, що насправді у солдатів сторін, які зараз воюють між собою в Україні, спільний ворог і спільні проблеми — а воювати між собою їм ні за що. Публикуем комикс Анастасии Рожковой, который показывает, что на самом деле у солдатов сторон, которые сейчас воюют между собой в Украине, общий враг и общие проблемы — а воевать между собой им не за что.

    Далі
  • НІ — КРОВІ ЗА НАФТУ? МІРКУВАННЯ ПРО ІМПЕРІАЛІЗМ І АНТИІМПЕРІАЛІЗМ

    НІ — КРОВІ ЗА НАФТУ? МІРКУВАННЯ ПРО ІМПЕРІАЛІЗМ І АНТИІМПЕРІАЛІЗМ

    • Слайдер
    • 17/06/2014
    Хоча практично кожен лівий в теорії визнає важливість антиімперіалізму, далеко не завжди ясно, що це поняття означає. Антиімперіалізм може бути ефективним тільки тоді, коли саме поняття імперіалізму визначене і зрозуміле, й антиімперіалістична стратегія працює тільки у тому випадку, коли узгоджено, чим є імперіалізм. Як не дивно, хоча риторика антиімперіалізму є загальновизнаним плацдармом діяльності лівих та об’єктом організаційних кампаній, залишається чимало неясності в розумінні того, що конкретно стоїть за цим терміном. Доля антивоєнних рухів з часів війни в Іраку є наочно демонструє цю проблему. Попри безпрецедентну чисельність активних противників «Коаліції охочих» (Coalition of the Willing) та її вторгнення в Ірак з метою усунути режим Саддама Хусейна, антивоєнний рух наочно показав брак здатності до тривалого неослабного протистояння. Перемога Обами на виборах, здається, збила з пантелику американських активістів, попри поширення бойових дій за допомогою безпілотників до багатьох країн та попри війну в Лівії, а у Європі взагалі тільки поодинокі погрози Ізраїля в бік Ґази спроможні мобілізувати бодай когось. Хоча переважання економічних занепокоєнь з часів початку кризи і є важливим чинником такого стану справ, підозрюю, що існує і ширша стратегічна проблема. Найкращим прикладом цього є (неофіційне) гасло руху проти війни в Іраку: «Ні — крові за нафту». Розглядаючи слабкі сторони цієї ідеї, я спробую спрямувати дискусії лівих про імперіалізм подалі від звичних нав’язливих ідей, до нової точки зору на засоби та масштаби імперіалізму сьогодні. Далі
  • В ім'я любові

    В ім'я любові

    • Гендер
    • 09/06/2014

    Важко заперечити, що доктрина «роби те, що любиш» – це сьогоднішня неофіційна мантра, коли йдеться про працю. Проблема в тому, що вона веде не до спасіння, а до знецінення реальної праці, включно з тією працею, яку вона намагається возвеличити, і навіть важливіше – до дегуманізації переважної більшості робітників. На перший погляд, «роби те, що любиш» – життєствердна порада, що закликає нас обдумати, яка діяльність нам найбільше до вподоби, а тоді взятися до неї та підприємливо перетворити її на засіб заробляти гроші. Але чому ми маємо шукати зиску в тому, що приносить задоволення? Хто є адресатом цієї сентенції, а хто — ні? Зосереджуючи нашу увагу на нас самих і нашому окремішньому щасті, доктрина «роби те, що любиш» відволікає нас від умов праці інших, водночас схвалюючи наш вибір і звільняючи нас від зобов’язань стосовно тих, хто працює не зважаючи на те, чи їм подобається їхня праця, чи ні.

    Далі
  • КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Прототип машини свободи

    КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Прототип машини свободи

    • Слайдер
    • 04/06/2014
    Пропонуємо вашій увазі третю лекцію із серії радіопередач «Конструювання свободи». Ось тут можна прочитати переклад другої лекції на тему «Якими інструментами нехтує сучасна людина», з якої ми почали свою серію перекладів. Ці лекції прочитав у 1973 році Ентоні Стаффорд Бір — знаменитий кібернетик, який займався розробкою проекту «Кіберсін» у Чилі за часів правління Сальвадора Альєнде. Це був утопічний проект управління економікою як динамічною системою за допомогою сучасних — тобто початку сімдесятих. Проект не вдалося втілити через військовий переворот 1973 року. Однак теоретичні і практичні розробки, про які розповідає Стаффорд Бір у цій серії лекцій, наочно показують, яким може бути демократичне управління великими системами — і доводять, що насправді комуністичний проект не такий уже й утопічний, а навпаки, цілком здійсненний. Більшість інституцій усе ще діють в рамках національної держави, хоч ця ситуація і стрімко міняється. З одного боку, національні держави поступаються суверенітетом наднаціональним політичним блокам; з іншого боку, гігантські транснаціональні корпорації просто нехтують національним суверенітетом у світогляді, на який вони спираються у своїй діяльності. Далі
  • ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ТЕКУЩЕГО КРИЗИСА В УКРАИНЕ

    ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ТЕКУЩЕГО КРИЗИСА В УКРАИНЕ

    • Слайдер
    • 30/05/2014
    Текущий политический и военный конфликт уже изменил экономические отношения, включая энергетические, между Украиной, Россией и западными странами. Этот доклад — попытка описать эти изменения. Доклад состоит из четырех частей: 1. Об энергетических отношениях между Россией и Западом. 2. Об энергетических отношениях между Россией и Украиной. 3. Цели разных сторон в настоящем конфликте. 4. Несколько пунктов программы социальных и трудовых движений в связи с энергетикой. Далі