• ДИТЯЧІ СТРАЙКИ В 1911 РОЦІ

    ДИТЯЧІ СТРАЙКИ В 1911 РОЦІ

    • Голод
    • 28/01/2013
    Дитячі страйки 1911 року, як показує Дейв Марсон у цьому тексті, були частиною величезного зрушення робітників протягом довгого, спекотного літа 1911 року. Про робітничі повстання багато пишуть, а шкільні страйки відкрив саме Дейв Марсон. Він натрапив на них випадково, коли досліджував історію своєї спільноти — галльських докерів. Він простежив історію цих страйків по всій країні і вписав їх у контекст як шкіл, так і ширших спільнот. Ситуація зі школами, яку він описує, мало змінилася. Не й зникли труднощі з організацією опору. Автор цього тексту зараз працює докером, а в 1970-1972 він був студентом у Раскіні. Далі
  • Норма прибутку — це ключ

    Норма прибутку — це ключ

    • Класова експлуатація
    • 23/01/2013

    За капіталізму жахливі спади повторюватимуться, а нерівність лишатиметься. Кінець бідності та добробут для більшості може настати лише якщо замінити приватне виробництво задля отримання прибутку демократично планованим виробництвом для задоволення суспільних потреб.

    Далі
  • КРИМІНАЛІЗАЦІЯ МІГРАЦІЇ У КИЄВІ: приклад підпалів шулявського секонд-хенду

    КРИМІНАЛІЗАЦІЯ МІГРАЦІЇ У КИЄВІ: приклад підпалів шулявського секонд-хенду

    • Права людини
    • 18/01/2013
    В умовах швидкої глобалізації післярадянських років міграційні процеси в Україні активізувалися, зросла кількість іноземних громадян, зокрема так званих «нетрадиційних» мігрантів. Цей термін використовують Блер Рубл та його колеги (вперше у статті Popson and Ruble 2000) для позначення «іммігрантів, які не належать до етносів, що історично проживали в Україні чи колишньому СРСР» (Рубл і Малиновська 2003: 9). Нерідко спілкування з нетрадиційними мігрантами відбувається з недовірою, острахом чи відвертим вираженням негативного ставлення, в основному через криміналізацію міграції органами внутрішніх справ, представниками ультраправих угруповань, а також пересічними громадянами та ЗМІ. Далі
  • Що лежить в основі Великої рецесії

    Що лежить в основі Великої рецесії

    • Слайдер
    • 16/01/2013

    штучне стимулювання економіки шляхом подальшого збільшення боргового тягаря лише загрожує зробити наступну кризу ще гіршою, ніж попередні.

    Далі
  • Дівчина на замовлення

    Дівчина на замовлення

    • Гендер
    • 14/01/2013

    З поглибленням прірви між класами класична поза підкорення крадькома повертається. «Ми натираємо Вашу підлогу в традиційній позі, — вихваляються у своїй брошурі «Веселі покоївки» (Merry Maids), найбільша служба прибирання з тих, що повиникали протягом останніх двох десятиліть, — колінно-ліктьовій». Жодна самостійна покоївка не прийме цієї пози добровільно: як і більшість людей, що самі прибирають у себе вдома, покоївки надають перевагу швабрі, якою належить оперувати стоячи. У своєму повному довіднику з домашнього господарства «Домашній затишок» (Home Comforts, 1999) Шеріл Мендельсон попереджає: «Ніколи не просіть найнятих прибиральниць мити підлогу рачки; це прохання можуть сприйняти як приниження». Однак у суспільстві, де 40 відсотками всіх багатств володіють 1 відсоток сімей, а видатки 20 відсотків сімей з найнижчих прошарків перевищують їхні прибутки, на приниження інших є попит. Наколінники стали відомими в американському політичному дискурсі як атрибути сексуальних рабинь. Але робітниці «Веселих покоївок», «Покоївок» (The Maids International) та інших корпорацій, які надають послуги з прибирання помешкань, щодня годинами стоячи на цих чудернацьких пристроях підбирають крихти, які падають із заможних столів.

    Далі
  • Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

    Крейґ Калхун: «Потрібно ставити питання про мету існування університету»

    • Слайдер
    • 09/01/2013

    Я маю на увазі, що ми повинні думати про цю проблему не лише в економічній площині, адже спершу всі думають саме про фінансовий бік проблеми: яка вартість навчання, які переваги й таке інше, а не про суспільну роль університету, його призначення. Що він дає суспільству чи державі, що він дав випускникам, які можуть отримати роботу деінде? Це питання здається мені знехтуваним, і не лише в соціологічних обговореннях, але навіть у плануванні політики університетів. Усі думають про університет так, ніби це бізнес: як йому дістати достатньо грошей, як отримати прибуток, як заплатити професорам…

    Далі