Ліві і політика

«АКАДЕМІЧНЕ ВИГНАННЯ» РАДИКАЛЬНОГО АНТРОПОЛОГА

• Слайдер
• 30/05/2013

Існує стійке переконання, що американська академія не тільки найкраща в світі, але і одна з найдемократичніших. Більше того, університети в США називають твердинею лівих. І справді, де ще ви знайдете стільки інтелектуалів соціалістичного спрямування: від Девіда Харві до Ноама Хомського, від Буравого до Валлерстайна? Втім, схоже, що свобода в американських вишах має свої обмеження. Занадто радикальна позиція, занадто активна громадська діяльність — і ви можете опинитися на вулиці. Саме така історія сталася з Девідом Гребером — антропологом та колишнім співробітником Єлю, а нині викладачем «у вигнанні». В матеріалі, який ми публікуємо, докладно розказано про скандал, який виник навколо одного з найпопулярніших лівих інтелектуалів США, неофіційного ідеолога руху «Окюпай», анархіста, члена профспілки Індустріальних робітників світу (IWW). Далі

Пісок крізь пальці: офшори в українській і світовій економіці

• Слайдер
• 24/05/2013

Нещодавнє буремне обговорення офшорів у пресі – українській (переважно у зв’язку з кіпрською кризою) та світовій (зокрема у зв’язку з нею) – звичайно, засвідчує певний прогрес у розумінні соціально-економічних реалій порівняно з ще пару років тому більш трендовим тавруванням «зарегульованості», бюрократії та корупції.

Далі

ЩЕ ПРО СИМБІОЗ «РЕГІОНАЛІВ» І «СВОБОДІВЦІВ»

• Ліві і політика
• 22/05/2013

Далі

Робітнича боротьба після СРСР: рецензія на «Працю після комунізму» та інтерв’ю з Давідом Манделем

• Слайдер
• 20/05/2013

Давід Мандель провів більше десятиліття на пострадянських теренах, працюючи зі звичайними робітниками та профспілковими лідерами, проводячи з ними освітні програми і намагаючись зрозуміти процеси і явища, які мали місце в робітничому русі після розпаду Союзу. З одного боку — він сторонній спостерігач, який помічає речі, котрі для нас можуть здаватися звичними, нормальними, буденними — ті ж вогнища в цехах, нові адміністративні споруди в ландшафті напівзруйнованого заводу, горілка, яку можна придбати просто на робочому місці, катастрофічне ігнорування правил техніки безпеки.

Далі

Владимир Ищенко: "Спільне" стал первым удачным левым интеллектуальным проектом в независимой Украине

• Слайдер
• 17/05/2013

«Спільне» стал первым удачным левым интеллектуальным проектом в независимой Украине, хотя потребность в нем назревала уже давно. Во-первых, необходимо переориентировать фокус актуальных исследований в украинских общественных науках с культурных войн вокруг языка, истории и геополитической ориентации, к которым недавно добавились и консервативные кампании за запрет абортов и «пропаганды гомосексуализма», на острые социально-экономические проблемы украинского общества, которые требуют глубокого критического анализа в контексте глобального капитализма. А во-вторых, необходима более глубокая рефлексия опыта активистов, пытающихся бороться с этими социальными проблемами.

Далі

ЩО МОЖНА НАЗВАТИ СОЦІАЛІСТИЧНИМ ФЕМІНІЗМОМ?

• Гендер
• 15/05/2013

Схоже, що соціалістичний фемінізм в Україні займає маргінальне й малопомітне становище. Це можна пояснити як поширеною недовірою до будь-чого «соціалістичного» та низькою легітимністю лівої соціальної критики, так і непевними позиціями власне фемінізму, який часто сприймається негативно навіть у найбільш м'якій ліберальній формі. Феміністична критика, якій все ж вдається проникнути до широкого медіа-простору, переважно тяжіє до тематики культурної репрезентації, приділяючи менше уваги аналізу соціально-економічного становища жінок, питанням праці тощо. Разом з тим, в українському суспільстві протягом останніх десятиліть відбувалася широка трансформація як ринку праці, так і соціального сектору, призначеного для полегшення тягаря репродуктивної праці. Ці зміни, що супроводжувалися значним зростанням соціальної нерівності та фемінізацією бідності, заново підтверджують актуальність лівої феміністичної критики, уважної до економічного підґрунтя гендерної нерівності та здатної зважати на гетерогенність самої групи «жінки» й апелювати до проблем широкої аудиторії. Одним із прикладів такої критики є книга «Проект соціалістичного фемінізму» (The Socialist Feminist Project). Ця збірка за редакцією Ненсі Холмстром містить статті публіцисток, активісток, письменниць, а також дослідниць та дослідників, що працюють у рамках різних академічних дисциплін. Як вказано у передмові, книга має амбіційну мету — показати живучість та актуальність соціалістичного фемінізму як академічного та політичного емансипативного проекту. Попри те, що пік розвитку соціалістичного фемінізму припадав на 1970-80-ті роки, а згодом цей рух дещо ослаб через сукупність різних факторів (усвідомлення нових форм гноблення, які неможливо звести до дуальної системи «капіталізм-патріархат», домінування постмодернізму в академічному середовищі, вікові трансформації активістської спільноти та загальний крен праворуч у глобальній політиці), великий обсяг сучасних досліджень, що вписуються в цю інтелектуальну традицію, свідчить про актуальність та затребуваність такого виду аналізу в наш час. Далі