• КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Прототип машини свободи

    КОНСТРУЮВАННЯ СВОБОДИ: Прототип машини свободи

    • Слайдер
    • 04/06/2014
    Пропонуємо вашій увазі третю лекцію із серії радіопередач «Конструювання свободи». Ось тут можна прочитати переклад другої лекції на тему «Якими інструментами нехтує сучасна людина», з якої ми почали свою серію перекладів. Ці лекції прочитав у 1973 році Ентоні Стаффорд Бір — знаменитий кібернетик, який займався розробкою проекту «Кіберсін» у Чилі за часів правління Сальвадора Альєнде. Це був утопічний проект управління економікою як динамічною системою за допомогою сучасних — тобто початку сімдесятих. Проект не вдалося втілити через військовий переворот 1973 року. Однак теоретичні і практичні розробки, про які розповідає Стаффорд Бір у цій серії лекцій, наочно показують, яким може бути демократичне управління великими системами — і доводять, що насправді комуністичний проект не такий уже й утопічний, а навпаки, цілком здійсненний. Більшість інституцій усе ще діють в рамках національної держави, хоч ця ситуація і стрімко міняється. З одного боку, національні держави поступаються суверенітетом наднаціональним політичним блокам; з іншого боку, гігантські транснаціональні корпорації просто нехтують національним суверенітетом у світогляді, на який вони спираються у своїй діяльності. Далі
  • ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ТЕКУЩЕГО КРИЗИСА В УКРАИНЕ

    ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ТЕКУЩЕГО КРИЗИСА В УКРАИНЕ

    • Слайдер
    • 30/05/2014
    Текущий политический и военный конфликт уже изменил экономические отношения, включая энергетические, между Украиной, Россией и западными странами. Этот доклад — попытка описать эти изменения. Доклад состоит из четырех частей: 1. Об энергетических отношениях между Россией и Западом. 2. Об энергетических отношениях между Россией и Украиной. 3. Цели разных сторон в настоящем конфликте. 4. Несколько пунктов программы социальных и трудовых движений в связи с энергетикой. Далі
  • НЕОЛІБЕРАЛІЗМ ТА ІНДИВІДУАЛІЗМ: Чи стає «его» причиною міжособистісного насильства?

    НЕОЛІБЕРАЛІЗМ ТА ІНДИВІДУАЛІЗМ: Чи стає «его» причиною міжособистісного насильства?

    • Слайдер
    • 29/05/2014
    Схоже, неолібералізм, індивідуалізм та насильство пов’язані між собою. Неолібералізм тісно сплетений з індивідуалізмом, адже він наполягає, що суспільство не потрібне, бо ми самі відповідаємо за власне благополуччя (Peters 2001; Brown 2003). З точки зору кримінології, не складно зрозуміти, як така зосередженість на індивіді може призводити до насильства. Згідно з теорією соціального контролю Хірші (Hirschi 1969), наприклад, слабкі або ж пошкоджені соціальні зв’язки знімають обмеження для девіантної поведінки особи. Оскільки, відповідно до цієї теорії, індивіди від природи орієнтовані на задоволення власних інтересів, вони можуть скористатися можливістю індивідуалізації, щоб обійти суспільні обмеження. Якщо згадати про неоліберальну тенденцію цінувати індивіда більше за суспільство, то можна стверджувати, що ця ідеологія є небезпечною, оскільки прагне зняти важливі соціальні обмеження і, таким чином, сприяти поширенню злочинів, мотивованих егоїзмом, — серед яких і міжособистісні насильницькі злочини. Такі міркування означають, що з посиленням неолібералізму в певній країні можна очікувати на зростання індивідуалізму та, як наслідок, поширення міжособистісного насильства в цій країні. Далі
  • НОВА БІПОЛЯРНІСТЬ У КИЄВІ: про конференцію «Мислити з Україною»

    НОВА БІПОЛЯРНІСТЬ У КИЄВІ: про конференцію «Мислити з Україною»

    • Слайдер
    • 24/05/2014
    15-19 травня у Києві відбувся масштабний захід, який засвідчив вплив Майдану та нинішнього конфлікту в Україні на світобачення значної частини західних інтелектуалів та дипломатів – конференція «Мислити з Україною», проведена спільно такими виданнями та ініціативами, як «Критика», Центр візуальної культури, «Політична критика», The New Republic, Eurozine. Як ціле цей захід складно назвати науковою конференцією – швидше його учасники щиро прагнули висловити підтримку українському суспільству, що опинилося в такій складній ситуації. Багато учасників конференції відомі позитивними публікаціями про Майдан і початок перетворень в Україні в умовах жорсткої російської пропаганди, що має неабиякий вплив і на Заході та почасти є причиною доволі скептичної постави частини західних ЗМІ. Водночас було помітно, що ставлення до Майдану, розуміння ситуації з анексією Криму та конфліктом на Сході України стали поживним ґрунтом для певного ідеологічного проекту, який уже своєю чергою впливає на подальше розгортання подій і на наратив про ті події, що вже сталися. Нижче я в короткому повідомленні про деякі основні тези, що лунали на заходах конференції (а я відвідав далеко не всі заходи, тож моє сприйняття може бути певною мірою викривлене), спробую пояснити, що я маю на увазі. Хтось, імовірно, скаже, що виявлення ідеологічних проектів та полеміка з ними не на часі — але мені здається, що це важливо для визначення напрямку, в якому буде рухатися наше суспільство надалі. Якщо на часі артикуляція таких проектів, то на часі й полеміка з ними. Далі
  • «КАПІТАЛ У ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОМУ СТОЛІТТІ» (рецензія на книгу Тома Пікетті)

    «КАПІТАЛ У ДВАДЦЯТЬ ПЕРШОМУ СТОЛІТТІ» (рецензія на книгу Тома Пікетті)

    • Слайдер
    • 22/05/2014

    «Капітал у двадцять першому сторіччі» — одна з тих вражаючих книг, яка безперечно заслуговує на увагу. Пікетті наполягає, що суспільствознавці загалом і економісти зокрема мають порівнювати і вивчати «факти» (с. 574-575). Саме це автор намагається донести до читача у своїй безсумнівно значній роботі, що займає майже 700 сторінок. Може здатися, що назва книги є прямим посиланням на працю Маркса «Капітал», написану в ХІХ столітті. Однак, як з’ясовуємо з самого початку книги, це не так. Тим не менш, ця книга прийдеться до смаку економістам, орієнтованим на марксистську спадщину, — хоч водночас вона стане для них повним розчаруванням у теоретичному плані.

    Далі
  • Соціально-економічний протест у Київі: огляд

    Соціально-економічний протест у Київі: огляд

    • Слайдер
    • 20/05/2014

    Соціально-економічна тематика завжди була найчастішим приводом для протестів як у Києві, так і в Україні загалом. Звісно, це може бути складно осягнути після збурень Майдану з усіма його правими ідеологічними випадами. Але такими є факти, які демонструє нам статистика моніторингу протестів, репресій та поступок Центру дослідження суспільства. Зокрема, в Києві у 2011 році моніторинг зафіксував щонайменше 203 соціально-економічних протестів, у 2012 — 267, а в 2013 — 304.

    Далі